Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ФАКТИ І КОМЕНТАРІ

Ми мало не щотижня дізнаємося про нові й нові сфери, у яких Україна, на жаль, “пасе задніх”. Така сумнівна слава нашої держави зайвий раз доводить, що уряд України має ставити національні пріоритети та інтереси народу вище за політичну боротьбу та особисті амбіції.

 

Умови для ведення бізнесу: найгірші у Європі

За версією журналу “Форбс”, Україна вирізняється найменш сприятливими у Європі умовами для ведення бізнесу, посівши при цьому у світовому рейтингу 98-е з можливих 128-ми місць, поруч із Росією та Сенегалом.

 Для успішного розвитку підприємницької діяльності необхідні три обов’язкові умови: конкурентний та належно презентований продукт, достатньо коштів для його представлення на ринку та, нарешті, сприятливий економічний клімат. В Україні натомість економічний клімат, навпаки, підприємницьку діяльність пригнічує. Банки майже не мають грошей на кредитування, що унеможливлює створення конкурентноспроможних товарів. Складається враження, що українська влада ніколи не мала уявлення про те, як влаштований сучасний бізнес і що визначає його успіх, а більшість урядовців і досі залишаються заручниками радянського менталітету.

 

Вугільні шахти: другі серед найгірших у світі

З 1990 року Україна втратила понад 3500 шахтарів. Тобто з часу проголошення незалежності на шахтах України внаслідок аварій загинуло більше шахтарів, ніж в усій європейській гірничодобувній індустрії за аналогічний період(2). Через цю страхітливу статистику українські шахти вважаються другими серед найнебезпечніших у світі після китайських. 75% з них офіційно визнано небезпечними через насиченість вугільних пластів газом метаном.

Сталін казав, що смерть однієї людини — це трагедія, а смерть мільйона — статистика… Важко точніше сказати про людей, у яких немає іншого вибору, окрім як щодня спускатися у шахти. Українські шахти смертельно небезпечні. Але жахливі аварії, яких за останні 20 років в Україні сталися десятки, спричинені тим, що шахтарям платять лише за вугілля, яке вони видобувають. І щоб прогодувати сім’ю, вони готові нехтувати безпекою та рубати вугілля навіть тоді, коли небезпека стає очевидною. Дуже часто це коштує їм життя. Поза сумнівом, сьогодні уся вугільна індустрія потребує комплексної реструктуризації.

 

Конкурентоздатність: другий найнижчий показник у Європі

За даними Світового економічного форуму, Україна — друга серед найменш конкурентоздатних країн у Європі після Албанії. За цим показником вона посідає 89-ту сходинку серед 139 країн світу поруч із Гамбією, Албанією та Гондурасом.

Чому країна, де колись вироблялось 40% усіх товарів у СРСР, сьогодні є абсолютно неконкурентоздатною? Річ у тім, що спроможність держави конкурувати була підірвана урядовою політикою та драконівським податковим законодавством. Замість того, щоб розвиватись і ставати коліщатками розвиненої промисловості, малі і середні підприємства гинуть під тиском непомірних податків. Законодавство, бюрократія та корупція унеможливлюють здоровий розвиток підприємницької діяльності. В результаті країна потрапляє у залежність від громіздких монолітних галузей промисловості, які мали б канути в Лету ще десятки років тому. Не викликає сумніву, що уряд повинен повністю переосмислити економічну політику держави.

 

ВВП на душу населення: третій найнижчий показник у Європі

Показник ВВП України наразі на 30% нижчий, ніж на момент проголошення незалежності в 1990 році, а також третій найнижчий у Європі після Молдови та Грузії.

Політика влади і опозиції, незалежно від їх складу, увесь час гальмувала розвиток країни. На відміну від переважної більшості наших сусідів, які стартували приблизно з такими ж умовами, народ України з кожним роком біднішає. Єдиний шлях вирішення цієї проблеми — реальна демократія та уряд, який працює в інтересах нації, а не групи обраних.

 

Нелегальна еміграція: найгірший показник у Європі

Україна має найвищий рівень нелегальної еміграції до країн Європи. На сьогодні від 5 до 6 мільйонів українців працює за кордоном, при цьому лише близько 5% з них проживає та працює там на законній підставі.

 Понад 5 мільйонів українців готові радше терпіти поневіряння, ризикуючи в будь-який момент бути депортованими, аніж шукати роботу в Україні, погоджуючись на рівень життя та зарплату, яку пропонують вдома. Сьогодні український уряд прагне встановити безвізовий режим з ЄС. У цьому контексті варто нагадати, що після приєднання Польщі до ЄС тільки до Великобританії переїхало більше мільйона молодих поляків. Тож варто замислитися: якщо влада досягне поставленої мети, хто залишиться в Україні? Хто працюватиме на її світле майбутнє?

 

Інвестиційний клімат: другий найгірший показник у Європі

За результатами дослідження 2010 року, проведеного Світовим банком у європейському регіоні, Україна — друга країна у Європі після Албанії з найгіршим інвестиційним кліматом.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну лише цього року знизився на 75%, внаслідок чого 2010 рік став найгіршим за припливом інвестицій за останні 20 років. Показник надходження прямих іноземних інвестицій в Україну завжди був нижчим за показники сусідніх країн. Але зараз ситуація значно ускладнилася. Схоже, міжнародна спільнота втомилася від ігор, брехні та порожніх обіцянок української політичної еліти. У світі є безліч інших місць для інвестицій, де не доводиться мати справу з подібними складнощами. Внаслідок скорочення притоку інвестицій Україна втрачає мільйони робочих місць, яких країна так гостро потребує. До речі, за іронією долі, інвестиції та активи української фінансової еліти також починають падати.

