Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Патріотів стає більше, а захисників – менше

Соціологи фіксують зростання кількості патріотів в Україні до 82%. У порівнянні з показниками 2010 року зростання становить 5%. Так, 40% опитаних однозначно характеризують себе як патріотів України, а ще 42% – швидше так, аніж ні. Не відносять себе до патріотично налаштованих громадян 10% респондентів. Найбільша кількість патріотично налаштованих українців, природно, зосереджені на заході та півночі України, найменша – на півдні.

В поняття «патріотизм» українці вкладають гордість за свою країну, народ, землю, природу, історію, національну культуру, а також за видатних постатей – представників української нації. 

Утім, в багатьох українцях при цьому й далі живе радянська ідентичність. Так, радянськими людьми себе вважають третина прихильників Комуністичної партії та майже кожен шостий прихильник Партії регіонів. Такі погляди найбільш популярні на півдні та сході країни і поширені в основному серед людей старшого віку, пенсіонерів.

Як не дивно, на тлі збільшення кількості патріотів України кількість громадян, які готові захищати свою країну зі зброєю в руках, падає (з 43% до 33%), а кількість неготових до збройного захисту України зростає (з 38% до 54%).  Найбільше готові відстоювати територіальну ціліс­ність України зі зброєю в руках на заході, найменше – на півдні.

Якби референдум за незалежність проходив сьогодні, «за» проголосували би 61% українців, «проти» – 26%. На заході незалежність підтримали б близько 90%, на півночі та в центрі – майже 70%, на півдні та сході – менше половини. Утім, понад 80% українців в усіх регіонах виступають проти від’єднання від України будь-яких її територій. Таким чином, статистичні дані дають підстави для висновку про те, що переважна більшість українців чітко висловлюється за незалежність і територіальну цілісність України. Вони люблять свою країну, але не бажають захищати певну владу.

 Патріотизм – це гарний фундамент для побудови сильної, демократичної держави. Але основна проблема полягає в тому, як цей патріотизм застосувати до практичного втілення? Як правильно спрямувати цей величезний потенціал у правильне, продуктивне русло?  В основі такого процесу мають стояти мудрі національні лідери, котрі користуються підтримкою та довірою народу, а також система, яка ставитиме знак рівності між поняттями «країна», до якої українці й проявляють патріотичні почуття, та «держава», котра лише потенційно може завоювати довіру своїх громадян.

Сполучені Штати Америки народилися не так завдяки батькам-засновникам, які у далекому 1620-му році висадились на берег північноамериканського континенту, а завдяки Декларації Незалежності 1776 року, Конституції 1787 року та Білю про права 1791 року, а також завдяки чіткому розумінню непорушності цих документів та принципу верховенства права. Українські національні лідери упродовж довгих століть підтримували національних дух, вони привели Україну до проголошення незалежності у 1991 році та появи демократичної Конституції у 1996 році, але так і не зуміли забезпечити належний захист громадянський прав та верховенство права.  Чому так склалося?

Перші американські поселенці зрозуміли, що для повноцінної реалізації мрії про благополуччя та успішність американської нації потрібно виробити певні правила і норми й неухильно їх дотримуватися.  Прикметно, що більшість історій про становлення американської нації обертається навколо боротьби між тими, хто поза законом, і тими, хто його відстоює.  На жаль, поки що цього не можна сказати про Україну. Поки народ не стане на захист верховенства закону і не скасує парламентські привілеї, які дозволяють невеличкій групці людей безкарно експлуатувати національні багатства у власних вузьких корисливих інтересах, ситуація навряд чи зміниться на краще.

Фонд «Спочатку люди»

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com