Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ЧИ СТАНЕ СЛАНЦЕВИЙ ГАЗ ПОРЯТУНКОМ ВІД МОНОПОЛІСТІВ?

Протягом останніх років питання видобутку сланцевого газу активно обговорюються у вищих політичних колах європейських країн, які шукають шляхи зменшення монопольної газової залежності. Паралельно з цим процесом експерти працюють над визначенням реальної ролі і місця сланцевого газу в переліку прийдешніх потреб Європи.

Звіт Міжнародного енергетичного агентства, опублікований у кінці травня цього року, містить оптимістичні оцінки процесів видобутку сланцевого газу у ряді європейських країн, зокрема Польщі. У звіті також вказується на те, що в 10-річній перспективі сланцевий газ підірве позиції традиційних експортерів газу на європейський ринок, в першу чергу — Росії.

В той же час група глобальної розвідки Geo­strategy вважає, що сьогодні важко оцінити реальне значення сланцевого газу для Європи як замінника традиційного природного газу. Навіть при поверхневому вивченні опублікованих в різних джерелах цифр від­носно можливих покладів сланцевого газу в Європі, група дійшла висновку, що іноді відмінності в оцінках потенціалу складає до сотні відсотків.

Наприклад, Адміністрація США за інформацією в області енергетики оцінює поклади сланцевого газу на території країни в об’ємі 5,3 трильйона куб. метрів. У той же час, Польський геологічний інститут говорить про близько 800 мільярдів куб. метрів сланцевого газу. Така ситуація пояснюється як незавершеним процесом дослідження покладів газу, так і складністю його видобутку. Вказані суперечності створюють сприятливий грунт для надмірного міжнародного політизування питання про сланцевий газ, що істотно заважає об’єктивній оцінці його місця в енергетичних стратегіях європейських держав.

Ситуація невизначеності збережеться як мінімум упродовж наступних двох років, поки компанії, які почали проводити дослідження об’ємів сланцевого газу в Польщі, Україні і Угорщині, а також оцінювати можливості його видобутку, не оголосять перші реальні результати. Основні зусилля для продовження політизування питання про сланцевий газ додають дві сторони.

Перша сторона — це США, на території яких перебуває близько 3,6 трильйонів кубічних метрів сланцевого газу, доступних для видобутку. У 2010 році в Сполучених Штатах сланцевий газу був видобутий в об’ємі 51 мільярда куб. метрів, в 2011 році цифри залишилися приблизно на тому ж рівні. Усе це дало підстави говорити про «американську сланцеву революцію», геополітичні наслідки якої змінять конфігурацію світового газового ринку.

За прогнозами партнерів групи Geostrategy, до 2020 року Сполучені Штати доведуть видобуток сланцевого газу до 100 млрд куб. метрів, що дозволить їм стати найбільшим експортером цього виду палива. Враховуючи необхідність закріплення США світових позицій на ринку альтернативного газу, американські енергетичні компанії, в першу чергу Chesapeake Energy Corporation, Exxon Mobil, Conoco Phillips і Shell ще в 2010 році почали здійснювати у Європі масовані інформаційні кампанії. Їх мета — привернути увагу керівництва таких країн, як Україна, Польща і Угорщина до сланцевого газу як реальної альтернативи російським енергоносіям.

Група глобальної розвідки Geostrategy припускає, що американська сторона переслідувала при проведенні інформаційних кампаній декілька тактичних цілей:

- запропонувати урядам Польщі, України і Угорщини свої послуги з розвідки і видобутку сланцевого газу, закріпившись тим самим на енергетичних ринках Центральноєвропейських держав;

- почати гру на пониження впливу РАО «Газпром» на енергетичний ринок Європи;

- розбалансувати позиції провідних газових гравців світового енергоринку;

- запустити процес переформатування світового енергоринку.

