Що буде зі світом?

Наступного року Європа боротиметься за єдність, Азія — за сфери впливу у світі, а Росія — за громадянські права — прогноз «Головреда».

У 2012 році світова політика, на думку більшості експертів, буде зосереджена на завершенні більшості тенденцій, які виникли цього року, і вирішенні тих питань, які раніше здавалися несуттєвими. Адже стає зрозуміло, що світова криза не думає закінчуватися, а ціни на ресурси більше не будуть притулком для інвесторів. Їм належить знайти нову відповідь на питання, куди зараз вигідно вкладати свої капітали.

По іншу сторону від Сахари більшість країн якраз чекають економічного буму і повернення інвестицій з Азії у свою економіку. Оскільки регіони південної Африки можуть стати найпривабливішими для грошей, які приходять з Китаю або Індії. Ці компанії не звертають уваги на демократичність певного режиму і думають тільки про вигоду.

Росія і Азія будуть також заклопотані збереженням і нарощуванням свого потенціалу в міжнародній політиці. Китай, який, нарешті, отримав статус другої у світі економіки, активно будуватиме авіаносці і ракети, щоб встановити стратегічний контроль над регіоном. Ця політика, поза сумнівом, штовхне його на загострення відносин з Індією і Росією. Хоча і Поділи, і Москва будуть зайняті пробудженням в країнах громадянського суспільства і реакцією на це влади.

«Головред» опитав провідних аналітиків світу і на основі їх прогнозів склав перелік найбільш вірогідних тенденцій, які хвилюватимуть світ в 2012 році.

Європа: боротьба

з кризою і вибори

У 2012 році ЄС виявиться на межі розколу і тільки великими зусиллями зможе зберегти свою цілісність. Адже реформи, які почалися 4 грудня 2011 року, стануть свого роду випробуванням для усього союзу. Декілька країн, на чолі з Великобританією, не готові дати центральній владі Європи контроль над своїми фінансовими і бюджетними інститутами. Тому, щоб рухатися далі, ЄС повинен прийняти рішення про уніфікацію, або кризу суверенних боргів неможливо буде здолати.

Наступного року проблеми Греції, найімовірніше, залишаться на першому плані у всього континенту. Грошей на допомогу цій країні більше немає, а досвідчений Георгіус Папандреу пішов у відставку. Тому реформа ЄС запрацює не відразу, але Афіни повинні будуть платити по заставах вже в середині 2012 року. Тому нові кризи дуже можливі.

Людиною року в Європі може стати новий глава Європейського Центробанку Маріо Драги. За новим проектом реформи в ЄС, саме його відомство розподілятиме значні суми і рятуватиме проблемні економіки. Крім того, важливою країною стане Італія. Якщо Рим заговорить про дефолт, то сам Союз може не встояти.

У політиці Європа повинна зробити кроки до більшої єдності і вирішити, чи хоче вона йти далі разом. Крім того, Ніколя Саркозі і Ангела Меркель, як два найвпливовіших політики на континенті, боротимуться за збереження своєї влади. Адже Франція і Німеччина переживуть парламентські вибори, і політичний курс цих країн може разюче змінитися. Зараз багато хто вважає, що Париж тягне на собі політичне об’єднання ЄС, а Берлін дає на це гроші. Якщо політика цих країн зміниться, то сам Союз виявиться під істотним ударом.

Нарешті, Європа повинна зрозуміти, що зараз вона виявилася на самому вістрі економічної кризи. Якщо в Союзі почнеться рецесія, то за рік вона може перекинутися на інші регіони і спровокувати нову хвилю світової кризи, про яку так багато говорять.       

Адріан Шоут, глава досліджень ЄС, Netherlands Institute of International Relations Clingendael: «Наступного року треба сподіватися на те, що Італія зможе провести реформи по оновленню своєї економіки. Я також сподіваюся, що Франція зможе зберегти свій високий кредитний рейтинг, а Греція зможе знайти в собі сили для майбутніх реформ. Я сумніваюся, що ця країна хоче виходити із зони євро, і тому такий референдум маловірогідний.