 

Тривалість життя та рівень смертності: найгірший показник у Європі

Середня тривалість життя в Україні становить 67,9 років. З таким показником, що є найнижчим у Європі, держава посідає 123-е місце зі 194 країн світу поруч із Північною Кореєю, Азербайджаном та Узбекистаном. Рівень смертності в Україні також найвищий у Європі. За цим показником держава посіла 17-е місце у світовому рейтингу поруч із Сомалі, Бурунді та Росією.

Старіюче населення, зубожіння, прогнила система охорони здоров’я, алкоголізм та забруднення довкілля… Вас досі дивує, що тривалість життя падає, а рівень смертності зростає? Сомалі та Бурунді збанкрутували внаслідок воєн. Україна, відповідно до стартових умов та потенціалу, сьогодні мала б бути сучасною європейською демократичною державою. І якщо у Сомалі та Бурунді є виправдання, то в України його немає.

 

Бідність: другий серед найгірших показників у Європі

12,5 млн. українців офіційно перебувають за межею бідності. Середній українець живе на 105 дол. США на місяць, або на 3,38 дол. США на день. За даними Світового банку, 26,4% українців живе у реальній бідності. Такий самий показник — у Молдови. Українці живуть трохи ліпше, аніж вірмени, показник яких становить 28,7%, та значно гірше за грузин (18%) та росіян (13,6%). Що ж до Європи, то показник бідності в Україні на 11% перевищує середньоєвропейський.

Світ може зрозуміти бідність, що стала наслідком стихійного лиха, але світові важко збагнути бідність як наслідок егоїзму та некомпетентності влади. Природних багатств в Україні чи не більше, ніж в усій Європі. До того ж, рівень освіти українських спеціалістів є одним з найвищих у Європі. Чому за наявності таких очевидних переваг 26,4% громадян живе на три з половиною долари на день? Річ у тім, що політична система країни влаштована таким чином, що в умовах, коли невеличка група обраних казково збагачується, решта населення вимушена боротися за виживання.

 

Свобода преси: найстрімкіше падіння за рік

За даними міжнародного наглядача за свободою слова — організації “Репортери без кордонів”, лише за 2010 рік Україна опустилася на 42 позиції у рейтингу індексу свободи преси: у 2009 році країна посідала 89-е місце серед 175 країн, тоді як у цьому році — лише 131-ше. Таке річне падіння рейтингу стало одним з найстрімкіших за всю історію визначення індексу. Цікаво, що Росія за рік, навпаки, піднялася у рейтингу на 13 сходинок — з 153-го на 140-ве місце.

В Україні немає цензури, яка б фінансувалася владою. Але те, що ми маємо, насправді значно небезпечніше. Президент швидко налагодив владну вертикаль. А власники ЗМІ, навіть належні від партії влади, надто добре пам’ятають досвід радянської системи, щоб ризикувати накликати на себе гнів Банкової. Тому вони встановлюють обмеження тем, які журналістам дозволяється озвучувати. Ситуацію важко назвати здоровою. З іншого боку, громадськість сьогодні отримує все більше доступу до Інтернету, непідконтрольного і непідвладного пропаганді.

 

Розвиток малого та середнього бізнесу: найнижчий показник у Європі

У країнах ЄС малий та середній бізнес забезпечує в середньому 57% ВВП. В Україні, натомість, цей показник ледве сягає 16% і є найнижчим у Європі, забезпечивши Україні також 34-те місце серед 44-х країн за результатами дослідження Європейської Комісії.

Головна причина того, що Україна так сильно постраждала внаслідок світової фінансової кризи, полягає у відсутності страховки. Такою страховкою є малий та середній бізнес, якого криза торкнулася меншою мірою. В Україні управління малим та середнім бізнесом перетворюється на нескінченний бюрократичний жах. 85% податківців трудяться у цьому сегменті української економіки. На відміну від інших європейських країн, в Україні більша частина “паперової” роботи є порожньою тратою часу, система обліку стимулює махінації, а розмір податкових ставок провокує ухиляння від сплати податків. Очевидно, що державна політика у цій сфері потребує повної реорганізації та модернізації.

 

Комп’ютерне піратство: найгірший показник у Європі

За результатами 7-го Щорічного дослідження комп’ютерного піратства компанії IDC, 85% усього програмного забезпечення, що використовується в Україні, — неліцензійне. Показник України є найгіршим у Європі та 9-м серед найгірших показників країн світу. Щороку піратство коштує уряду 260 млн. дол. США, якщо рахувати лише втрачений прибуток від оподаткування цього виду діяльності.

Комп’ютерне піратство — різновид злочину, на який уряд відповідає цілковитою бездіяльністю. Музична індустрія вже погодилася на скорочення ліцензійних відрахувань з метою узаконити виробництво музичних компакт-дисків в Україні. Те ж саме уряд має зробити і для розробників програмного забезпечення (ПО). Потрібно усвідомити, що для країни збитки — це не лише втрата прибутку. Втрата національної репутації в підсумку обходиться значно дорожче.

Фонд “Спочатку Люди”

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com