Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Що стоїть за закриттям критичного сайту?

Призупинив роботу сайт LB.ua. При заході на сторінку деякий час відкривалася посиланням на повідомлення прокуратури Києва про порушення кримінальної справи проти видання.

Депутата Володимира Ландіка обурила публікація у виданні Lb.ua від 18 листопада 2011 року, в якій розмістили фото, де він у сесійній залі парламенту веде СМС-листування про долю свого сина, який на той момент перебував під судом по звинуваченню у побитті дівчини.

Дивує, що лише через 8 місяців після подачі Ландіком заяви прокуратура почала перевірку. Шеф-редактор LB.ua Соня Кошкіна заявила, що вважає заяву Ландіка лише приводом для розправи з опозиційним виданням.

Пізніше Кошкіна опублікувала відкритого листа, у якому принесла вибачення Ландіку. У свою чергу Ландік попросив припинити кримінальне переслідування видання LB.ua. Але прокуратура повідомила про відкриття проти видання кримінальної справи.

Автор скандальних фотографій з мобільного нардепа говорить, що просто виконував свій професійний обов’язок. Фоторепортер вважає, що депутат займався на робочому місці справами несумісними з його обов’язками депутата. Все це, а також сама СМС-переписка мала б стати предметом розслідування.

Історія  з сайтом LB.ua свідчить, що побудована в країні система влади переживає серйозну управлінську кризу. Адже, якщо припустити, що відбувається — не результат ланцюга випадково прийнятих рішень і мимовільної реакції системи на дратівливе ЗМІ, а кимось спланована акція, то доведеться визнати: цей хтось — або замаскований ренегат, що насправді працює на опозицію.

Навіть прості користувачі мережі Інтернет знають — ТБ-канали і онлайн видання працюють абсолютно по-різному. І якщо треба заткнути рот TVi, досить збанкротити відповідну юрособу  або відібрати у нього ліцензію на мовлення, то з Інтернет ЗМІ такий прийом не спрацює.

Головний актив будь-якого веб-порталу — це його репутація, читацька аудиторія, журналістський колектив, накопичена база матеріалів, тобто все те, що неможливо або дуже складно відняти, а вже потім доменне ім’я і інші матеріальні атрибути.

Якщо їм дійсно вдасться серйозно наїхати на LB.ua, то усе це закінчиться лише зміною локації (розташування) домена, серверів і самого редактора.

Для Інтернет ЗМІ віддалена робота з-за кордону в принципі не може представляти серйозної проблеми. Основна маса співробітників залишається в країні, отримуючи журналістські посвідчення, як працівники іншого нешкідливого, але зареєстрованого ЗМІ, яке взагалі нічого не публікує і існує лише на папері. За рубіж «від’їжджають» тільки сервера, доменне ім’я і один єдиний співробітник, який формально відповідає за постановку матеріалів.

Що в такій ситуації залишається прокуратурі — переслідувати журналістів і авторів матеріалів? А на якій підставі? По-перше, існує така штука як псевдонім. А по-друге, як можна довести, що матеріал був дійсно написаний, наприклад, Віталієм Портниковим, якщо він сам відмовиться це підтвердити?

Виникнення Інтернет-видань, що «віщають» на Україну з-за кордону, — гірший варіант розвитку подій для влади. Так, поки LB.ua знаходиться в Україні, існує деяка система взаємних заборон і противаг — влада не переступає червону рису, в обмін видання також дотримується деякого кодексу писаних і неписаних правил. Якщо ж таких стримувань немає, редакція може публікувати усе, що їй заманеться, у тому числі, і інформацію, що не має документального підтвердження. 

Єдина серйозна проблема, яка досі стримувала переміщення пристойних українських Інтернет-видань в зарубіжні доменні зони .info, .com, .tv і так далі, це те, що українські читачі відносилися до таких ресурсів з підозрою. Досі вважалося, що знаходження в зоні .ua є деякою гарантією того, що видання відповідає за свої слова, а не зливає в Інтернет чорнуху.

Якщо організатори «наїзду» на сайт продовжать в тому ж дусі, то українське суспільство неминуче дійде висновку, що дійсно солідні і незалежні ЗМІ можуть існувати де завгодно, але тільки не в «зоні» .ua.

Наразі можливе вимушене перетворення досі помірного LB.ua в опозиційне видання, а його шеф-редактора Ксенії Василенко — в політика. Це можже означати і початок процесу переїзду національних Інтернет ЗМІ за кордон. Причому, саме в результаті дій силової гілки влади піонер такого руху може автоматично претендувати на статус найбільш незалежного українського видання.

Опозиція повинна аплодувати стоячи, вимагаючи продовження банкету — «більше і різних» таких історій, щоб понизити шанси ПР як на перемогу на виборах, так і на визнання їх результатів ЄС і США.

***

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» заявила про залякування і переслідування владою України ряду ЗМІ: «Червень і липень були особливо тривожними. Ми стурбовані умовами роботи журналістів і можливістю плюралізму в мовленні в майбутньому. Незалежні засоби масової інформації є предметом усіх видів утисків, у тому числі постійних залякувань, рейдів і переслідувань».

Так, організація відмічає, що тиск здійснюється на телеканал ТВі і його генерального директора Миколу Княжицкого, а також журналістів інтернет-видання Lb.ua.

Крім того, «Репортери без кордонів» підкреслюють цензуру на провладних ЗМІ.

При цьому, за даними організації, Міністерство внутрішніх справ заявило про намір посилити контроль за Інтернетом: «28 червня міністр внутрішніх справ (Віталій Захарченко) оголосив, що він забезпечуватиме виконання ініціативи, у рамках якої влади зможуть регулювати доступ населення до Інтернету...».

Організація підкреслює, що майже за три місяці до виборів Верховної Ради фіксується стійке зниження свободи ЗМІ.

За матеріалами періодики і сайту lb.ua

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com