На тлі конфліктного розвитку в 2005-2009 роках стосунків між Україною та Росією в газовій сфері чинник сланцевого газу успішно спрацював в 2010 році. Американська сторона зуміла переконати Польщу, Україну і Угорщину в необхідності початку робіт по видобутку сланцевого газу. У 2010 році Україна видала ліцензії на оцінку покладів сланцевого газу двом американським компаніям — Chevron і Shell. У травні 2012 року стали відомі переможці конкурсу з розробки двох найбільших в Україні газових майданчиків. Так, право на розробку Юзовської газової площі (Донецька і Харківська області) отримала компанія Shell, а право на розробку Олеської газової площі (Івано-Франківська і Львівська області) отримала Chevron. Підписання договорів з американськими компаніями на видобуток сланцевого газу доки не сталося. Очікується, що таке підписання відбудеться до кінця поточного року. У разі підписання відповідних угод промисловий видобуток сланцевого газу почнеться орієнтовно в 2018-2019 роках. Згідно з очікуваними середніми результатами, видобуток на Юзовському газовому майданчику може складати від 10 до 15 млрд. кубометрів в рік, на Олеському газовому майданчику — приблизно від 3 до 5 млрд. куб. метрів. У такому разі Україна має шанси повністю відмовитися від закупівлі російського газу, покривши існуючий газовий дефіцит в об’ємі близько 30 млрд. куб. метрів газу в рік.

Американські ж компанії, закріпившись на українському газовому ринку, зможуть розширити свою присутність на стратегічно важливому для усієї Європи енергетичному ринку східноєвропейських країн (Польща, Україна, Угорщина). За оцінками партнерів групи Geostrategy, в Юзовське і Олеське газові родовища сланцевого газу упродовж 30 років необхідно вкласти інвестиції в об’ємі від 50 до 70 млрд. доларів США. Об’єми інвестицій залежать від результатів геологічної розвідки і початкового видобутку. Geostrategy вже висувала пропозицію про доцільність створення чотиристороннього газотранспортного консорціуму за участю Росії, України, Європейського Союзу і США. Саме прихід на енергоринок Європи американських компаній — як реального гравця — створює реальні законодавчі підстави для залучення американської сторони для участі в міжнародному газотранспортному консорціумі по транспортуванню природного газу як «українська страховка».

За оцінками американської Адміністрації з питань інформації в області енергетики, на території України можуть зберігатися від 1,1 до 3 трильйонів кубічних метрів сланцевого газу, доступного для видобутку.

Для довідки: найбільші поклади сланцевого газу в Європі зосереджені на території Австрії, Великобританії, Угорщини, Німеччини, Польщі, Швеції і України.

Не менш вражаючими є узагальнені цифри покладів сланцевого газу, які перебували на території європейських країн. Так, загальний об’єм сланцевого газу, який є на території Франції, Австрії, Німеччини, Нідерландів, Швеції, Норвегії, Данії, Великобританії, Польщі, Литви, України і Туреччини складає близько 17,7 трильйонів кубічних метрів. При цьому найбільші поклади сланцевого газу має Польща — близько 5,2 трильйонів куб. метрів, Франція — 5,1 трильйона куб. метрів, Норвегія — 2,35 трильйона куб. метрів і Швеція — 1,16 трильйона куб. метрів. Проте відкритим залишається питання про те, які об’єми сланцевого газу доступні для видобутку.

Російська Федерація має прямо протилежні цілі в «грі у сланцевий газ» в Європі. Основна її мета — заблокувати будь-які процеси, пов’язані з розробкою і видобутком цього викопного палива, оскільки вони руйнують газову монополію Газпрому в Європі. Для цього російська сторона використовує наступні важелі:

- можливості екологічних організацій Європи, створених на гроші Газпрому. Такі організації вказують на шкідливість для довкілля видобутку сланцевого газу. Зокрема, наводяться аргументи про те, що метод видобутку сланцевого газу, шляхом гідравлічного руйнування пластів землі, шкодить грунтовим водам. Такі «антисланцеві кампанії» вже були проведені в Болгарії і Франції, на черзі — Польща;

- так зване європейське ядерне лобі, яке не зацікавлене у продажу на ринках європейських країн достатньої кількості сланцевого газу місцевого виробництва, який буде доступний для розвитку електростанцій, що працюють на газу. Це лобі стало особливе зручним для використання після того, як Німеччина в 2011 році заявила про вивід до 2022 року з експлуатації усіх своїх ядерних електростанцій. До того ж після трагедії на японській атомній електростанції Фукусіма-1 ядерне лобі в Європі є добре мобілізованим і готовим до жорсткої ідеологічної боротьби з конкурентами;

- групи по підтримці розвитку альтернативної енергетики, які по різних програмах Європейського Союзу отримують фінансування на проведення досліджень в цій сфері. Сланцевий газ, у разі підтвердження його великих покладів на території європейських країн, виступатиме в ролі прямого конкурента більш витратним альтернативним джерелам енергетичних ресурсів.

Geostrategy
Аналітична група для «фрАза»

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com