Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Заручники нафтогазової мафії

“Перш ніж зміниться багато поколінь, наша техніка працюватиме на основі енергії, яку можна отримати в будь-якій точці Всесвіту. Ця ідея не нова. Згадку про це можна знайти у древньому міфі про Антея, який черпав енергію із землі. Це лише питання часу, коли люди навчаться черпати енергію із самої природи» (Нікола Тесла, 1891).

 

Фантасти люблять вправлятися у прогнозах майбутнього. Хоча сучасникам їхні передбачення здаються завжди неймовірними. І все ж, скільки немислимих пристроїв, предметів і технологій для людей, що жили, приміром 100 років тому, сьогодні — буденна реальність.

Проте людині сьогоднішній ще важче збагнути, що такі досягнення нинішнього прогресу, як, наприклад, телебачення, мобільний зв’язок, дистанційне керування, Інтернет саме 100 років тому найвидатніший фізик і винахідник світу вже намагався впровадити в практику.

Половина його життя була доволі публічною: його ім’я і сенсаційні експерименти були у всіх на слуху, його знання і можливості вражали уяву, а його ідеї й розробки настільки випереджали час, що навіть вчені ХХІ століття вважають його надлюдиною.

З 19 років і до кінця життя він не спав більш як 4 години на добу, працюючи як одержимий. Окрім захоплення наукою, володів вісьмома мовами, був знавцем музики і поезії, мав дар провидця.

Причому сучасників вражала не тільки безмежна кількість оригінальних ідей, які вчений генерував з незрозумілою легкістю, а і його шокуючі зізнання: «Не я автор цих ідей!.. Мій мозок тільки приймальний пристрій. У космічному просторі існує якесь ядро, звідки ми черпаємо знання, сили, натхнення. Я не проник у таємниці цього ядра, але знаю, що воно існує».

Зрозуміло, що й ставлення до особистості такого масштабу було прямо протилежним. В очах одних він був не інакше як Володарем Всесвіту, інші ж, через заздрощі або від нерозуміння виставляли його містифікатором-авантюристом або чорнокнижником, що продав дияволу душу.

І поміркуйте самі, що міг подумати неспокушений знаннями пересічний землянин про людину, яка на його очах безстрашно жонглювала кульовими блискавками, пропускала через себе електричний струм і руками «запалювала» величезні автономні газорозрядні лампи?..

Однак, попри світову популярність, його ім’я несподівано стало зникати зі сторінок преси. Він все ще натхненно працював, і час від часу з’являвся на електротехнічних виставках з приголомшливими, як завжди, винаходами. Проте його розробки не удостоювалися вже уваги наукових кафедр та інститутів, тим більше — шкільних підручників фізики. (Хоча воєнні відомства усіх провідних країн світу, зокрема й СРСР, були в них зацікавлені як ніхто).

Нові покоління нової епохи вже зубрили ім’я нового «генія”: у минулому гімназиста-невдахи , згодом такого ж студента, який з нагоди отримав посаду експерта третього класу у Бюро патентування винаходів. Де і «створив» свою «геніальну» теорію, за яку отримав звання найвидатнішого вченого світу. А після цього і премію Нобеля за... пояснення явища фотоефекту.

Ім’я ж справжнього — таємного генія хтось наполегливо стирав з пам’яті людства.

Знову згадали про великого серба лише в 90-х: книги, присвячені йому, відразу ж ставали бестселерами, фільми, в яких згадувалося його ім’я, завойовували популярність, а з доступністю широким масам мережі Інтернет рейтинги відвідуваності сайтів, на яких відкривався світ його досягнень, — били усі рекорди.

“Майбутнє — належить мені», — так колись казав великий Нікола Тесла про себе (10.07.1856 р.-7.01.1943 р.).

А ще він також казав: «Я міг би розколоти земну кулю, але ніколи не зроблю цього. Моєю головною метою було вказати на нові явища і поширити ідеї, які й стануть відправними точками для нових досліджень».

 

Згідно з легендою титан Прометей (“провидець”) хотів, щоб люди стали рівними їх богам. Він подарував їм не тільки вогонь, а й розкрив таємницю божественних знань, звільнивши від рабського страху перед незвіданими силами природи. За це його було жорстоко покарано. Однак через століття до нас дійшли слова титана: «…я б не проміняв своїх знегод на рабське служіння. Мені краще бути прикутим до скелі, ніж бути вірним прислужником Зевса».

В пам’ять про нього і за заслуги перед людством Ніколу Теслу називають ще Електричним Прометеєм. Карою ж сучасних «богів» стало забуття його імені і його досягнень на кілька десятиліть.

