Влада відгороджується від народу

Після мітингу і штурму парламенту ветеранами-афганцями перед Верховною Радою з’явився двометровий металевий паркан. Спікер парламенту В.Литвин зазначив, що не знає, хто відповідальний за появу паркану. Керівник фракції Партії регіонів О.Єфремов також заявив про свою непричетність до появи ґрат. Водночас, опозиційний депутат від «Нашої України — Народної Самооборони» О.Доній зауважив, що поява паркану символізує закриття української демократії на замок. За його словами, в демократичних країнах Заходу влада не ставить паркани, щоб відгородитися від народу.

Посилює свій відрив від киян і Київська міська державна адміністрація (КМДА). Окружні суди за її позовами регулярно забороняють мітинги в центрі столиці, порушуючи право громадян на свободу зібрань. Найбільш резонансною забороною стало розроблене КМДА положення про обмеження проведення масових акцій в столиці, зокрема, заборона проводити акції ближче ніж за 100 м до будівель влади. Не зайве нагадати, що першим ініціатором процесу відгородження від народу був екс-президент України Л.Кучма у 2000 році. Відповіддю на цю та інші його ініціативи через чотири роки стала Помаранчева революція.  

Розрив між владою і народом підтверджує і падіння показників довіри українських громадян до політиків. Зокрема, за даними Центру Разумкова, дії В.Януковича сьогодні підтримують лише 10% громадян, тоді як 80% з ними не погоджуються або взагалі не розуміють. Діяльність прем’єра М.Азарова підтримують лише 5% громадян України.

Якщо ви бували у Лондоні біля будівлі парламенту, вас не міг не здивувати величезний металевий кований паркан і кількість охорони. Але на цьому, власне, схожість між лондонським і українським  парламентами закінчується.  Паркани і охорона парламенту Великобританії охороняють не парламентарів, а сам інститут парламентської демократії.

У демократичному сус­пільстві громадськість має право спостерігати практично за усіма парламентськими процедурами не з екрана телевізора, а безпосередньо у будівлі парламенту. Громадянин має право побачити члена парламенту, який представляє його інтереси, і обговорити з ним будь-яке питання.  Рівень охорони у Великобританії високий, але це тому, що за історію існування будівлю парламенту неодноразово намагались підірвати. Зокрема, кожного року 5 листопада британці відзначають провал так званої «Порохової змови» єзуїтів під керівництвом Гая Фокса проти короля Якова 1605 року. Тоді змовники задумали підірвати будівлю парламенту. Змова була вчасно розкрита, винні покарані. Відтоді подібні спроби намагались повторити нацисти, ірландські республіканці, а останнім часом ще й мусульманські фундаменталісти. У демократії є свої противники.

Паркани навколо Верховної Ради слугують зовсім іншій меті. Ніхто, на щастя, досі не намагався підірвати будівлю з її «мешканцями».  Завдання даного паркану — тримати людей на відстані, позбавити можливості доступу до тих, хто взявся представляти їхні інтереси. Верховна Рада сьогодні більше схожа на приватний бізнес-клуб, ніж на осередок української демократії. Громадськість на повний голос вимагає відкритості та прозорості, а парламент відповідає на це встановленням двометрового металевого паркану. Та якщо українські парламентарі звернуться до світового досвіду, то переконаються, що в час «Ч» їх не врятує ані паркан, ані навіть колючий дріт. Нещодавно у цьому пересвідчилися кілька північно-африканський монархів.

Український Фонд Демократії «Спочатку Люди»