В зоні тиску

В Україні продовжує погіршуватися ситуація зі свободою слова і преси. Підтверджує цю тенденцію чергова серія випадків пресингу на представників «четвертої влади» з приводу оприлюднення у ЗМІ інформації про факти псування бігбордів з привітанням від Президента В.Януковича. З початку року такі випадки нищення бігбордів були зафіксовані у Львові, Одесі, Костополі та деяких інших містах. За публікації про ці факти у пресі журналістів викликали на допити в міліцію. За свідченням журналістів, на окремих допитах в міліції їм погрожували і тимчасово відбирали особисті речі.

Протест з приводу нової хвилі тиску на журналістів з боку влади заявили члени Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації з числа опозиціонерів. Вони вимагають від Генпрокуратури вжити заходів для перевірки законності дій міліції та захистити права журналістів. На їхню думку, в діях працівників міліції мало місце порушення прав журналістів на вільне одержання, використання і поширення інформації, що гарантуються статтею 34 Конституції України та статтею 5 Закону України «Про інформацію». Міліція, своєю чергою, категорично заперечує звинувачення у порушенні законодавства і тиску на журналістів.

Неспроможність держави захистити базові конституційні права громадян має дуже серйозно непокоїти кожного, кому небайдужа власна доля і доля демократичних свобод в Україні. Даний випадок виходить далеко за межі всього, що хоча б віддалено може асоціюватися з демократією. „Старанність” міліції у прагненні будь-що догодити начальству, розслідуючи „акти вандалізму, вчинені проти приватної власності” – дуже промовиста ілюстрація істинної природи нинішньої влади.

Зрештою, якщо вже зайшла мова про „приватну власність”, то варто нагадати, що за привітання Президента, що висіло по всій країні на велетенських бігбордах, заплачено коштом платників податків. Насправді ж за цим „вандалізмом” криється ідейний протест, спосіб виявити незгоду з тим, що несе в собі образ влади і її верховного представника. А ті, хто так прагне догодити владі і захистити „приватну власність”, шалено компрометують владу і особисто Президента, лише посилюючи ті настрої, які змусили невідомих вандалів розправитися з привітанням Глави держави.   

Цілком очевидно, що журналісти до образи, завданої Президенту і владі, не мають жодного стосунку, – вони просто виконують свою роботу. Намагання їх залякати – прояв слабкості влади і її неконтрольованого і неусвідомленого страху перед невидимою загрозою, яку вони намагаються опанувати, „відігруючись” на тих, кого можуть дістати і кого хибно вважають контрольованими і легко керованими.  Втім, Україну чекатимуть „темні часи”, якщо ці прийоми середньовічної інквізиції не будуть вчасно припинені.

Фонд «Спочатку Люди»