Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ДОГЕЙМЕРИЛИСЬ! (А МИ ПОПЕРЕДЖАЛИ!)

Здавалося б, історичний досвід неодноразово доводив, що популярна у деяких колах «халява» — то як безплатний квиток на «Титанік». Висловлюючись мовою основних споживачів вищезазначеної «халяви» (вона ж «дурняк», вона ж «шара»), спочатку все в кайф, навкруг самі круті, а ти ще крутіший, аж раптом кораблик впилюється в айсберг. І — вйо, панове!

Наприкінці минулого року наш щотижневик опублікував розгорнуте дослідження під назвою «Цивілізована держава чи корсарське кубло?». Йшлося про проблему так званого піратства в Україні. Себто — цілого  комплексу  злочинів, пов’язаних із розкраданням чужої інтелектуальної власності: від випуску контрафактних дисків з аудіо- чи відеозаписами до нелегального копіювання і розпродажу комп’ютерних програм. Дехто з читачів подивувався, мовляв, знайшли проблему! Он Ікс уже сидить у «зоні», Ігрек не сьогодні-завтра складе їй компанію, а Зет чекає суду на підписці про невиїзд. А ви — про якісь там контрафактні диски, програми, книги, фільми та музику.

На жаль, ми ще раз переконалися, що рівень правової культури в Україні нижче плінтусу — і у тих, хто укладає закони, і у тих, хто їх імплементує та впроваджує в життя, і в тих, хто ці самі закони щоденно з дивовижною послідовністю порушує. У що це виливається? В конкретні суми прописом.

Найсвіжіший приклад: Міжнародний альянс інтелектуальної власності звернувся до Торгівельної палати США з вимогою негайно запровадити фінансові санкції проти України. Поки що — як попередження. І не прямі, а у вигляді скасування певних митних пільг на деякі окремо взяті види українських товарів, котрі надходять на американський ринок. Ну як у тій популярній радянській пісні про трійцю неперевершених ментів: «Если кто-то кое-где у нас порой честно жить не хочет…«

У що обійдеться загалом порядним українським виробникам, а відтак Держбюджету України і відповідно — гаманцю пересічного виборця це небажання деяких окремих індивідуїв та юридичних осіб  облишити плутати чужу інтелектуальну власність зі своєю? Конкретно — цього року в 114 мільйонів доларів. Майже мільярд гривень. І це, повторюємо, лише те, що в статуті караульної служби визначається як «попереджувальний постріл угору». А от коли піде стрілянина на ураження!..

І що, панове товариство, характерно: аналогічні санкції на прохання все того ж «Міжнародного альянсу» Торгівельна палата США застосовувала до України у 2006-му році. Щоправда, тоді з нашої спільної кишені витрусили «лише» 74 мільйони доларів. Розцінки, як бачите, ростуть. А головне — минулого року Торговельна палата США чесно і десь навіть благородно попередила Україну: або ви даєте ради своїм виробникам і любителям контрафакту, перш за все інтернетного, або доведеться за все платити. Звісно, хто ж у наших Азіопах, де порядність вважається ознакою слабкості, реагує на такі страшилки? Між іншим, т.зв. громадська думка в контексті цієї проблеми в Україні не стільки громадська, скільки бандитська. Характерний зойк на одному з Інтернет-форумів: «Хто дав право Америці, в якій дозволені одностатеві шлюби, вказувати нам, як жити? Не треба навіть реагувати на такі погрози». М-да!.. Легендарний Попандопуло помер, але справа його живе у словах і ділах численних нащадків.

Те, що найпотужніша в світі держава і питати не буде у спадкоємців пана Гриціана Таврічеського вкупі з його бандитами, чи згодні вони на те, аби їм, даруйте, дупи відмантачили, то тут навіть і дискутувати нема про що. Світова економіка, одним із лідерів якої є США, втрачає від Інтернет-піратства понад трильйон доларів на рік. Україна ж, у свою чергу, за твердженням вищезгаданого «Міжнародного альянсу», однозначно посідає перше місце в Європі саме у цьому новітньому виді злочинності.

У цьому аспекті відчайдушна на грані самогубства акція українського МВС проти ЕX.ua виглядає чи не першою реальною спробою нашої влади відгукнутися на численні заклики і, скажімо чесно, погрози світової спільноти. Звісно, це своєрідна розвідка боєм. Проблеми  Інтернет-піратства в Україні вона не подолала, проте виявила тенденції, що виходять далеко за межі порушення права на захист інтелектуальної власності. Масована атака «анонімних» хакерів на Інтернет-сайти провідних державних інституцій свідчить про те, що любителі «халяви» професійно підготовлені краще, ніж захисники інтересів України. Це перше. Друге: з посиланням на поінформовані джерела ЗМІ стверджують, що на більшості з атакованих сайтів стоять… крадені неліцензійні програми, переважно американських виробників. І як на нашу думку, то питання, звідки вони там узялись, є набагато цікавішим, аніж намагання встановити, чи справді вищезгаданий Ігрек накрив «поляну» після відзначення чергового професійного свята правоохоронців.

Задля справедливості мусимо зазначити, що наше суспільство не є якимось там правовим покручем. Спроби державних інституцій навести лад в Інтернет-просторі наштовхуються на опір активних користувачів Мережі і в «цивілізованій» Європі, і в США. Як пояснив нам один із визнаних експертів у цій галузі, і в Україні, і в цілому світі нормальний споживач готовий платити реальну вартість легального користування інтелектуальним продуктом. Але виробники гилять за свій контент таку ціну, що стогне не лише дуже небагатий українець, а й цілком забезпечений громадянин США. На захист виробника можемо вказати, що в цю саму неможебну ціну закладені й збитки, яких завдають йому оті самі хакери. Зачароване коло!

В.Н.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com