Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

КАМО ГРЯДЕШИ?

В Європейському Союзі нема жодної країни, де здобуття повної середньої освіти тривало б менше 12 років. У Фінляндії, яку сьогодні називають лідером за якістю середньої освіти в Європі, тривалість навчання для здобуття повної середньої освіти — 13-14 років (і при цьому рівень життя в країнах Скандинавії є одним з найвищих в світі), у Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Румунії — 13 років, в Австрії, Іспанії, Швеції, Болгарії, Латвії, Литві, Казахстані, Молдові — 12 років. Якщо подивитися на Схід, ситуація така сама. Школярі у Японії, Китаї,  Індії теж сидять за партами 12 років. В цілому, за підрахунками експертів, на початок 21 століття, у 169 країнах світу період отримання повної середньої освіти становить 12 років, а в 46 державах — 13. Проте для України орієнтиром у цьому питанні стала Москва - у Росії, як власне і Білорусі, вчать 11 років. Україна від них вже «не відстає».

– Засади 12-річної освіти розроблялися і ухвалювалися в роки стрімкого економічного зростання країни, коли держава мала найвищі темпи розвитку в Європі, а деякі роки — і в світі. Економічної кризи ніхто не прогнозував, — пояснює міністр освіти Дмитро Табачник. 

І головний освітянин перераховує безліч причин і факторів, чому сьогодні Україна не готова до дванадцятирічки. Це і незадовільний стан матеріально-технічної бази шкіл, і недостатня підготовленість вчителів до викладання профільних предметів, відсутність достатньої кількості педагогів, значно більші видатки на комп’ютеризацію і інформатизацію і т.д. В цілому, ціна питання — 4 мільярди, підрахували у міністерстві.

Лідер групи “За Україну!” В’ячеслав Кириленко переконаний, що 4 мільярди гривень — “це не непідйомна ноша для української держави, тому що є маса джерел, де ці кошти взяти, було б політичне бажання у тих, хто при владі... Нещодавно було підписано абсолютно резонансні політичні угоди. Так там Україна щороку отримує 4 мільярди доларів США. Газова угода. Газ — флот...  Є пошук цих фінансів і продовження реформи, а є згортання  реформ під приводом того, що цих грошей все одно ніколи вистачати не буде”.

Постає запитання до ідеологів новації: якщо нам вже не варто орієнтуватися на Європу, то навіщо тоді всі ці прагнення до входження України у Європейський освітній простір, приєднання до Болонської конвенції, запровадження Додатку до диплому Європейського зразку, вільна траєкторія студента?  

– Повернення до 11-річки — це вимушений крок назад. Чи потрібно переходити на 12-річку? Однозначно потрібно, — вважає екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. — Людство виробило стільки інформації, стільки знань, що володіти ними якісно за 10-11 років просто неможливо. Друге питання — чи готова країна до переходу? Не готова. Що потрібно робити? 10% ВВП щорічно виділяти на освіту плюс стимулювати бізнес, щоб він вкладав кошти. Бізнес повинен третину давати на розвиток освіти, а він фактично дає менше 1% загальних затрат. Треба оновлювати зміст освіти. Забиті, засмічені сьогодні навчальні плани і програми. А перехід на 12-річну освіту — це профільне навчання у старшій школі, різноманітні підручники, покращення матеріально-технічної бази, інформатизація і т.д. До таких радикальних дій уряд не готовий, тому він обрав інше рішення — зупинитись на 11-річці.

“Батько” 12-річки в Україні, теж колишній міністр освіти Василь Кремень зараз відмовляється від будь-яких коментарів. Воно і не дивно, він до останнього наголошував на усіх перевагах 12-річного навчання і називав цей перехід однією з найбільших реформ в середній освіті України.

«12-річна школа покликана розв’язати і такі хронічні проблеми нашої  шкільної освіти, як перевантаженість, що негативно позначається на стані здоров’я школярів, відставання в освоєнні ними комп’ютерної грамотності, незнання іноземних мов і таке інше, — запевняв він парламентарів і освітян на парламентських слуханнях у червні. — Ефективне профільне навчання дало б змогу припинити розмови щодо недостатнього рівня підготовки сучасних учнів з того чи іншого предмету, частіше говорять про математику і фізику. Діти, які своє майбутнє пов’язують з певними професіями, гарно вчитимуть предмети відповідно до своїх уподобань і здібностей, чим забезпечуватиметься потреба суспільства у фахівцях високої кваліфікації.

Опоненти екс-міністрів - люди в державі не останні. Нардеп Анатолій Гриценко навіть зареєстрував законопроект, який передбачав повернення до десятирічки, але він так і не знайшов підтримки серед парламентарів. Але рідкісний випадок: Гриценко знайшов собі однодумця в особі Віктора Януковича, у передвиборній програмі якого теж була обіцянка повернутися до 10-річки.