Проте сьогодні вже неможливо приховати, що саме на патентах Ніколи Тесли — основоположника не лише сучасної електротехніки, а й основних напрямків в галузі зв’язку, інформації та техніки управління — ґрунтується практично вся енергетика ХХІ століття. Його досягнення стосуються всіх ключових моментів технічного прогресу нашої епохи.

Саме Нікола Тесла створив перші індукційні електродвигуни та багатофазні високовольтні трансформатори, на яких сьогодні стоїть весь промисловий світ; розробив систему передачі і перетворення змінного струму, яка поклала початок всесвітньої електрифікації. Саме він справжній творець радіо, а не Марконі чи Попов, які використали його розробки й патенти.

Він створив перші люмінесцентні лампи (1890 р.), електричний годинник (1894 р.), рентгенівський апарат (1896 р.), відкрив принцип робототехніки і двигунів на сонячній енергії (1897 р.), створив радіокеровані механізми (1898 р.), лічильник електроенергії, автомобільний спідометр (1918 р.), прилади електротерапії тощо — близько тисячі винаходів у різних галузях науки і техніки.

Багато ідей великого серба настільки випереджали час, що за його життя не могли бути реалізовані: 1900 р. — радіокеровані торпеди, 1907 р. — реактивні літаки, 1908 р. — літальні апарати вертикального зльоту, 1910 р. — кораблі на повітряній подушці тощо. За великим рахунком ідеї електронного мікроскопа і лазера також належать йому, як і «ефект Кірліана» (світіння аури), який він відкрив задовго до самого Кірліана.

Однак за всіх його неоціненних заслуг перед людством потрібно відзначити дві основні ідеї, які вели по життю слов’янського генія — отримання дешевої електроенергії і передача її на будь-яку відстань без проводів.

Переломним моментом між явним і потаємним життям вченого став проект будівництва знаменитої вежі недалеко від Нью-Йорка, яка отримала назву Ворденкліф.

Основним завданням, яке ставив перед ним головний інвестор Джон Морган, було встановлення радіозв’язку із Європою. Все, що цікавило мільярдера, — можливість першим знати ставки акцій на біржах.

Проте сам Тесла виношував набагато масштабніші плани. Він хотів побудувати п’ять таких веж, що мало забезпечити можливість створення загальної світової інформаційно-енергосистеми.

 «Як тільки проект буде закінчено, ділова людина зможе диктувати інструкції з Нью-Йорка, і вони будуть негайно з’являтися в Лондоні або в іншому місці. Він зможе зі свого робочого місця поговорити з будь-яким телефонним абонентом на земній кулі. Недорогий інструмент, не більше, ніж годинник, дозволить його власникові слухати де завгодно: в морі або на землі музику або пісні, промови політичного лідера, видатного вченого чи проповіді священика на величезній відстані. Точно так може бути передано будь-яку картину, знак, малюнок або текст».

За допомогою своєї енергосистеми Тесла мав намір також змінювати клімат планети (наприклад, викликати дощі в пустелі), освітлювати небо над морськими маршрутами, живити енергією автомобілі, літаки, здійснювати міжпланетні комунікації.

Зрозуміло, що такий проект вимагав набагато більше коштів, ніж виділяв йому Морган. Але вчений погодився: він поспішав випробувати свої ідеї на практиці. З недобудованою вежею він почав проводити експерименти. Однак все, що відбувалося в ті дні в околицях наляканого «північними сяйвами» над нічним небом Нью-Йорка, висвітлювалося щодня у пресі. Після того, як журналісти повідомили, що Тесла має намір отримувати дешеву енергію з простору, вченого «викликали на килим».

Дізнавшись про справжнє призначення оплачуваного ним проекту, приголомшений Морган мовчав...

 …”З початку ХХ століття проглядається бажання Світових правителів приховати проведення розробок в галузі дослідження тонкого світу, в таємних спробах використання метафізичних езотеричних знань вузьким колом осіб. Цей етап в науці можна охарактеризувати як таємна наука ХХ століття. Головною рисою цього етапу є поділ науки на офіційно дозволену і закриту». «Дивлячись на теми заборонених наукових програм, починаєш розуміти, чому так старанно весь цей час переслідувалися «окультні знання». Адже таємна наука ХХ століття — це і є сучасна магія! Існуюча таємно і тільки для обраних!», — напише через 100 років учений В. Бердинських.

Езотеричні знання і метафізичні уявлення про закони тонкого світу існували завжди. Однак доступні упродовж тисячоліть вони були лише «обраним». Неоціненна роль духовних учителів і прогресивних учених світу полягає насамперед у тому, що, попри табу, вони завжди намагалися донести ці знання людству.

