Війна без перможців

На другий день після прийняття скандального «мовного закону» політичні пристрасті не тільки не вщухли, а навіть почали ще більше вирувати. Мовні баталії уже залишили Верховну Раду без голови, а президента Віктора Януковича змусили перенести свою урочисту підсумкову прес-конференцію. Опозиційні депутати перекрили шлагбаум і всі входи до Українського дому, через які мав пройти Віктор Янукович на свою підсумкову прес-конференцію. Пізніше біля центрального входу до Українського дому на Європейській площі в Києві почалися сутички між беркутівцями і мітингуючими опозиціонерами. У правоохоронців летіли пластикові пляшки, мітингувальники скандували: «Банду — геть!».  Спочатку правоохоронці використали сльозоточивий газ. У відповідь хтось із натовпу мітингувальнив зробив те саме. Дісталося багатьом учасникам акції, зокрема, нардепам та іншим політикам. Люди блювали і промивали очі водою. Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок отримав дуже велику дозу газу. Довели до сліз газом і лідера партії УДАР Віталія Кличка. Також він порізав руку осколком від вікна з першого поверху Українського дому, яке розбили під час сутичок.  Постраждали і міліціонери, зокрема підполковник ДАІ. Йому наїхав на ногу мікроавтобус. У МВС Києва заявили, що за кермом мікроавтобуса був депутат від «БЮТ-Батьківщини» Андрій Кожем’якін. Гаряче не тільки в Києві, але і в регіонах. Опозиційні депутати та активісти вже формують списки для виїзду на Київ у Львові та Івано-Франківську, ходять розмови про нову революцію. А за словами лідера партії «За Україну!» В’ячеслава Кириленка, для участі в акціях протесту проти «мовного закону» люди збираються їхати до Києва також із Луцька, Херсона, Харкова, Вінниці. Суд Києва вирішив проблему з мітингами — заборонив з 4 по 9 липня проводити масові зібрання громадян на вулицях в центрі Києва, в тому числі під Українським домом та біля владних будівель. Рішення державні виконавці одразу ж показали учасникам акції біля Українського дому.  Той день був бурхливим і в самій Раді. Спочатку віце-спікер Микола Томенко повідомив, що написав заяву про відставку, бо «подальше перебування в такій президії і в такий Верховній Раді є неправильним і неможливим». Трохи пізніше такою ж новиною ошелешив депутатів і Литвин. «Прошу вас, мої колеги, розглянути питання і прийняти рішення про мою відставку», — сказав він, розповівши, що під час голосування за «мовний закон» його «викликали до президента». «Мене розвели, розвели Україну, розвели народ. Мій товариш колишній, з яким я ділив хліб-сіль, мене здав. Повністю», — сказав Литвин, вказуючи на свого першого заступника Адама Мартинюка. Він попросив Мартинюка включити питання його відставки до порядку денного і розглянути її 4 липня на засіданні, після чого залишив залу засідань. Однак цього так і не було зроблено. Після заяви Литвина 54-річний регіонал Василь Чуднов знепритомнів, його винесли із сесійної зали на ношах.  Що стосується відставки Литвина і Томенка, Єфремов заявив журналістам, що вони не подали у відставку, а просто зробили заяву. «Моя думка, що це рішення дійсно прийняте в результаті емоційного рішення. Необхідно нам всім заспокоїтися і прийняти зважене рішення», — зазначив він. А однопартієць Єфремова Ярослав Сухий повідомив, що Партія регіонів не планує голосувати за відставку Литвина. «Він мабуть образився, що голосували без нього. Його фракція голосувала, а він ні. Ми за його відставку не проголосуємо. Він добре працює, нехай продовжує далі», — сказав Сухий кореспонденту ТСН.ua. Наразі Верховна Рада пішла на канікули так і не розглянувши заяву Литвина щодо відставки.

На думку політолога Вадима Карасьова, обидва керівники парламенту ймовірніше за все залишаться на своїх посадах і у відставку не підуть. «Поки що ця заява — морально-ідеологічний жест. А потім вже буде грати роль практична доцільність», — сказав Карасьов.

Загалом звільнити Литвина і посадити у крісло спікера нову людину нелегко. Адже для цього потрібно таємне і позитивне голосування 300 депутатів. Однак цю проблему більшість майже вирішила проголосувавши за зміни до закону про звільнення і обрання голови парламенту. Відтепер для звільнення спікера достатньо 226 голосів, відданих у сесійній залі шляхом відкритого голосування.

Через заяві Литвина про відставку і його обіцянку не підписувати документ мовний закон «завис». Підписати його може виключно спікер ВР. Говорячи про те, хто буде підписувати цей документ у зв’язку із заявою Литвина про відставку, Єфремов сказав: «Спікер парламенту. Новий спікер парламенту». А от регіонал Володимир Олійник вважає, що підписати закон про мови замість спікера може і перший віце-спікер Адам Мартинюк. «Якщо спікер відмовляється, процедура передбачає підписання першим заступником», — заявив Олійник. Цікаво, що за словами лідера «Фронту змін» Арсенія Яценюка, на зустрічі з Об’єднаною опозицію Литвин пообіцяв не підписувати цей закон за жодних обставин. А ввечері прес-служба Литвина розіслала повідомлення, у якому зазначалось — спікер сьогодні не проводив жодних нарад з «мовного» законопроекту. І готовий його підписати, якщо він буде проголосований Радою за всіма правилами. Тим часом у Раді почалася хвиля відкликання депутатами голосів за мовний законопроект. Депутати, більшість з яких є литвинівцями, стверджують, що під час голосування взагалі не були присутні у сесійній залі. Поки з відставкою Литвина все туманно, вже почали ходити чутки про те, хто може стати його наступником. Як повідомляє джерело Української правди, фаворитом спікерської гонки є Іван Плющ, який після перемоги Януковича на президентських виборах увійшов до провладної коаліції. Опозиція уже зробила хід у відповідь, зареєструвавши законопроект про скасування «мовного закону».

Через мовні баталії зазнав втрат і президент Віктор Янукович. На урочистій підсумковій прес-конференції в Українському домі (всі підступи до якого в той день блокували мітингувальники) глава держави збирався розповісти про покращення, які влада зробила, та про плани на майбутнє. Замість прес-конференції, яку перенесли на невизначений термін, він провів зустріч з керівництвом парламенту та депутатських фракцій для обговорення ситуації у Раді. На цю зустріч не з’явилися представники опозиції. Віктор Янукович пригрозив розпустити парламент. «Але я вважаю, що перш ніж починати цю процедуру, ми повинні вичерпати всі наші можливості... Поки ми не пройдемо цей процес, ми обговорювати будь-які інші питання не можемо», — зазначив він. Водночас політолог Володимир Фесенко вважає цю заяву «страшилкою» для опозиції, бо жодних правових підстав для розпуску Верховної Ради немає. «Згідно з Конституцією є тільки одна причина для розпуску Верховної Ради — якщо парламент не працює у пленарному режимі протягом одного місяця. А сесія Ради через кілька днів має завершитись», — зазначив Фесенко у коментарі

ТСН.ua.