ЧИ Є ІСТОРІЯ БЕЗ РУМУН?

Асоціація істориків і політологів Pro — Moldova звернулася до суду з вимогою відмінити наказ «Про викладання історії румун в доуніверситетській системі освіти». Як повідомив 18 червня на прес-конференції в Кишиневі голова асоціації Сергій Назарія, позов поданий проти міністра освіти Михайла Шляхтицького і уряду Молдавії.

За словами Назарії, «в демократичній країні учням повинен надаватися вибір у вивченні історії — вивчати історію своєї Батьківщини — Молдавії, або сусідньої Румунії». «І, повірте мені, переможе молдавсько-державницька концепція...», — додав історик. За його словами, «історія румун» сьогодні виконує роль «сталінської шинелі», тобто «пропагується ідея про існування однієї-єдиної румуноуніоністської правди».

Своєю чергою юрист Роман Аронов висловив думку, що наказ міністра освіти про викладання «Історії румун» суперечить молдавському законодавству і був прийнятий «одноосібно, без обговорень і консультацій з фахівцями».

Міністр освіти Молдови Михайло Шляхтицький, коментуючи поданий проти нього позов, заявив журналістам, що «це думка цих людей, у нас є свої аргументи». «Ми спираємося на думки європейських фахівців із цього приводу і міжнародну практику, а також переслідуємо національні інтереси Республіки Молдова», — додав Шляхтицький. На його думку, в навчанні можуть використовуватися різні під­ручники, але вони не повинні суперечити програмі і один одному.

Міносвіти Молдови прийняло рішення з 1 вересня 2012 року перейменувати курс історії, що вивчався в школах Молдавії, з «Історії» в «Історію румун і всесвітню історію». Нагадаємо, «Історія румун» викладалася в Молдові в 1990—2006 рр., після чого курс «Історії румун» був замінений на «Інтегровану історію». У 2002 році Комітет міністрів Ради Європи, проаналізувавши курс «Історії румун», виступив з рекомендаціями виключити його з шкільної програми, назвавши його «ксенофобським», «роз’єднуючим суспільство» і що «ображає національні меншини». «Нинішні методи викладання-вивчення «Історії румун».. відбивають націоналістичне відношення, і, тим самим, неповагу до історії інших етнічних і релігійних груп Молдови. Ці методи будуть і надалі створювати проблеми, оскільки перешкоджають розумінню і толерантності», — відзначалося в документі. Проте в червні 2011 року в молдавських і румунських ЗМІ з’явилася інформація про те, що предмет «Історія румун» буде повернений в шкільні програми, а Бухарест профінансує видання відповідних підручників. Проте, через протести представників громадянського суспільства і ряду істориків, за рішенням Міносвіти, в поточному навчальному році в школах країни викладається предмет «Історія», у рамках якого 50% складає всесвітня історія, 45% — національна історія, і 5% — місцева історія відповідних міст і сіл.

Румунська ідентичність історично вторинна по відношенню до молдавської. Поняття «румуни», «румунський народ» і «румунська мова», створена трансільванськими лінгвістами на латиниці, були винайдені у кінці XVIII століття. Молдавська ж писемність існує на кирилиці з XVI століття. В той же час, згідно сьогоднішньої офіційної позиції Румунії, що розділяється також бессарабськими прибічниками румуноуніонізма, Республіка Молдова є «другою румунською державою», молдавани — «румунами», а молдавська мова — «румунською». При цьому, згідно з даними перепису 2004 року, обнародуваного Національним бюро статистики Молдови, румунами себе назвали 2,2% жителів Молдавії, молдаванами — 75,8%, 78,4% опитаних рідною мовою вказали молдавську, 18,8% — румунську. Молдавська і румунська мови, незважаючи на ряд регіональних від­мінностей, що виражаються у тому числі у використанні кирилиці або латиниці, все ж представляють одну і ту ж мову, а питання ідентичності є політичним маркером для населення Молдови. Тим часом, сама постановка Бухарестом питання про молдавських і українських «румунів» штучна, оскільки, окрім того, що румунська ідентичність історично вторинна по відношенню до молдавської, формування румун як нації відбувалося на частини території сучасної Румунії — у Валахии і Молдавії — в другій половині XIX століття, коли Бесарабія вже була у складі Російської імперії, а Буковина — у складі Австро-Угорщини. Проте факти окупації цих територій з 1918 по 1940 рр. і з 1941 по 1944 рр. досі служать для Бухаресту приводом оголошувати молдавське населення цих територій «румунами» і претендувати на ту або іншу міру свого впливу і присутності в регіоні.

REGNUM