Чи бути бунту пенсіонерів?

Новий, грудневий варіант пенсійної реформи, який спішно готують на кабмінівській кухні, буде куди жорсткішим за податкову колотнечу. До 10 грудня на його базі слід підготувати законопроект і подати його у Верховну Раду.

Перший нарис пенсійної реформи припускав поетапне підвищення пенсійного віку для українок до 60 років.

«Готовий» закон повинен вступити в дію з 1 січня 2011-го. Укладемося в ці терміни — Україна отримає черговий транш кредиту. Тому такий поспіх.

Мені не хочеться кидати камені у бік МВФ. Людям незашоренным абсолютно зрозуміло, що не в МВФ справа. Жодна країна не в змозі щорічно витрачати на пенсійні цілі 17-18% ВВП, як це відбувається у нас останніми роками. Тим більше країна небагата, зі складною демографічною ситуацією.

У 2010-му обсяг пенсійного бюджету сягає 200 млрд. грн. Третина цієї суми — повітря. Грошей немає. Їх беруть з держбюджету, який теж дефіцитний. Країна все глибше залазить в борги.

Починаючи з 2004-го, Україна цілеспрямовано заганяла себе в безвихідь, нарощуючи соціальні виплати і відмахуючись від непопулярних реформ. Але тоді були доходи від приватизації, економічне зростання і інші «ласощі». Тепер, коли країна другий рік підряд запозичує до 10% ВВП, відступати нікуди. Отже вимоги міжнародних кредиторів — кардинально скоротити дефіцит публічних фінансів, зокрема Пенсійного фонду, — цілком відповідають стратегічним цілям розвитку України.

Директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України, академік НАН України Ела Лібанова не втомлюється повторювати: реформи завжди робляться за чийсь рахунок. За чий же рахунок планується реформувати пенсійну систему?

В уряді завіряють, що реформа не торкнеться тих, хто вже пішов на заслужений відпочинок. «Їх пенсія не зменшиться ні на гривню», — пафосно відмітають чиновники будь-які підозри.

Пам’ятаючи маніпуляції ПФ з середньою зарплатою при призначенні пенсій в 2004-му і поневіряння літніх людей, що добивалися справедливого перерахунку пенсій в 2009-2010 роках, я б на «чесне кабмінівське слово» особливо не покладалася.

Крім того, є така таємнича для необізнаних сфера, як індексація пенсій. Крім того, уряд може маніпулювати прожитковим мінімумом для непрацездатних, до якого згідно із законом прирівняна мінімальна пенсія в Україні. Рівень цей вже давно «не прожитковий», але чого не зробиш для заборони зростання дотацій Пенсійному фонду з держбюджету.

Майбутня реформа ускладнить життя працюючим пенсіонерам. Зокрема, на «підвищення надбавки за наднормативний стаж і доплати до прожиткового мінімуму при збільшенні прожиткового мінімуму» вони зможуть розраховувати лише тоді, коли звільняться з роботи.

Що стосується надбавки за наднормативний стаж в принципі, то ні в міністер­стві, ні в уряді поки не розповідають про те, як її планують «підправити» в ході реформи. Адже такі плани є. І ближче до нового року наші чиновники вискочать, як Дід Мороз з-під ялинки з сюрпризом.

Якщо нормативний стаж для призначення пенсій за віком таки збільшиться на 10 років — до 30/35 для жінок/чоловіків, то, відповідно, на ті ж 10 років скоротиться стаж наднормативний. І Пенсійний фонд виплачуватиме надбавки за наднормативний стаж вже в менших розмірах.

Звичайно ж, постараються оформити так, щоб пенсіонери маніпуляцію з надбавкою не дуже помітили. Просто в якийсь момент, не дивлячись на зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних, трудові пенсії 8,5 млн. пенсіонерів майже не виростуть, от і все. Економія засобів по цій статті в 2011 році складе, за урядовими розрахунками, 3,33 млрд. грн. Грубо кажучи, середньостатистичному пенсіонерові недоплатять 33 грн. в місяць, або 392 грн. в рік.

