Невиплата зарплат — кримінально карана

Керівники підприємств, які затримують виплату зарплати своїм працівникам, ризикують опинитися за гратами.

З початку року по даній категорії справ ухвалено 45 звинувачувальних вироків.

Останнім часом спостерігається малоприємна тенденція — росте число підприємств, що затримують виплату або що взагалі не виплачують зарплати своїм працівникам. І хоча працедавці іноді стають порушниками не по своїй провині, проте факт порушення норм чинного законодавства має місце, а значить, будуть і наслідки.

Як повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури, впродовж першого півріччя 2010 року прокурорами відкрито 1500 кримінальних справ. До відповідальності притягається 5,4 тис. посадовців, громадянам виплачено понад 1 млрд грн. заборгованості по заробітній платі, з яких 44 млн. грн., — в ході досудового слідства в кримінальних справах.

Поширені факти безпідставної невиплати заробітної плати працівникам економічно активних підприємств. Їх керівники, за наявності засобів, замість виплати заробітної плати витрачають їх на інші цілі. Так, тільки після відкриття прокуратурою Дніпропетровської області кримінальної справи за ч. 1 ст. 175 УК України щодо керівника товариства «Трансмаш», ними виплачена заборгованість по заробітній платі на суму майже 2 млн. грн. Маючи можливість розрахуватися з працівниками, цей керівник переводив гроші на рахунки інших, зареєстрованих на себе підприємств. Кримінальна справа 14 липня ц.р. направлена до суду.

А наприклад, прокуратурою Кіровоградської області направлена до суду кримінальна справа за ч.1 ст.172, ч.1 ст.175, ч.3 ст.212-1 УК України щодо голови правління ЗАТ «Енерговугілля», який, не дивлячись на надходження на рахунки підприємства впродовж останніх двох років близько 140 млн. грн, безпідставно не виплатив працівникам товариства 24,3 млн. грн. заробітної плати і ухилився від сплати внесків в Пенсійний фонд Україныи на суму 10,3 млн. грн. Наявні засоби використовувалися на погашення векселів, паливно-мастильні матеріали тощо. При цьому керівник товариства зарплату собі виплачував своєчасно і повністю.

Зазначимо, Законом України від 19 лютого 2009 р. № 1027-VI, який набув чинності 11 березня 2009 року, посилена кримінальна й адміністративна відповідальність за порушення трудового законодавства. Проте ст. 175 КК багатьма сприймається як якийсь пережиток комуністичного минулого або популізм, недіюча на практиці норма. Втім, таке ставлення до встановлення відповідальності працедавця за невиплату заробітної плати дещо упереджене, що підтверджує судова практика — за даними Єдиного державного реєстру (при всій неповноті його наповнення), тільки в 2010 році винесено не меншого 45 звинувачувальних вироків за названою статтею. Нагадаємо, що ч. 1 цієї статті передбачає відповідальність за необгрунтовану невиплату заробітної плати, стипендії, іншої встановленої законом виплати громадянам більш ніж один місяць, у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права посідати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Для звільнення від кримінальної відповідальності необхідно декілька складових. Так, крім повного погашення заборгованості по заробітній платі, обов’язковою умовою є здійснення особою злочину вперше, визнання провини (без чого немислиме щиросердне розкаяння, що є кваліфікуючою ознакою), сприяння розкриттю злочину. Крім того, згідно пункту 3 ухвали Пленуму ВСУ № 12 від 23 грудня 2005 року, особа повинна відшкодувати збитки для звільнення від відповідальності за статтею 45 УК України. Відзначимо — добровільно. Отже, якщо у потерпілих будуть майнові вимоги до підсудного, суд не має права застосувати цю статтю і звільнити особу од відповідальності.

Наталія Мамченко / ubr.ua