Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Газозалежність треба лікувати

Замість звичного прийому підвищення цін на газ для України Росія останнім часом, схоже, обрала «пряничну» стратегію: з вуст різних російських можновладців неодноразово прозвучали привабливі пропозиції щодо зменшення рахунку за газ для України на майже вісім мільярдів доларів на рік. Єдина умова — вступ України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Таким чином, газовий важіль впливу на Київ знову в дії, хоч і в більш вишуканій упаковці.

Експерт Німецької групи радників при уряді України Георг Цахманн переконаний: «Ціну на газ для України визначають не на ринку, а в політичних колах, на перемовинах з Росією, з «Газпромом». При цьому на перебіг має вплив низька  факторів. Найважливішу роль відіграє ті, що Росія є, по суті, єдиним постачальником України». Таким чином Росії знову і знову вдається досягати певних поступок від України, як, наприклад, свого часу це було продовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Криму.

Утім, попри усі вчинки, зрештою ціну на газ для України важко назвати справедливою. Так, достатньо лише порівняти її з ціною на російський газ для Німеччини. За останній рік газ для України подорожчав до майже 300 американських доларів за тисячу кубічних метрів, тоді як німці вже нині, не враховуючи коштів за транспортування, платять за російський газ значно менше. Щоправда, і у Німеччині не зовсім задоволені російськими цінами, зазначає експерт Німецького інституту економічних досліджень Клаудія Кемферт.

«Це, слід зізнатися, типова політика для такого потужного постачальника. Коли йдеться про певні товари, то він намагається запросити якомога вищі ціни. Тут важливо враховувати, що загалом газ на міжнародному ринку дешевий, тому Росії необхідно було б пояснити, чому її ціни на газ так значно зростають», — зауважує німецький експерт.

Клаудія Кемферт, зокрема, не бачить причин створення зараз штучних формул ціноутворення на газ з прив’язкою чи то до нафти, чи до газойлю, чи до вугілля. Якщо раніше така прив’язка мала протидіяти інвестиційним ризикам, то нині надлишкова пропозиція газу на міжнародному ринку та стабільний попит з тенденцією до зростання дозволяють діяти у відповідності з ринковими механізмами та встановлювати справедливі конкурентоздатні ціни.

Як і Німецька група радників, Клаудія Кемферт не вірить у те, що український уряд пристане на настійливу пропозицію Москви приєднатися до Митного союзу, адже Україна має намір вже незабаром підписати угоду про створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Зрештою переваги, яких могла б досягти українська економіка за умови вступу до Митного союзу, не такі вже й значні, каже Георг Цахманн. Зокрема, підприємства, які активно експортують на Схід, від цього б виграли, наприклад, важка промисловість.

Утім, відсутність сильної конкуренції всередині Митного союзу, хоч і забезпечило б виживання деяких застарілих галузей промисловості, зменшило б конкурентоздатність України на європейському і світовому ринку. «Я б порівняв це з футболом: можна спробувати очолити таблицю у другій лізі, це якби Україна була в митному союзі з Росією і Казахстаном, або ж можна спробувати грати на відносно низьких позиціях, але у першій лізі і за більші гроші — це було б можливо у разі союзу України з Європою», — каже Георг Цахманн.

Не найкращим вирішенням газового питання стала б і реалізація спільного контролю «Нафтогазу» та «Газпрому» над газотранспортними системами та підземними газосховищами України, переконана Клаудія Кемферт. «Розмірковуючи про таку співпрацю «Нафтогазу» та «Газпрому», варто пам’ятати, що йдеться про дуже владний концерн. Так, наприклад, якби у Німеччині «Газпром» об’єднався з E.ON, то в результаті ми мали б величезну компанію, яка б, відповідно, багато що контролювала, але з іншого боку виникла б досить однобока залежність».

Дешевий газ з Росії принесе з собою низку інших проблем для України, вважають у Німецькій групі радників при уряді України. «Українські підприємства, вочевидь, можуть жити і з нинішньою ціною на газ, проте є й такі галузі промисловості, які споживають газ у дуже великих обсягах і які б виграли від дешевшого газу. Утім, мі не вважаємо, що необхідно добитися низької ціни на газ для цих підприємств, бо це б призвело лише до надмірного споживання газу», — зауважує Георг Цахманн. Крім того, підприємства не намагатимуться заощаджувати енергію, видобуток власного газу в Україні стані менш привабливим і затребуваним. Не кажучи вже про те, що залежність від Росії лише поглиблюватиметься.

Аби мінімізувати енергетичну залежність від сусіда, Клаудія Кемферт радить починати заощаджувати енергію вже сьогодні. Яким би непопулярним не було рішення підвищити ціни на газ для споживачів, альтернативи йому майже немає. Адже зібрані таким чином кошти держава змогла б направити на програми фінансування енергоефективного будівництва та переоснащення будівель, а це у свою чергу дозволити заощаджувати на опаленні в майбутньому. Врешті-решт підвищення цін на газ всередині країни допоможе уникнути шоку від раптового підвищення цін, продиктованого з-за її меж.

Німецька хвиля

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com