Скільки зубрів у карпатах

Загальна площа лісів Львівщини становить 689,9 тис. га, що складає 28% території області і 9% лісів України. Розташування області в смузі головного Європейського вододілу обумовило формування характерного розмаїття природних умов регіону. В розмові із начальником Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолієм Дейнекою ми торкнулися як проблем українських Карпат, так і шляхів їх подолання.

Ліс рубають і відновлюють

«Загалом на Львівщині працює 16 державних лісогосподарських підприємств. Близько десяти — комунальних, які підпорядковуються Дочірньому підприємству «Лісогосподарське підприємство «Галсільліс». Маємо ще три військові лісгоспи. Крім того, є лісгоспи, які підпорядковані міністерству освіти, та землі запасу. Порушення фіксуються лісгоспами кожної категорії. Дві третини незаконних рубок зафіксовані у «Галсільлісі», — почав розмову Анатолій Михайлович. І підкріпив свої слова цифрами: «У 2008 році на території Львівської області було самовільно вирубано 7,7 тис. кубометрів деревини, чим завдано шкоди на 8 млн грн. 65% цього незаконного зрубу відбулося на території «Галсільлісу». Одна з останніх цьогорічних перевірок дотримання вимог лісового законодавства в Турківському ДЛГП «Гал­сільліс» виявлено самовільну рубку 410-ти дерев породи смерека та ялиця загальною масою 290 кубометрів. Сума заподіяної шкоди становить 771 тис. грн. Виявлені факти призначення рубок, що суперечать нормативним документам. Внаслідок незаконного призначення рубок Турківським ДЛГП «Галсільліс» зрубано 138 кубометри деревини. Сума шкоди, нанесеної лісовому господарству, становить 455 тис. грн. Матеріали перевірки скеровано для розслідування до прокуратури Турківського району«.

Починаючи з весни, актуальными стали порушення правил пожежної безпеки. За словами начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, його підлеглими було складено близько 12 протоколів про необережне поводження з вогнем. Понад 20 складених протоколів стосувалися порушень, пов’язаних із засміченністю лісів.

«Цьогоріч ми формулювали бюджетний запит у розмірі 40 млн. грн. На наш погляд, цих грошей би вистачило на проведення першочергових лісогосподарських заходів з охорони, відтворення, захисту та покращення. Отримали лише 5 млн. грн.», — зазначив мій співрозмовник.

Співпраця із ЄС

«Для лісів Львівської області річний приріст чтановить 5,2 кубометра з га. Сьогодні в Україні цей відсоток коливається в межах 45-50%. Усіма видами рубок ми забираємо значно менше: 47-48 %, близько 1 млн. кубометрів. В Європі вирубується в середньому від 65 до 80 % річного приросту деревини. Для порівняння: Австрія вирубує 77%, Німеччина і Швеція — 82%, Швейцарія — 84% приросту», — проінформував Анатолій Михайлович.

Світова криза відбилася і на ринку лісопродукції. За словами Анатолія Дейнеки, цьогоріч на 36% менше рубали деревини, ніж за аналогічний період минулого року. Разом з тим, для того, щоби інтенсифікувати відновлення лісів, на Львівщині за підтримки АТ «Австрійські федеральні ліси» збудували перше в Україні лісонасінневе підприємство. На ньому задіяні передові та сучасні європейські технології переробки і зберігання лісового насіння. В основному, виробництво зорієнтовано на переробку ялиці, бука, сосни — основних лісоутворюючих порід. Аби вийти на міжнародний ринок лісового насіння, Україна повинна стати членом відповідної організації. «Ми отримали від Євросоюзу комплекс документів, вивчаємо процедури та намагатимемося стати членом європейського ринку лісового насіння«, — повідомив Анатолій Михайлович.

Давня та плідна співпраця з австрійськими організаціями триває і в інших напрямках. Анатолій Дейнека деталізує: «Від австрійців ми перейняли технологію будівництва лісових доріг. За два останніх роки збудували 275 км нових лісових доріг. Тематика співпробітництва широка. Включає і питання захисту від шкідників та хвороб. 22 тис. га лісових насаджень на території Львівської області пошкоджені шкідниками. Здебільшого, це стосується смерек у Карпатах — 18 тис. га, що становить близько 2-3 млн кубометрів деревини. З поляками у нас дуже тісні контакти. Нещодавно наша делегація у складі 30 працівників лісового господарства Львівщини протягом тижня перебувала у Польщі. Місяць тому подібна делегація з польської сторони гостювала у нас. Триває безперервний обмін досвідом та технологіями. Йде спілкування навіть на рівні лісівників Прикордонних країн«.

