ШКОЛЯР ПОВИНЕН РУХАТИСЯ 5 ГОДИН НА ДЕНЬ

За останні 10 років захворюваність українських школярів зросла на 26,8%, стверджує заступник директора Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва АМН України Надія Полька. Ще більш загрозливим є те, що високими показниками фізичного здоров’я можуть похвалитися лише 9% дітей, а більше половини (60%), мають всілякі хронічні захворювання. 

«Робочий день» сучасних учнів з урахуванням домашніх завдань триває 10-12 годин, і це призводить до формування синдрому хронічної втоми і дезадаптаційних станів, — зазначає Надія Полька. — Існуючі програми з фізичного виховання не відповідають функціональним можливостям, стану здоров’я і фізичному розвитку сучасних школярів. Так, не виконують окремі завдання програмних тестів по фізичному вихованню 82% дітей молодшого шкільного віку».

Іншими словами, ни­нішнє покоління настільки ослабло, що популярні колись в радянських школах забіги на стометрівки, стрибки через козла чи вправи на брусах і кільцях стали нездійсненним завданням. «Яка серцево-судинна система може витримати навантаження, коли дитині потрібно буде пробігти крос? — Резонно запитує заступник директора Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України Людмила Квашніна. — Ми зараз ввели обов’язкове проведення проби Руф’є для того, щоб реально оцінити здатність дітей до навантажень. Але цей припис так і залишився на папері...».

У підсумку, в перших класах сьогодні налічується близько 30% дітей з хронічними захворюваннями, в п’ятих — їх уже близько 50%, а в дев’ятому — рівень хворобливості досягає 64%! І чим старшою стає дитина, тим більше у нього проблем зі здоров’ям. 

«За час навчання у школярів в 2,3 рази збільшується частота порушень гостроти зору, у 1,4 рази — порушень постави, у 3,8 рази частіше діагностується сколіоз та більше майже в 3 рази — захворювання серцево-судинної та ендокринної систем», — говорить заступник начальника ГУ охорони здоров’я КМДА Валентина Залеська.

У столичному главку охорони здоров’я ще раз нагадують, що неправильне харчування, нерозподілені навантаження, а головне — перегляд годинами телевізора і нічні пильнування біля комп’ютера — здоров’я ще нікому не додавали.

А чи багато батьків, зайнятих не стільки роботою, скільки мало не цілодобовим «добуванням» засобів до існування, знають, що їдять і п’ють їхні діти не вдома? Подивіться, що в десятках ларьків у шкіл та станцій метро школярі купують: не сік та фрукти, а чіпси, горішки, сухарики, кока-колу.

У пам’яті сплив випадок зі знайомою, яка виїхала на ПМП в Данію. В один із днів вона забула покласти дочці в шкільний «тормозок» чи то яблуко, чи то банан. У той же день вчителька викликала «недбайливу» матір в школу і заявила: якщо ще раз вона позбавить дитину настільки необхідних йому вітамінів, (малися на увазі фрукти), питання буде порушене в Службі по правах дітей!

Медики обурені, що сьогодні не фахівці вирішують, чи потрібне дитині щеплення або медогляд, а самі батьки знають, «що для їхнього чада краще». «У минулому році у нас зробили щеплення 40-60% дітей. Цього недостатньо. Щоб був хороший загальний імунітет, потрібно вакцинувати не менше 95% дітей», — каже завідувач епідеміологічного відділу Київської міської санітарно-епідеміологічної станції Ірина Кисляк.

За словами фахівців, батьки приходять до лікаря тільки тоді, коли їхні діти вже хворі, а профілактикою захворюваності сьогодні в країні не займаються ні на рівні сім’ї, ні на рівні держави. «Це прямий обов’язок батьків — турбуватися про здоров’я своєї дитини. Не можна скидати це на школу або медиків, — продовжила Людмила Квашніна. — Батькам потрібно поставити собі собі запитання: для чого ви працюєте? Щоб реалізувати себе і забезпечити майбутнє ваших дітей. Але якщо у вас немає на дитину часу, навіщо ви його народжуєте? Якщо за цілий рік не знайшлося часу виділити один день на проведення медогляду дитини, що залишається коментувати?!»

Не зайвими в процесі навчання дитини є і рекомендації лікарів по організації навчання. «Ми відправляли листи в обидва міністерства — і освіти, і охорони здоров’я, підкреслюючи, що медична служба в школах повинна бути такою ж обов’язковою, як і психологічна, яку свого часу теж непросто було створити. Але ж впоралися ж, — тепер в кожній школі працює один або навіть два психологи. Науковці нашого інституту підготували положення про медичну службу в школі, визначили функціональні обов’язки медичної сестри. Словом, зібрали всі необхідні документи. І вже чотири роки чекаємо, коли ж, нарешті, ця справа зрушить з мертвої точки», — нарікає заступник директора інституту, член-кореспондент НАМНУ Надія Полька.

На думку Польки, рецепти здоров’я школярів зовсім нескладні, проте вимагають системності й наполегливості. У молодших класах в школах обов’язково потрібно проводити фізкультхвилинки, на уроках фізкультури — піклуватися не про високі результати при здачі нормативів, а проводити спеціальні заняття, що формують м’язовий корсет, що захищають хребет від сколіозу, що розминають м’язи стопи, ніг, спини, поліпшують кровообіг і поставу. Добре, коли до цього долучаються батьки і продовжують займатися спортом із дітьми після занять і у вихідні.

Для нормального функціонування організму і гарного самопочуття дитині необхідно рухатися від 3,5 до 5 годин на день. Однак, як показали результати опитування, лише половина школярів щодня активно рухається, тобто ходить, стрибає і бігає. При цьому трапляється, що «стеля активності»  за день ледве сягає... 60 хвилин.

Олег Пономарьов, Голос UA