Біопаливо — Альтернатива газу!

Олександр ПАРШИН, заступник голови Націо­нального агентства з питань забезпечення ефек­тивного використання енергоресурсів: «За даними вчених, 79 мільйонів тонн палива Ук­раїна може отримати за рахунок альтернативної енергетики. 79 мільйонів тонн — це близько 73 мільярдів кубів газу. Плюс 20 мільярдів кубів — наш видобуток газу, — і ми практично на 100% можемо піти від споживання російського газу. А ще додати сонячну енергетику — 6,57 мільйонів тонн умовного палива, геотермальну — 32,6 мільйонів тонн умовно­го палива, вітрову — 16,37 мільйонів тонн умовного палива. На відміну від європейських країн, сьогодні у паливно-енергетичному балансі України біоенер­гетика становить лише 0,8%. А ця галузь енергети­ки, сировиною в якій можуть бути відходи дереви­ни, господарчої діяльності, сільського господарства, наші звалища, смітники, біопаливо, торф (запаси якого в Україні становлять більше 7 мільярдів тонн) найбільш ефективно може використовуватися в Ук­раїні».

Георгій ГЕЛЕТУХА, завідувач відділення теп­лофізичних проблем біоенергетики Інституту тех­нічної теплофізики НАНУ, директор науково-тех­нічного центру «Біомаса»: «В ЄС відновлювальні джерела становлять 7% від загального енергетичного споживання. Обов’язкова енергетична стратегія ЄС — вийти на 20% у 2020 році і на 20% знизити енергоспоживання за рахунок інших технологій енергозбереження, плюс на 20% скоротити викиди парникових газів. На сьогодні сек­тор біоенергетики становить приблизно 60% від за­гального обсягу всіх джерел відновлювальної енергії по ЄС. 80% від складу біоенергетики — тверді біопали­ва: деревина, солома, та інші, які використовуються для спалення, решта — 20% — складаються з трьох частин: біогаз, рідкі біопалива і тверді побутові відхо­ди (сміття). В Україні часто під терміном біопаливо одразу уявляють рідкі біопалива — це не зовсім правильно. Основне — це тверді. Вони за­стосо­вую­ться в першу чергу для теплопостачання. Яскравий приклад — Швеція. Такі проблеми з пали­вом, як ми маємо зараз, Швеція мала наприкінці 70-х років, коли була перша нафтова криза. Країна була дуже залежною від імпорту нафтопродуктів, 95% всього тепла на той час було на мазуті. На сьогодні 50% палива, з якого Швеція отримує тепло, — це біомаса, торф і інші побутові відходи. Від газу Шве­ція залежить на 5%. 30% палива для теплозабезпечення дає біомаса. 32 мільярди кубів газу Україна споживає в кому­нальній теплоенергетиці і індивідуальному теплоспо-живанні. Давайте хоча б третину переведемо на біо­масу — це вже 10 мільярдів кубів газу. Україна має великий ресурс біомаси. Наша оцінка — 27 мільйонів тонн умовного палива. Якщо взяти всі відходи дере­вообробки, сільського господарства, соломи, сте­бел кукурудзи і соняшника, лушпиння соняшника, різні види гною — це 12 мільйонів тонн умовного палива. Ми також маємо вільні землі — 5 мільйонів га сільськогосподарської землі, яка в Україні зараз не використовується. Якщо половину цих земель засадимо деревинною біомасою — верби, тополі, акації, плюс рапс (з нього солома — на тепло­поста­чання, а зерно — на біодизель) і кукурудза — це ще 15 мільйонів тонн умовного палива. Невже краще лізти на кілометр у землю і звідти видобувати вугіл­ля?

На сьогодні ціна тюкованої соломи під Києвом — 200-250 гривень за тонну. Ще і дешевше є. Тепло­творна спроможність соломи в два рази з невели­ким менша, ніж у газу. Якщо ми 200-250 гривень помножимо на два, виходимо на ціну 500 гривень за еквівалент 1000 кубів газу. Ви можете зараз в Україні мати газ по 500 гривень за 1000 кубів? Зрозуміло, що газ буде і надалі дорожчати. А ми маємо паливо, яке щонайменше втричі дешевше. Так, потрібне спец­іальне обладнання. В газовий котел солому не запхаєш. Ці котли коштують в 3 рази дорожче, ніж газо­вий котел. Але коли ми його поставимо, він починає працювати на паливі втричі дешевше. Окуп­ність в середньому два роки, два опалювальних сезони. А якщо врахувати нову ціну на газ, то це вже буде менше двох років.

Ми не повинні просити всі гроші в держави. В Данії чи Австрії, якщо фермер хоче придбати соломоспалювальний котел, він платить 80% вартості і держава чи спеціальний фонд доплачує йому 20%. В наших умовах це може бути кредит, а держава компенсуватиме процент по кредиту.

До речі, в Україні вже активно використовують теплогенератори на соломі. В одній Вінницькій об­ласті їх вже налічується 7.

Сергій РЯБЧЕНКО, член-кореспондент НАНУ, доктор фізико-математичних наук: «Найкраща альтернативна енергетика України на сьогодні — заощадження того непомірного витра­чання ресурсів і енергії. Че­рез Україну прокачується газ в Європу. 1/3 від того, що входить у нашу трубу, споживає сама Україна. А 2/3 йде далі на Європу. Ми споживаємо непомірну кількість газу порівняно з будь-якою європейською країною. За сьогоденних умов, враховуючи вартість досліджень з альтернативних видів енергетики і створення відповідних установок, найбільший еко­номічний ефект, який сьогодні нам по зубах — зао­щадження і більш розумне використання того, що в нас є. Собівартість сонячної енергетики зовсім не конкурентноздатна, але економічно нам це не по кишені. Адже строк окупності вітрової енергетики — тривалий. На Заході розвивається ідея малих температур­них перепадів. Візьмемо славнозвісну газову тру­бу, яка йде в Європу. Кожна турбіна, що прокачує газ, гріє трубу на відстані декілька сот метрів і вона гаряча — тож треба використовувати це вторинне тепло. Нам потрібна теплова енергетика малих тем­пературних перепадів.

Степан КУДРЯ, заступник директора Інсти­туту відновлювальної енергетики НАНУ: «Зараз в світі десяток крупних джерел газу. В 2025 році залишиться тільки Росія і Іран. Але і цього газу, нафти і урану вистачить максимум на 50 років.

У світі запасів вугілля на 200 років, а в Україні — на 400 років. Потрібні нові технології використання нашого вугілля.