ВСЕ — ПІД СУМНІВОМ

Уряд звітує, що доходи українців та їхня купівельна спроможність зросли чи не на третину. При цьому у Міністерстві економіки прогнозують поступове зменшення інфляції. Водночас, у Державному центрі зайнятості заявили, що Податковий кодекс збільшив удвічі тіньову зайнятість. Цими днями виповнюється рік Президентства Віктора Януковича та правління «його команди». Чого досягли, про позитив та негатив нової влади кореспондент ГолосUA запитав у старшого економіста та члена наглядової ради Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимира Дубровського.

- Пане Володимир, Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що доходи українців зросли на понад 20%, а купівельна спроможність взагалі чи не на третину. На ваш погляд, чи такі показники є реальними?

- Я не знаю, яке є підґрунтя говорити про це, але наскільки я розумію, з економічної точки зору це абсолютно нереально. Щоб за рік наявні доходи виросли чи не на третину...

- На 27% зросла купівельна спроможність українців...

- Такого просто не буває. Це можливо було б, якби в Україні був економічний бум, якби у нас економіка зростала на 15%, то, можливо, купівельна спроможність і зросла б на 27%. А так це просто ще раз доводить, що скоріше за все ті дані інфляції, які оприлюднив Держкомстат, чи не вперше за весь час, коли ми спостерігаємо, видаються сумнівними.

Я не відношуся до тих, хто з політичних міркувань заперечує будь-які статистичні дані, коли це не відповідає їхнім політичним уявленням. Але вперше за весь час, відколи ми ведемо спостереження, видається, що ці дані прикрашені.

- Якщо бути точними, то, за свідченням Азарова, інфляція за перші дві декади лютого склала 0,6%...

- За цей період вона і могла скласти 0,6%. Я кажу про минулий рік. Інфляція, за показниками Держкомстату, менша, ніж вона насправді є. І завдяки цьому Азаров може оприлюднювати отакі райдужні цифри, як 27%. Не буває таких показників. Щось мало б відбуватися неймовірне в країні, щоб купівельна спроможність за рік зросла на 27%.

- А реальні показники, на вашу думку, які?

- Вона дійсно зросла, адже економіка зростає і поступово виходить з кризи. Підкреслюю, що цей процес розпочався за рік до приходу до влади пана Азарова. Відновлення після кризи розпочалося ще в березні місяці 2009 року. Цей процес тривав попри недолугу політику Тимошенко і попри недолугу політику Азарова. Це просто природний економічний процес. І навіть два такі «видатні» уряди не змогли його спинити.

- Тоді чого очікувати від цін та рівня інфляції? Вона буде збільшуватися чи, можливо, ріст цін трохи загальмується?

- Це дуже залежить від політичних факторів. Принаймні, наразі я можу сказати, що причин для катастрофічної інфляції нині немає. Тобто, є певні коливання цін, які, на жаль, мають панічний характер. Це пов’язано з психологією людей і з недолугими діями влади. Але вони не можуть сильно вплинути на довгостроковий показник інфляції. Він залежить від інших факторів. Але низької інфляції не буде, тому що економіка стрімко монополізується, точніше її монополізують. А монополізована економіка схильна до інфляції набагато більше, ніж конкурентна і набагато більш чутлива до друку грошей або до зовнішніх факторів... Ті зміни, які наразі відбуваються, скоріше на користь збільшення інфляції, але, звісно, монетарними методами можна завжди утримати інфляцію в певних рамках. Тому катастрофічної інфляції, тобто такої, яку всі побоюються починаючи з 1993 року, ми не очікуємо. Але і зниження не передбачається.

- Підсумовуючи перший рік президентства Віктора Януковича та правління його команди, як ви оцінюєте нинішню економічну ситуацію, управлінські кроки та до чого Україну ведуть?

- Якщо брати певний позитив, то відбувається покращення ситуації з державними фінансами. І треба віддати належне — цей уряд спромігся на непопулярні заходи, як були необхідні для того, щоб стабілізувати ці фінанси. Але вони дуже далекі від завершення. І наразі  низька легітимність уряду перешкоджає ці заходи провести системно, а низька спроможність до творчих рішень і до створення належних економічних умов для розвитку приватного сектору заважає зробити рішучі кроки для того, аби ці непопулярні заходи потонули в популярних, і в тих, що сприяють розвитку економіки.

Насправді, результат цього року в підсумку має негативний баланс, тому що умови для ведення бізнесу погіршилися, саме тому і тіньова зайнятість зросла. Адже чи не всі експерти казали, що новий Податковий кодекс призведе до збільшення тіньової зайнятості і, звісно, так це і сталося. І намагання монополізувати економіку — це найгірше, що з цією економікою можна було зробити, адже найгірша її хвороба — це якраз монополізм.

- Тобто, ми від цього «лікувалися», а...

- Ми від цього «лікувалися» з 1991 року. Точніше, монополізм зменшувався приблизно до 2002 року, а відтоді почався зворотний процес. 2007-го Організація економічного співробітництва та розвитку відзначала загрозливий рівень концентрації виробництва в Україні, що, за даними того ж дослідження, шкодило економічній ефективності. Але з приходом теперішньої команди монополізація пішла просто шаленими темпами. Це не так шкідливо, коли це відбувається у експортних галузях, навіть в деяких моментах це може піти і на користь, але те, що стосується внутрішнього ринку, те, що монополізується імпорт, те, що монополізується вну­трішнє виробництво багатьох товарів — оце так шкідливо, що нічого гіршого навіть уявити не можна. І цей процес наразі іде шаленими темпами. Погіршуються умови для ведення бізнесу — це частина цього ж процесу. Все зводиться до того, що в країні зменшуються можливості для підприємництва. А це просто протилежне тому, що треба робити.