Крім того, важливими стануть вибори у Франції і Німеччині. Адже якщо правлячі кабінети ляжуть, то ситуація може сильно погіршати. Так сталося в 1998 році, коли Герхард Шредер, отримавши владу, поміняв економічну політику країни, що привело до спаду виробництва. Зараз не настав час для бурхливих політичних змін».

Фредрик Еріксон, глава European Centre for International Political Economy: «Одним з головних економічних трендів в ЄС і у світі стане поступове розповзання кризи з центральних економік регіону далі на периферію. Іншою дуже важливою тенденцій стане посилення економічної прірви усередині самої Європи. Адже промисловість півночі континенту розвиватиметься стабільно і ставатиме усе більш конкурентоздатною. А південь ЄС все більше відстає у своїй модернізації. Здолати цей розкол можна тільки шляхом масових структурних реформ в регіоні Середземного моря. Але доки я не бачу подібних ініціатив.

У новому році, на мій погляд, Європа не зможе провести масштабні реформи у сфері торгівлі усередині свого союзу. Також, швидше за все, не покращають торговельно-інвестиційні стосунки по обидві сторони Атлантичного океану. Європа шукатиме своє місце в новій економічній моделі. Поки ЄС залишається гігантом у світі економіки, але зараз я не бачу нових можливостей для зростання в цьому напрямі».

Азія: Китай

і світове лідерство

Азіатський регіон в 2012 році переживатиме економічний і політичний розквіт. Навіть в умовах кризи головні країни цієї частини світу демонструють досить упевнене економічне зростання. По звітах Всесвітнього Банку, в році, що минає, КНР вийшла на позицію другої країни по обсягах економічного виробництва. Тепер у неї з’явилася реальна можливість впритул підійти до США, чия економічна політика зараз не є послідовною.

З іншого боку, Китай розчарувався у своїй політиці інвестування у внутрішні регіони країни. Адже ці засоби не приносять таких прибутків, як вкладення в економіку Африки або Латинської Америки. Тому зараз починається другий етап інвестиційної експансії країн Азії на світовий ринок, тепер разом з економічними привілеями вони хочуть отримати і політичний вплив.

Крім того, в 2012 році Пекін активно будуватиме військовий флот, щоб потіснити США в контролі над Тихим океаном. Перший відремонтований авіаносець вже вийшов в Південно-китайське море на навчання. В майбутньому КНР нарощуватиме свою військову потужність.

Тією ж дорогою збирається йти і Делі. Індія цього року намагалася рости в економічному плані, але при цьому зараз в країні росте диспропорція показників макроекономічного розвитку і реального життя населення. Наступного року, на думку експертів, ця тенденція тільки наростатиме. Індійська влада доки намагається вирішити свої проблеми шляхом зростання показників і будівництва ракет, але не спорудження доріг і соціальної інфраструктури. Тому зараз політична стабільність уряду Манмохана Сінгха під великим знаком питання. Країна в 2012 може виявитися перед значною політичною кризою.

Упродовж 2012 року Пакистан і Афганістан будуть вогнищами нестабільності в регіоні. Їх влада налагоджена, нарешті, побороти талібів, але без військової допомоги НАТО це буде украй складно. Адже наступного року альянс продовжить виводити своїх солдатів з регіону.

Старший аналітик Hoover Institution: «Зрозуміло, що Китай стане докладати зусиль, щоб отримати не лише фінансовий контроль над країнами регіону, але й отримати від цього політичні дивіденди. Адже зараз уся Азія, незважаючи на кризу, демонструє сильні економічні показники. І тепер Пекін має достатні ресурси, щоб добитися свого. При цьому головним розчаруванням року став прем’єр-міністр Сінгх і слабкість його кабінету. Адже за довгий термін він не зміг запропонувати народу більш осмислену економічну модернізацію країни. І в новому році він може втратити значну підтримку населення.

У 2012 році також будуть важливими наслідки цунамі в Японії. Адже влада цієї країни не змогла об’єднатися навіть після такої катастрофи і втратили свої позиції».       