Але яким чином непорушні закони Всесвіту перекласти на закони фундаментальної науки XXI століття, яка вже довгий час у глухому куті?.. Як пояснити нерозривний зв’язок законів тонкого і матеріального світів, якщо фізика ґрунтується на спеціальній теорії відносності, яка заперечує існування ефіру, а історія впирається в теорію антропогенезу, яка зводиться в кінцевому підсумку до того, що людина — нащадок мавпи, що еволюціонувала, навчившись володіти кийком?..

Всі ми пам’ятаємо героїв народних казок, легенд, міфів — добрих фей, злих чаклунок тощо. Всі ми, так чи інакше, чули про сільських знахарок, індійських магів, африканських шаманів тощо. Або про популярні сьогодні психологічні тренінги. Що об’єднує ці категорії? Відповідь з Біблії: «Спочатку було слово».

Слово (молитви, замовляння, заклинання, афірмації) — це, перш за все думка, а після обернення її у словесну оболонку — звук. Те саме «головне знаряддя», яким добрі феї будували замки, а злі чаклунки їх руйнували.

Звуки викликають особливі вібрації тонкої матерії, створюючи певний енергетичний імпульс. Що сильніша енергетика промовця, то сильніший енергетичний імпульс передається у навколишній світ. Незалежно від того, позитивний заряд він несе чи ні.

Енергія, передана у Всесвіт, бумерангом повертається до джерела, що її породила. Джерело ж отримує у відповідь ще потужніший заряд (чи удар).

Хіба це розуміння не знайоме нам із дитинства? Але ж це і є один із законів Всесвіту, закодований у підсвідомості кожної живої істоти.

Сьогодні вже доведено експериментально і зафіксовано документально, що елементарні частинки справді можуть підкорятися навіть вказівкам думки людини. Впливом думки можна відхиляти промінь лазера, змінювати властивості води, площину поляризації світлових променів. Цей феномен називають слабким ментальним впливом. Але «прорахувати» його на рівні відомих фізичних законів — не виходить... Парадокс? А може, — не та наука?..

Нікола Тесла, наприклад, був переконаний, що у Всесвіті все — від галактик до електронів — володіє свідомістю. А космос — це єдиний розумний живий організм. Очевидці його експериментів розповідали, що вчений ставився до електрики як до живої істоти, і не тільки розмовляв з нею, а й віддавав накази. Звичайно, далеким від науки людям такі досліди здавалися не чим іншим, як магією і чаклунством. Проте сам Ніколо Тесла не вірив в магію, він вірив тільки в науку і вважав її можливості безмежними.

Хочемо ми того чи ні, закони тонкого світу існують. І сьогоднішній рівень інформації міг би давно усунути ці протиріччя на рівні хоча б однієї держави. Але...

Згідно з уривками знань стародавніх цивілізацій відомо, що «вічний двигун», який відкрив би людству нові перспективи, після пуску може без підживлення енергією працювати необмежено довгий час. Отримувати енергію для роботи він має «з нічого».  Спроба створення цього двигуна упродовж тисячоліть хвилювала безліч учених умів. Проте втілити цю мрію в реальність, на жаль, не вдавалося (або дані про це зникали також безслідно, як і самі розробники).

Власне, сама легенда про існування «вічного двигуна» визначила й можливість існування безпаливних технологій. Адже тільки з їх допомогою можна одержувати енергію, не використовуючи вичерпні копалини землі: нафту, газ, вугілля, а також ядерне паливо і такі природні джерела енергії як сонце і вітер, які в кліматичних умовах деяких країн застосовувати неефективно.

Ні для кого давно не таємниця, що паливні технології повільно ведуть нашу планету до екологічної катастрофи. Інтенсивне викачування нафти і газу — одна з причин землетрусів; від забруднення нафтопродуктами водоймищ гине флора і фауна. А скільки людських життів відбирають трагедії на шахтах?.. Не кажучи вже про катастрофи на АЕС. Недаремно ж такі країни, як Швейцарія, Німеччина та Італія після трагедії на Фукусімі 2011 року вирішили відмовитися від розвитку атомної енергетики.

Безпаливні технології і дешева електроенергія могли б цілковито змінити рівень і умови життя людей усієї планети. Вони б дали змогу в будь-якому регіоні будувати теплиці, вирощувати дешеві, екологічно чисті фрукти і овочі; виробляти м’ясо-молочну продукцію без обмежень кількості, консервантів і страхітливих для всіх ГМО. Що, у свою чергу, знищило б страх людства щодо перенаселення.

