Небезпеки Нової системи обрання Парламенту

Внесення змін до виборчого законодавства, що передбачають повернення до мажоритарної або змішаної моделі, означатимуть встановлення монопольного контролю влади над Верховною Радою.

Якщо такі зміни буде ухвалено парламентом, це повністю позбавить опозицію політичної перспективи, бо, навіть отримавши більшість мандатів за партійними списками, вона повністю програє в мажоритарних округах, де влада має широкі можливості для застосування адмінресурсу на виборах. Як стверджують ЗМІ, найвідоміші політики з Партії регіонів вже розпочали боротьбу за майбутніх виборців в мажоритарних округах на сході України.

Для нормативного забезпечення ідеї повернення до мажоритарної або змішаної виборчої системи указом Президента від 2 листопада 2010 року створено робочу групу з питань удосконалення законодавства про вибори, яка до кінця березня поточного року повинна запропонувати свій законопроект. Президент також підтримує зміну виборчої системи. Зокрема, в телемарафоні «Розмова з країною» він зазначив, що не підпише закон, в якому не буде передбачене введення мажоритарної або змішаної системи виборів. На думку Януковича, такі системи зможуть підняти рівень відповідальності перед виборцями і підвищити ефективність роботи парламенту. Позицію Президента підтримує і голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал, який вважає змішану систему компромісом в нинішніх умовах. Водночас, за результатами опитування, проведеного Лабораторією законодавчих ініціатив та компанією TNS в Україні, майже половина українців — 48,9%, висловилась проти введення змішаної системи виборів у Верховну Раду.

Не може не бентежити очевидність та неприховане використання політичної технології. Впродовж останнього року владна команда маніпулювала Конституцією — спершу щоб вибудувати владну вертикаль, а згодом з численними порушеннями провести вибори до місцевих органів влади. Тепер ці порушення використовуються як привід для зміни виборчого законодавства до наступних парламентських виборів. І ось влада уже намагається підігнати під власні інтереси виборчі округи — за «формою та розміром». Усі ці маневри мають одну мету — за будь-яку ціну якомога довше утриматися на владному Олімпі.

Така стратегія суперечить самим основам логіки. По-перше, надворі вже ХХI століття. По-друге, народ України досить освічений і має вільний доступ до Інтернету та мобільного зв’язку. Зрештою, світ вже просто втомився від політиків, які чомусь вважають країну своєю власністю. Подобається це Партії регіонів чи ні, але понад 90% українців голосує за демократичну державу, а це передбачає, що президент, парламент та уряд підзвітні народу. У передвиборчому маніфесті Президента та програмі Партії регіонів обмаль інформації про те, чого ця політична сила прагне досягти. Навіть перебуваючи при владі, вони у своїх спробах реформ та законодавчих змін не мають підтримки народу. Торік у листопаді Президент РФ А. Мєдвєдєв попереджав Росію, що однопартійна система несе країні загрозу відставання. Утім, Партія регіонів, здається, вперто прагне саме цього.

Найбільший сум сучасної української політики — це рівень політичної культури тих, хто оголосив себе опозицією. Виявляється, що наші опозиціонери не здатні ані на організований опір, ані на конструктивну співпрацю з парламентською більшістю. Зрозуміло, що у державі, де законодавство — це ширма для шахрайства, державні силові структури — охоронці офісів багатіїв, а 450 недоторканих депутатів — непідконтрольні розпорядники національного бюджету, бути опозиціонером важко і небезпечно. Але нинішня влада діє так, що не бути опозиціонером сьогодні практично неможливо. Або ти в дієвій опозиції, або не маєш шансів на те, щоб називатися виразником волі свого народу.

Фонд «Спочатку Люди»

У випадку збільшення прохідного бар’єра для партій з 3% до 5% у Верховну Раду пройдуть п’ять партій. Про це свідчать останні результати опитування, оприлюдненого соціологічною групою «Рейтинг”.

Згідно з результатами дослідження, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися у березні 2011 року, то 26,2% опитаних (серед тих, хто взяв би участь у виборах) проголосували б за Партію регіонів, 19,7% - за «Батьківщину». 9,3% - за «Фронт змін». 6% - за «Свободу». 5,6% - за «Сильну Україну”.