Чи розгорнеться битва за арктику?

Канада регулярно проводить військові навчання на Крайній Півночі, даючи зрозуміти про свої претензії на Північно-західний шлях, який з’єднає Європу і Азію по Північному Льодовитому океану, і на природні багатства Арктики. Військові маневри Nanook тривають нині спільно з данськими і американськими військовими. На них присутній прем’єр-міністр Канади Стівен Харпер, який збирається заявити про економічні ініціативи по розвитку канадської Арктики.

За оцінками учених, до 2030 року льоди в Північному Льодовитому океані розтануть і шлях до арктичних багатств буде відкритий. За межами полярного круга лежить 30% неопрацьованих запасів газу і 13% запасів нафти на нашій планеті. До того ж арктичний крижаний щит, який ще зовсім недавно здавався повністю непроникним, може повністю зникнути до 2050 року. Канада вимагає створити регламент для проходу по маршруту, який йде через її територіальні води, пише La — croix.

Примітно, що Канада розкрила деталі поточних військових навчань в липні, незабаром після заяви Москви про те, що два підрозділи Повітряно-десантних військ РФ можуть бути розгорнуті в Арктиці у складі міжвидового угрупування.

Росія і Канада доки виступають з симетричними ходами. Росія має намір розширити морські межі. У 2012 році вона збирається подати в ООН прохання про розширення її континентального шельфу. Канада у свою чергу передасть аналогічні папери в 2013 році.

«Всупереч публічним заявам про мир і співпрацю в Арктиці, що йде від «арктичних» держав, стратегічна цінність цього регіону зростає. І у міру зростання цієї цінності кожна держава надає усе більше значення власним національним інтересам в регіоні. «Арктичні» держави можуть говорити про співпрацю, але вони готуються до конфлікту», — вважає канадський вчений Роб Х’юберт.

В той же час, за словами іншого канадського фахівця Майкла Байерса, вірогід­ність збройного конфлікту за панування в регіоні може мати місце. 

Тим часом сторонні спостерігачі віддають перевагу в цій суперечці Росії. Так, посол Франції з полярних питань Мишель Рокар вважає, що, якщо в найближчі десятиліття арктичний лід дійсно розтане, у російського північного шляху буде більше шансів відбутися, ніж у канадського, оскільки у Оттави не достатньо засобів, щоб створити необхідну інфраструктуру.

Канада не зацікавлена в судноплавстві в полярних водах і здалася в гонці за право в майбутньому притягнути істотну частину трафіку комерційних судів, заявив він. Росію ж французький експерт назвав «арктичною державою» з декількома криголамами, включаючи чотири нових, що працюють на атомному паливі. Нехай російський шлях трохи довший, зате він менш звивистий, а прибережні зони освоєні і заселені набагато краще, ніж в Канаді.

Окрім п’яти прибережних держав — США, Канади, Данії, Норвегії і Росії — на доступ до багатств Арктики претендують ще більше 20 країн. Проблема освоєння Арктики загострилася унаслідок глобального потепління і танення льоду. Крижаний покрив не лише скорочується, але і стоншується. Учені не виключають, що незабаром Арктика взагалі може залишитися без льоду. За прогнозом фахівців, вже влітку 2020 року судна зможуть вільно плавати у водах Північного Льодовитого океану.

Росія чітко позначила свій інтерес в освоєнні території експедицією в серпні 2007 року російського полярника Артура Чілінгарова до дна Північного Льодовитого океану. Дослідники поставили на дні океану титанову капсулу з російським прапором, чим спровокували міжнародний скандал. МЗС РФ вимушений був тоді виступити з офіційною заявою, в якій підкреслювалося, що питання про приналежність шельфу вирішуватиметься на основі міжнародного права, а прапор був встановлений символічно.

Претензії Канади на арктичні багатства були ясно сформульовані минулої осені, коли глава канадського МЗС Лоуренс Кеннон, приїхавши до Москви, від­кинув претензії Росії на розташований в Арктиці хребет Ломоносова і заявив, що він є частиною канадської території. За останні місяці Оттава заявила про додаткові права на арктичний шельф і виступила з практичними ініціативами про міжнародну взаємодію в регіоні.

Росія, що підписала Конвенцію по морському праву в 1982 році, протягом десяти років намагається документально підтвердити, що хребти Ломоносова і Менделєєва є геологічним продовженням її континентального шельфу. В цьому випадку Москва зможе претендувати ще на 1,2 млн кв. км Арктики і вести розробку родовищ.

obozrevatel.com