І що найголовніше — всі держави світу змогли б нарешті отримати незалежність. Адже Світовий уряд в такому разі втратив би владу над політикою, економікою, — життям усіх націй! Енергетична революція у масштабі планети — ось які перспективи насправді відкривав нам Нікола Тесла!

...Але! Оскільки таємницю отримання енергії «із нічого» вдалося розгадати лише йому, а він народився на 100 років пізніше, вчений світ XVIII століття рано чи пізно зійшовся на тому, що поняття «вічний двигун», як і «енергія із ефіру», — нездійсненна утопія. Коли ж 1755 року Паризька Академія наук ухвалила рішення «проекти «вічних двигунів» до розгляду більше не приймати», — проблема, як то кажуть, «за відсутністю доказів», зникла сама собою.

Однак після того, як з’явився «цей божевільний серб», як називав великого Теслу Едісон, із своєю ідеєю про безкоштовну енергію для народу, ділки капіталістичного світу призадумалися...

Адже якщо «вічний двигун», як і джерело його енергії (нескінченний, невичерпний і усім нам доступний ефір), — зовсім не утопія, не вигадка і не міф, тоді всі олігархи втратять джерела свого багатства і владу над світом!

Після такого «відкриття» Світовий уряд ухвалює рішення: фінансування проекту «Ворденкліф» негайно припинити. Ім’я великого серба (а також таких, як він), так само й поняття «ефір» — з науки вилучити. Реальність існування «вічних двигунів» і безпаливних технологій з мислення цивілізації виключити. Незгодних змусити мовчати. А щоб не нудьгували — нехай повоюють…

…І ось саме у той час, коли людство захлиналося у крові, в науковому світі липким павутинням розросталася «геніальна» теорія відносності А. Ейнштейна. Причому, представників світової науки, яку впродовж століть спонсорував Світовий уряд, було поставлено перед вибором жорстко: або теорія відносності, яка працює нехай і для єдиної точки (причому за умови, коли швидкість дорівнює нулю), або... на цю саму точку перетворитеся ви самі.

“Головна мета творців теорії відносності і культу Ейнштейна була політико-економічна. Теорія відносності закрила людству шлях до безпаливної енергетики, його енергетичної свободи і дозволила провести в життя план із захоплення влади у світі». «У цьому сенсі теорія відносності обійшлася людству у дві світові війни і безліч регіональних конфліктів». (Сергій Салль, «Безпаливні енергетичні технології, новий світовий порядок і доля сучасної цивілізації», 2010 р.)

Характерно, що ця негласна заборона зачепила і радянську науку. Яким чином Світовий уряд капіталістів міг вплинути на відданих ідеї безкласового суспільства передових комуністів, точно сказати не можна... Однак у 1964 році Президія АН УРСР видає закриту постанову, яка категорично заборонила всім науковим радам, журналам і кафедрам приймати, розглядати, обговорювати і публікувати роботи, які критикують теорію Ейнштейна.

...Шок у людської цивілізації настав після отримання доступу до світової науково-технічної інформації і «таємним знанням» через Інтернет.

Але навіть сьогодні, коли прогресивні вчені відкрито визнають правоту таємного генія, пам’ять про нього в «офіційно дозволеній» науці й досі пов’язується лише з індукційним мотором, позначенням одиниці вимірювання магнітної індукції і котушкою Тесли...

Проте... й однієї «котушки» виявилося достатньо!

Для того, щоб винахід запустити у виробництво, його потрібно спочатку запатентувати. Але! — патентоспроможним він може бути лише у разі, якщо відповідає принципам і аксіомам науки. Це означає, що відповідно до закону класичної фізики (“кількість енергії, що надійшла, дорівнює кількості енергії виділеної”), ККД будь-якого теплового генератора — не повинен перевищувати 100%.

І навіть якщо винахід пройде успішні виробничі випробування і протоколи авторитетної комісії це підтвердять, він не буде вважатися патентоспроможним, якщо його ККД хоча б на 1% більше від «норми».

Тобто заборона «Не лізь! Вб’є!» і є той непорушний постулат компрачикосів науки, який Великою китайською стіною стоїть на шляху сучасних галілеїв-кулібіних.

Ось що з цього приводу кажуть одеські ентузіасти з вивчення безпаливних технологій Сергій Подалян і Вадим Руденко: «Наше середовище, як казав ще Нікола Тесла, заповнене ефіром. По суті це вільна і безкоштовна електроенергія, яка знаходиться навколо нас, і яка відкриває людству шлях до неймовірного прогресу і робить можливим створення «вічних двигунів». Але, по-перше, це — нікому не потрібно... А потім, їх просто запитають, що ж вони робили останні 100 років?.. Ось уявіть, викладач, який останні 30 років розповідав студентам, що «цього — нема», раптом вийде і скаже: «Знаєте, я помилявся. Вибачте». Це — нереально...