Це — найкрупніше джерело економії, адже в цілому завдяки пенсійній реформі уряд сподівається виграти наступного року близько 6 млрд. грн.

Механізм непідвищення доплати до прожиткового мінімуму для 2,8 млн. чоловік, які отримують і зарплату, і трудову пенсію, теж зрозумілий. З 1 грудня ц.р. мінімальна пенсія в країні зросла з 723 до 734 грн. Вона потихеньку підвищуватиметься і наступного року. Але не для працюючих пенсіонерів — якщо, звичайно, новий пенсійний законопроект (під назвою «Про внесення змін до деяких законів України”) затвердять на Кабміні, подадуть у ВР, проголосують, а потім під ним поставить свій підпис президент.

Людина заробила трудову пенсію, розраховану по формулі, в розмірі аж 400 грн. Раніше йому постійно доплачували до мінімальної пенсії, наприклад, в жовтні ц.р. — 323 грн., грудні — 334. Але у разі ухвалення нового закону і введення його в дію з 1 січня доплата в нашому прикладі так і захолоне на відмітці 334 грн. Поки пенсіонер не зробить самогубний — при такій-то «колосальній» пенсії! — крок: остаточно кине роботу.

Установка ясна: хочеш продовжувати роботу — погоджуйся на зарплату і «заморожену» пенсію.

Це ми розглянули випадок, коли людина отримує трудову пенсію і зарплату. А що буде з тими, хто працює і отримує спеціальну пенсію? Інтереси цієї категорії осіб захищені рішенням Конституційного суду від 2007 року.

Як пояснюють експерти, якщо на 1 січня майбутнього року спецпенсіонер працюватиме на своїй колишній посаді, то він отримає і зарплату, і спецпенсію в повному розмірі. Але новим працюючим спецпенсіонерам така висока пенсія не закладена. На період роботи їм платитимуть пенсії рівно стільки, скільки кожен заробив по пенсійному закону «для простих смертних». Піде з роботи — інша справа.

Увага! Спецпенсіонерам не можна міняти місце роботи, інакше висока пенсія перетвориться на пенсію трудову.

Хоча уряд і прагне не перекладати всі бюджетні тяготи на плечі тих, кому ось-ось на пенсію, хоч і обіцяє вивести з тіні частину зарплат приватного сектора (тому що офіційна середня зарплата в держсекторі — 2,4 тис. грн. в місяць, а в приватному — 1,8 тис.) і тим самим істотно поповнити Пенсійний фонд, справи йдуть не просто погано, а дуже погано. Отже заходи будуть неминучими, але хворобливими.

З’явилася інформація про те, що, можливо, підвищення пенсійного віку на п’ять років, тобто до 65, торкнеться і чоловіків. Втім, тема поки дискусійна навіть усередині команди розробників.

Як якась компенсація прораховуються можливості зробити що-небудь приємне для електорату. Наприклад, лікарів, вчителів і працівників культури можуть прирівняти в пенсійних питаннях до держслужбовців. Ось тільки чи під силу ця щедрість держбюджету, поки неясно.

Обговорюється пропозиція понизити пенсійний вік для жінок, що мають три і більш дітей. Не дивлячись на жорстко негативне відношення до цієї ідеї з боку МВФ.

Жінкам у віці 55 років і вище, можливо, встановлять «дуже високу», як говорять експерти, доплату до пенсії за кожен додатково відпрацьований рік. Але питання теж поки остаточно не вирішене.

За розрахунками, підвищення нормативної тривалості страхового стажу до 30/35 років торкнеться 12,1 млн. чоловік. Але для тих, хто дійсно працює (а їх переважна більшість), такі вимоги технічно особливих проблем не складають. (Фінансово — складають, і про це мовилося вище.)

Інша справа ті наші співгромадяни, які з якихось причин не заробили навіть 15 років страхового стажу. Їм «світить» соціальна пенсія, яку, — увага! — не планується підвищувати до прожиткового мінімуму для непрацездатних шляхом адресної доплати.

Напевно, це справедливо: ну не можуть ті, що пропрацювали 10 років і 30 років отримувати однакову пенсію. Але як жити?