Тож, можливо, 11-річка — це лише перший крок на шляху до втілення в життя ідей глави держави?

Народний депутат Полохало запевняє, що повернення 10-річки може призвести до ризиків  у міжнародному аспекті.

– Це може призвести до міжнародного невизнання атестатів про загальну середню освіту та дипломів про вищу освіту, тому що є відповідні рекомендації ЮНЕСКО про щонайменше 11-річний термін здобуття середньої освіти, — впевнений нардеп.

– Це може унеможливлювати навчання випускників українських шкіл у зарубіжних вищих навчальних закладах та означатиме порушення зобов’язань, взятих Україною у травні 2005 року підписанням Болонської декларації.

Але Табачник стверджує, що отримав листа від Директорату з питань освіти, культури, спадщини, молоді і спорту Ради Європи, де написано: “Щодо тривалості обов’язкової освіти в школах, то Рада Європи не має чітких рекомендацій на цю тему. Тривалість навчання складає від 11 до 13 років. Багато європейських країн мають 12-річну освіту. Пояснювальна доповідь Лісабонської конвенції передбачає, що різниця в один рік в той чи інший бік не є достатньою причиною для невизнання кваліфікацій, які дають доступ до вищої освіти”. За словами міністра, лист підписала генеральний директор Габріела Батіані Драгоні.

– Тобто  розмови про будь-які міжнародні санкції, безперечно, безпідставні і вигадані, — підсумував міністр. 

– Зважаючи, що ідеологією нинішньої влади є російський націоналізм, — а це всебічна підтримка російської мови, культури і російської держави, то конкретним втіленням цієї ідеології є створення спільного гуманітарного простору з України з РФ, зрозуміло, що під егідою російської сторони, — вважає віце-прем’єр з гуманітарних питань опозиційного уряду, народний депутат Олесь Доній. — Нинішня влада намагається нівелювати будь-які розбіжності між українською і російською системами, і в цьому плані відмова від 12-річної освіти, яка здебільшого має місце саме у європейських країнах, знову повертає Україну до російського спільного гуманітарного простору. У Європі вважається, що великий обсяг інформації який на сьогодні є, з одного боку і спонукає розширити термін шкільного навчання, а з іншого боку, такий термін дозволяє не перевантажувати школярів у їхній щоденній роботі, що сприяє інтелектуальному розвитку дітей, і європейська наука, на жаль, передує над наукою на наших теренах.

ГРИЗТИ ГРАНІТ НАУКИ МАЛЮКІВ ЗМУСЯТЬ З 5 РОКІВ

Освітньою реформою також передбачається, що відтепер 5-річні малюки повинні отримувати обов’язкову дошкільну освіту. Ця ініціатива, схоже, викликала реакцію бурхливішу, ніж новація у школах. 

Проблема ж має декілька аспектів.

Законодавчий. Здобуття дошкільної освіти є правом, а не обов’язком громадян. Отже, норма про обов’язкову дошкільну освіту порушує конституційні права українців. Кириленко вже пообіцяв  захистити 5-річних дітей в Конституційному суді, якщо Янукович підпише цей закон. 

Економічний. На парламентських слуханнях Табачник заявив, що на сьогодні “рівень охоплення різними формами дошкільної освіти дітей п’ятирічного віку становить 93,7%”. Але зважаючи на те, що в великих містах у садок стоять величезні черги, а багато сіл просто їх не мають, цифра, озвучена міністром, видається, м’яко кажучи, дивною.

– Забезпечення року навчання у дошкільних закладах коштуватиме державі набагато більше, ніж зробити якісну профільну освіту і покращити рівень викладання іноземних мов, те, що пропонувалося втілити в рамках двох останніх років навчання у 12-тирічці, — переконана народний депутат Леся Оробець, яка у Комітеті ВР саме опікується питаннями базової освіти. — По Україні середній відсоток забезпечення дитячими садками — 56%. В містах цей рівень сягає приблизно 65-70%, в селах трохи перевищує 30%. У мене складається враження, що міністр просто ще не бачив матеріалів, які йому готують до колегії і просто озвучив цифру, яка йому приємна для озвучення і висмоктана з пальця.

Доній вважає, що відтепер виникне питання хабарництва в дитсадочках. 

– Дитячих садків вже не вистачає. Очевидно, що за кілька місяців до першого вересня побудувати їх майже удвічі більше неможливо. І незрозуміло, до 1 класу не будуть пускати дітей, якщо вони не пройшли обов’язкове дошкільне навчання? Тоді розпочнуться хабарі за потрібну довідку, і за можливість потрапити у дитсадок.

Голова Асоціації керівників шкіл м. Києва Юрій Шукевич позитивно оцінює ідею введення дошкільної освіти для п“ятирічних дітей, але сумнівається в тому, чи зможе держава забезпечити їм нормальні умови для навчання.

Анна Ященко
unian

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com