Уже про все домовилися?

За словами голови ФДМУ Олександра Рябченко, якщо ФДМУ не удасться до цього числа оголосити приватизаційний конкурс по «Укртелекому», гроші від його продажу не встигнуть поступити до бюджету до кінця цього року. А продаж «Укртелекому» на сьогодні є єдиною можливістю виконати план по приватизації на цей рік.

92,79% держпакету акцій компанії оцінюють в 9 мільярдів, до моменту продажу їх ціна може досягти 10 мільярдів, на які, власне, і розраховує державу. Пропонована стартова ціна – 7 мільярдів гривень.

З іншим стратегічним об’єктом, що рветься геть з рук держави, ще нічого не ясно. З продажем Одеського припортового завода влада вирішила почекати. Востаннє ОПЗ намагалися продати за 4 мільярди гривень в 2009 році, але уряд передумав, визнавши ціну дуже низької. Влада встановила за підприємство ліміт в 5 мільярдів – і утихнула. Зниклу заставу компанії «Нортіма» шукають до цих пір.

Остання приватизація «Луганськтепловоза» також не додала Україні блиску в очах іноземних інвесторів.  Отже, кількість претендентів різко скорочується. А це не дасть державі виторгувати за підприємство максимально можливу суму.

Західні компанії просто побоюються вкладати гроші в країну, влада якої не віддає застави і займається реприватизацією, вважають експерти. Чекати на аукціонах іноземців не доводиться.

«Я сумніваюся, що західні інвестори подадуть заявки з двох причин: застави з попереднього конкурсу по ОПЗ досіль не повернули – це вже ризик, і друга – не допускають до конкурсу без пояснення причин інвесторів. Ніхто не гарантує, що ці проблеми не торкнуться західних інвесторів», - відзначив UBR.UA Олександр Бондарь, депутат НУНС, екс-глава Фонду держмайна України.

 «Західні інвестори з побоюванням відносяться до України. Раніше Уряд в односторонньому порядку відміняв договори про продаж об’єктів. І без гарантій з боку держави іноземні інвестори ризикувати своєю репутацією, своїми грошима, не будуть. Для того, щоб вони мали справу з нашим урядом, приватизація повинна бути прозорою», - стверджує В.Лановий.

Небажання західних інвесторів брати участь в приватизації українських підприємств – не єдина перешкода на їх шляху до українських активів. Проблеми створює і українська влада, створюючи умови для непрозорої приватизації. Так, короткі проміжки між оголошенням конкурсу і самими аукціонами просто не дають іноземним інвесторам часу зібрати гроші на обнову. Місце іноземців на аукціонах займуть проінформовані про продаж «свої». І тут, хоч і невеликий, але торг можливий. У випадку, якщо покупці не договоряться між собою.

В.Лановий: «Для того, щоб брати участь в конкурсі, компаніям необхідно більше напівроку, щоб організувати збір засобів для крупної інвестиції. Оголошувати конкурсі в травні і проводити в червні – означає відсікти величезну кількість потенційних учасників аукціону. Серйозні компанії не прийдуть. Прийде компанія, яка про продаж знає заздалегідь, у якої є домовленості. І у влади з’явиться можливість привернути до продажу одного-двух партнерів, які можуть між собою входити в синдикационные змови. Якщо немає конкуренції при продажі – гра може йти не у бік підвищення ціни, а у бік пониження».

Приватизація іншого завидного гособъекта, ОПЗ, відбудеться по второваній схемі, вважає Бондар: «Ті плани, які озвучує Фонд держмайна щодо Одеського припортового заводу, відповідають ринковій вартості, але результат продажу «Луганськтепловоза» продемонстрував, що на ринкову вартість розраховувати не варто. На биржі акції «Луганськтепловоза» перед конкурсом котувалися в два рази більше. Так само відбудеться і при продажі Одеського припортового заводу. Швидше за все, приватизація відбудеться по такій же схемі, яка активно використовувалася в 2003-2005 рр., коли Фонд очолював Чечетов, а Янукович був Прем’єр-міністром».

Що стосується «Укртелекому», то «інтрига полягає в тому, що окрім відомої російської компанії, яка є власником мережі провідних мобільних операторів, на «Укртелеком» буде, швидше за все, претендувати ще і компанія Р. Ахметова. І якщо вони не домовляться наперед, тоді теоретично можливий конкурс. Хоча на аукціоні за «Луганськтепловоз» спостерігалася «ефективна співпраця» між українською компанією Григоришина і росіянами: вони солідарно не брали участь в торгах. Я думаю, що ще до початку конкурсу у верхах буде визначено кому що дістанеться», - вважає екс-голова ФДМУ.