Нові віяння торкнуться і нових спецпенсіонерів. Тим з них, хто має право дострокового виходу на пенсію, спецпенсія виплачуватиметься, тільки коли «підростуть» — до «загальновстановленого пенсійного віку».

Ще жорсткіше з достроковими пенсіями (по скороченню штатів, за станом здоров’я). Працюючим пенсіонерам планується припинити їх виплату до встановленого законом пенсійного віку: раз працюють, значить, скорочення штатів і стан здоров’я не причому.

Зовсім небагато — приблизно 9 млн. грн. до кінця 2011-го — намічається заощадити на обмеженні максимального розміру пенсій. Його пропонується встановити на рівні 12 прожиткових мінімумів для непрацездатних (у грудні ц.р. — 734 грн. x 12 = 8808 грн.). Але знову-таки — через відоме рішення Конституційного суду цей захід торкнеться тільки тих, хто оформлятиме пенсію після 1 січня 2011 року. І ні суддя, ні генерал, ні академік, ні міністр, ні депутат, виходячи на пенсію, не зможе розраховувати більш ніж на 12 пенсійних мінімумів.

Буквально два дні тому з подачі Пенсійного фонду в плані реформаторів з’явився пункт про «призначення пенсії тільки із заробітку за даними системи персоніфікованого обліку».

Ця норма, укинута в логічну систему заходів, може викликати нові соціальні протести.

Ніяких заперечень, якби ця вимога стосувалася осіб 1982 року народження і молодше. Почавши свою трудову діяльність в 1999-2000-му, вони з перших же кроків ставали «клієнтами» системи персоніфікованого обліку, створеної в Україні на рубежі століть: працедавець щомісячно робив за них пенсійні відрахування, які відбивалися в обліку.

Інша справа — жінка, наприклад, 1959 року народження, що почала свою трудову діяльність в 1976-му, коли про персоніфікацію пенсійних внесків і чутки не чували. В ідеальному варіанті 14 років (або більше, якщо пенсійний вік почнуть-таки підвищувати) вона відпрацює при персоніфікованій системі, а 24 — вже відпрацювала без персоніфікації. Протягом цих двох з половиною десятиліть вона могла займати високі пости і, відповідно, отримувати солідні зарплати.

Але тепер все це буде незараховано! Держава ці високі заробітки «прощає», відмовляючись їх враховувати при призначенні пенсій.

А якщо з 2000-го наша уявна українка зайнялася підприємництвом, працює на єдиному податку і робить відрахування до Пенсійного фонду в кращому разі з мінімальної зарплати? Тоді реформа проїжджає по ній просто катком: одна дорога — на пенсійний «мінімум». Пенсійному фонду просто наплювати на чесну роботу протягом 24 років.

Чиновники ллють крокодилячі сльози: ми ж робимо людям добро! Їм не треба буде їздити по колишніх колгоспах і радгоспах у пошуках довідок про заробітки давно минулих днів! А багато архівів взагалі втрачено.

По чинному закону, всі мали право вибору, за який період узяти заробітки для призначення пенсій. Тепер ви збираєтеся позбавити людей цього права. Очевидно, що це грубе порушення ст. 22 Конституції України, що не допускає при ухваленні нових законів звуження прав громадян. Причому не десятків і не сотень: 600 тис. громадян виходитимуть на пенсію тільки в 2011 році.

За півроку з моменту обнародування президентської програми реформ уряд не провів жодного обговорення політики в області пенсій — ні з громадськістю, ні з журналістами, ні навіть з широким колом експертів. І тепер нас просто ставлять перед фактом.

Може, ці 14 млн. осіб — пенсіонери нинішні і майбутні — і зовсім якась віртуальна реальність? А насправді є тільки Влада і Контролери з Вашингтона, до яких вона змушена прислухатися.

Не стільки поганий Податковий кодекс, скільки зневажливе ставлення до простих людей, наполегливе небажання їх чути породили податковий майдан. Так, може, варто врахувати помилки, щоб не провокувати майдан пенсійний?

Наталія Яценко,
«ДТ»