Філіп Ліпсі, професор Stanford University, старший аналітик, Shorenstein Asia — Pacific Research Center: «Окрім поширення свого впливу Китай в 2012 році повинен буде замислитися над тим, щоб вирішувати внутрішні проблеми. Адже швидке зростання добробуту Китаю призводить до того, що зараз країна починає втрачати замовлення великих корпорацій, які виносять своє виробництво в дешевші країни, такі, як В’єтнам. Крім того, зараз країна досягла такого рівня розвитку економіки, що потрібно негайно думати про уповільнення темпів її зростання, інакше наступить криза надвиробництва.

З іншого боку, ясно, що КНР просуватиметься у бік посилення політичної і військової могутності. Китай займає відповідальне місце у ряді регіональних стримуючих чинників. Він розділить зі США відповідальність за регіон Азії і Тихого океану.

Росія: вибори і пробудження громадянського суспільства

Наступного року основна російська подія станеться на початку березня. Тоді країна дізнається, хто стане її наступним президентом. Поки головним кандидатом вважається Володимир Путін, який зараз очолює уряд. Його висунув сам президент Дмитро Медведєв, відмовившись брати участь в новій президентській гонці.

Вертикаль влади, сформована самим Путіним, зараз повністю підтримує його, оскільки чиновники хочуть стабільності і збереження існуючого порядку. Іноземні і російські експерти зараз вважають, що питання майбутнього президентства майже вирішене, і у глави уряду немає реальних конкурентів. Але в ході виборів до парламенту на початку грудня 2011 року стало зрозуміло, що влада контролює далеко не усе суспільство. В ході голосування перемогла кремлівська партія Єдина Росія, але десятки тисяч росіян уперше за 11 років почали відкрито виступати проти політики влади. Адже ніхто не може заперечувати масштабних порушень, які робилися для того, щоб партія влади отримала більшість.

У Москві вже пройшли два масштабні мітинги опозиції, також їх підтримали в Петербурзі. І кожного разу їх чисельність збільшувалася. Тепер можна сказати, що в Росії починає пробуджуватися громадянське суспільство, яке невдоволене політикою влади і хоче змін. Тому наступного року влада може перемогти на виборах, але якщо вона не врахує уроків цього грудня, її перемога може призвести вже до відкритого соціального вибуху.

Метью Рожански, директор програм Євразії, The Carnegie Endowment for International Peace: «Протести в Росії стали викликом для Путіна. Він повинен зрозуміти, що існуюча державна машина потребує серйозної заміни механізмів або хоч би мастила. Поки його правлінням задоволено багато росіян, але ті, хто виступають проти нього, поступово притягають до себе нових людей. Адже світова економічна криза не обійшла Росію стороною.

Тому зараз майбутній президент, а Володимир Путін стане президентом,  повинен вирішити для себе, як реагувати на ці протести. Поки ми бачимо його традиційну реакцію: мітинги намагаються розігнати, а активістів заарештовують. Це може призвести тільки до погіршення ситуації в країні.

Зараз, можливо, було б краще, щоб він вирішив не балотуватися, як свого часу Борис Єльцин. Але Єльцин не хотів більше правити, а Путін хоче влади і не готовий відмовитися від своїх повноважень. Зараз він може зрозуміти і використовувати ці протести у свою користь, але для цього потрібно виявити політичну гнучкість.

Олексій Власов, директор інформаційно-аналітичного центру МГУ: «Основні громадські ризики для Росії будуть в березні-лютому 2012 року. Адже ці вибори до парламенту носили характер підготовчих. Потрібно було подивитися, чи зможе «Єдина Росія» мобілізувати своїх виборців і провести на належному рівні передвиборну кампанію. Поки партія влади не впоралася з цим. Але, на мою думку, вже немає часу створювати новий рух для підтримки Путіна на виборах, адже ніхто не встигне зробити партію загальнонародною за такий короткий термін.

Тому зараз опозиція повинна зрозуміти, що у неї не вистачає істинних лідерів, щоб згуртувати навколо себе команду професіоналів. Адже такі популісти, як Навальный, мають свою межу, далі за яку вони не підуть. На мій погляд, досить перспективним лідером був би Олексій Кудрін, але він доки не висунувся на перші позиції.

Хоча, думаю, на виборах в березні переможе Володимир Путін, політичний антураж вже змінився».

 

Павло Сивоконь, «Головред»