При цьому вони демонструють знімальній групі (і мільйонам глядачів) свою конструкцію, основним пристроєм якої є трансформатор Тесли, за допомогою якої вони і проводять експеримент, який далекі від науки сучасники Тесли вважали чаклунством. В процесі експерименту автономна газорозрядна лампа загоряється від електрики, джерелом якої є… неіснуючий, згідно із законами сучасної фізики, безплатний і доступний усім нам ефір (документальний фільм «Секретні території. НЛО. Заборонені технології», Росія, 2012).

А ось і приклади «НЕпатентоспроможних» приладів.

Резонансний підсилювач (ККД, природно, більше 100%), здатний підсилювати споживану потужність електроенергії в кілька разів, не потребуючи при цьому додаткових джерел енергії, інженер-електротехнік Аркадій Степанов (Росія) винайшов кілька років тому. Цей прилад вже випробувано на виробництві, про нього знають навіть у Європі. Патенту поки що нема (газета «Оренбуржье», ст. «Вічний двигун реальний?»,18.05.2010).

За допомогою «Перетворювача реактивної енергії для побутового користування» Володимира Чурюкіна (Україна) можна абсолютно безкоштовно користуватися електрикою і при цьому не порушувати законодавства. Патенту поки що немає.

Тепловий генератор Таріела Капанадзе (Грузія) — винахідника-самоука, архітектора за освітою, якого на батьківщині називають грузинським Теслою, — уже відомий майже усьому світові. Патенту поки що нема.

…Але ж закони сучасних «богів» легше обдурити, ніж закони самої Природи!

Так вирішив і Юрій Потапов — академік Російської Академії Природничих Наук. При подачі заявки на винахід навесні 1993 року він... просто мудро промовчав про те, що ККД пропонованого ним теплогенератора більше від «установлених нормою» 100%. Хоча і йому, щоб отримати російський патент, довелося чекати цілих 3 роки.

На той час фірма Потапова «ЮСМАР» вже виробляла вихрові теплогенератори (так звані «вічні двигуни» третього роду), в яких як паливо використовується вода, сотнями штук на рік! Однак у самій Молдові про його досягнення якийсь час у пресі згадувати заборонили… (“Велика Епоха», ст. «Вічний двигун і вільна енергія — табу офіційної науки», 26.10.2010).

Подолати китайську стіну патентування вдалося і винахіднику Юрію Тарасову (Росія). Його пристрій мінімізації потужності «МіМ» дає змогу економити до 50% електроенергії (взагалі — близько 15 функцій). На основі «МіМ»а Тарасов також створив пристрій, здатний воду… запалити! «Одним відром води можна опалити багатоповерховий будинок», — так його характеризує сам автор. Цей прилад також можна використовувати для спалювання вологого палива, утилізації сміття, знищення стоків («Пензенська правда», ст. «Пензенський винахідник змусив воду горіти»,19.05. 2010; «АиФ-Пенза», ст. «Запалювач води»,10 .01.2012).

До слова, технологію розкладання води на кисень і водень з військовою, зрозуміло, метою нацисти використовували ще за часів Третього рейху. Водень використовували як ракетне паливо, а киснем дихали моряки-підводники. Причому дослідження Аненербе у цій галузі ґрунтувалися на знаннях, почерпнутих з... давньоіндійських трактатів (док. фільм «Берлін — Атлантида. Слідами таємниці. Микола Жиров» із серії «Технології, про які заборонено говорити», 2010 р.)

І останній — тільки у цій статті — приклад.

В Америці ім’я Джона Бедіні вже давно говорить само за себе. Він, як і сотні інших «антинаукових» винахідників, досліджує і використовує технології одержання вільної енергії. Сьогодні він випускає «вічні двигуни» для домашнього, так би мовити, вжитку. А ще — фільми на DVD, в яких докладно розповідає про принципи витягання енергії з ефіру. При цьому Джон підкреслює, що спирається саме на розробки великого Тесли.

Отже. Енергетична революція — неминуча. Питання в іншому: чи не стане людство в такому разі заручником повітря, а то й часу, як передрікають нам все ті ж фантасти?.. Адже людська природа — незмінна, а Прометеї, такі як Нікола Тесла, приходять до нас лише раз на кілька епох.

Чи все ж таки — ні?..

Вікторія АСТАШОНОК
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com