Львів’яни одні з перших в країні у 2005 році пройшли перший етап екологічної сертифікації лісів. Сертифікація — це дослідження незалежною організацією стану рівня управління і ведення лісового господарства на предмет відповідності певним критеріям. В даному випадку сертифікація проводилася за принципами і критеріями FSC ( Лісової наглядової ради). Нині Львівщина успішно пройшла четвертий аудит. Подібна сертифікація дає, передусім, моральне задоволення від того, що ведення лісового господарства знаходиться на рівні світових стандартів. Також не слід забувати про економічний зиск, про який згадав Анатолій Дейнека: «Коли почалася криза, ринок деревини скоротився. Країни Євросоюзу купують продукцію, переважно, з лісів, які пройшли сертифікацію. Тому сертифікація — це ще й економічний стимул для наших під­при­ємств підтримувати високий рівень».

Не лісом єдиним

Саме так: не єдиним лісом дихають Карпати. Для їхнього повноцінного функціонування повинна гідно розвиватися ще й фауна. Зубр європейський, занесений до Червоної книги, залишається найбільшим звіром України. Свого часу, аж до кінця 19 ст., тварини вільно розгулювали лісами Європи. Вже у першій половині 20 ст. їх безжально знищили, вціліли 48 голів в зоопарках. Світова чисельність зубрів у 70-роках минулого століття сягала півтори тисячі.

Незважаючи на природоохоронний статус зубра, стан субпопуляції цих тварин на території Львівських Карпат оцінюється як критичний. Основною причиною такої ситуації вважається сукупна дія декількох несприятливих антропогенних чинників: інбрідінг (схрещування близькоспоріднених форм у межах однієї популяції організмів, що призводить до зниження життєздатності та продуктивності), фізіологічний відпад окремих особин, особливо в зимовий період, спричинений раптовим випаданням великої кількості снігу.

Працівники Львівського обласного управління лісового та мисливського господарств докладають максимум зусиль для збереження тварин. «У 2002 році розпочався процес щодо пошуків шляхів відновлення популяції зубра європейського в Українській частині Східних Карпат на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди». В рамках реалізації Програми реінтродукції бізона європейського (зубра) в «Сколівських Бескидах» на період до 2015 року, ми розпочали реалізацію української частини Європейського проекту «Реінтродукція європейського зубра в Східних Карпатах», який фінансується Фондом Великих Рослиноїдних Ссавців (Голландія) і Товариством друзів зубрів (Польща). Голандський фонд він взяв на себе обов’язки з фінансування закупки зубрів, підготовки до транспортування та безпосередньої доставки до України. З нашого боку було зобов’язання прийняти зубрів, збудувати на умовах спільного фінансування вольєри для тимчасового утримання зубрів, аби потім випустити у вільне природнє середовище. Виникли проблеми, пов’язані із нашою українською бюрократією і з тим, що тривалий час департамент ветеринальної медицини не погоджувався на ввезення тварин. В результаті переговорів, втручання вищих посадових осіб держави, в тому числі й президента України, питання було врегульовано», — поділився Анатолій Михайлович.

На початку літа 6 голів зубра були ввезені до України: три самки і три самця. За словами начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарств, нині вони перебувають у вольєрі, площею 2 га, який знаходиться у Майданському лісі «Сколівських бескидів». Зубри почуваються добре, потрохи акліматизовуються.

Загалом Карпатська субпопуляція становить 14 зубрів, а Поліська субпопуляція, яка мешкає в державному мисливському господарстві «Стир» на межі Радехівського та Бродівського районов Львівської області, — 26 голів зубрів. Частина з них завезена у 60-х роках з «Асканії Нової», 12 голів упродовж двох останніх роков завезли із Вінничини в рамках обласного проекту, профінансованого місцевим бюджетом.

«Ми вважаємо, що на Бродівщині, на Радехівщині, де розташований «Стир», майже оптимальна чисельність зубрів — буквально 5-7 голів бракує. У Карпатах ми хочемо довести поголів’я до 50. Ми не обмежуємося зубрами. В «Сколівських бескидах» ведеться проект реінтродукції глухаря. Також працюємо по бурому ведмедю в межах програми охорони та захисту тварини. Олені, косулі та кабани достатньо добре плодяться, тому не потребують завезення«, — підсумував Анатолій Дейнека.

Лана БОРИСОВА