Чого чекати українцям від декларування заощаджень

У підготовленому Кабміном проекті бюджетної резолюції на 2017 р. йдеться про введення одноразового добровільного декларування майна і заощаджень фізичних осіб та запуску непрямих методів контролю за відповідністю доходів і витрат громадян.

Ідея ця не нова - вона записана в нині діючій Коаліційній угоді і вперше її намагалися реалізувати (але безуспішно) у рамках податкової реформи 2014 р. Так і в часи попередніх урядів про необхідність впровадження непрямих методів оподаткування говорили не раз.

Чому ідея на слуху, а в багатьох економічно розвинених країнах непрямі методи контролю за доходами фізичних осіб застосовуються давно? Тому що практично скрізь люди прагнуть приховувати доходи, а контроль за витратами дозволяє ефективно судити про реальні доходи платника податків. У США так виявляють навіть іноземних шпигунів. І скрізь непрямі методи широко використовуються при оцінці реального матеріального стану одержувачів соціальної допомоги.

Пропонована українцям податкова новація складається з двох частин:

- легалізація накопичень (через нульове декларування або податкову амністію);

- контроль за співвідношенням доходів і витрат.

Тобто мова йде про те, щоб спочатку людина задекларувала всі доходи і активи, які були отримані та оформлені без сплати податків, зокрема, прибуткового податку та єдиного соціального внеску, тобто легалізував їх і створив тим самим базис для відліку. Після цього влада буде контролювати його витрати і оцінювати, наскільки вони відповідають поточним доходам і заощадженням.

Зрозуміло, що все це людям дуже не подобається. Тому якщо така податкова новація буде запущена, то влада повинна подбати про проведення тривалої та якісної кампанії, в ході якої роз'яснювати, хто, що і коли повинен робити.

Переконати людей у тому, що для більшості платників податків це не "смертельно", буде дуже важко, враховуючи загальне ставлення в країні до сплати податків і переконаність у тому, що "ми платимо, а вони розкрадають". Але іншого шляху немає, інакше система не запрацює.

Однак лякає головним чином не сама ідея, а її можливе втілення. Щодо останнього уряд поки не пішов далі загальних міркувань, обмежується цим і зараз.

Депутати зареєстрували в парламенті два законопроекти на цю тему. Перший з них - №3661 "Про нульову декларацію" (і супутні йому №№3662, 3663) з'явилися в грудні минулого року, їх авторами в ЗМІ називали Юрія Луценко (фракція БПП) і Олександра Кірша ("Народний фронт"), хоча в базі даних Верховної Ради ініціатором значиться тільки Кірш. Законопроект був внесений до порядку денного, але його не розглядали, а 31 травня автор документа відкликав його. Другий законопроект - №4713 "Про внесення змін до Податкового кодексу (про податкову амністію та оподаткування непідтвердженого доходу)" зареєстрований зовсім недавно, 23 травня. Його автором є народний депутат Микола Фролов (БПП). Запропоновані в ньому механізми реалізації нульового декларування та непрямих методів отримали тільки гостро негативні оцінки в ЗМІ і соцмережах. В уряді ж і профільному парламентському комітеті цей законопроект наче не помітили. Це і зрозуміло - вони зараз працюють над власним аналогічним документом. Про його можливий зміст можна судити тільки по висловлюванням чиновників і депутатів.

Так за словами голови ГФС Романа Насирова, обов'язкове декларування торкнеться не всіх - українців зобов'яжуть декларувати свої заощадження, якщо вони перевищують 1 млн грн. При цьому, поки залишається спірним питання: чи буде оголошена податкова амністія, або все ж доведеться заплатити податки за приховані заощадження і активи (нульове декларування, яке передбачає звільнення від відповідальності за порушення валютного та податкового законодавства). Швидше за все, все-таки будуть встановлені ставки податку 5 і 10%, в залежності від місця перебування грошей та їх походження. Не потрібно вказувати відомості про нерухомості та транспорті, оскільки вони є у реєстрах, не доведеться декларувати і офіційну зарплату. Влада обіцяє, що через нульове декларування не вийде легалізувати кошти, отримані злочинним шляхом, тобто через порушення більш серйозні, ніж податкові.

Ніна Південця, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики, каже, що впровадження непрямих методів має йти тільки паралельно з деофшоризацией економіки і лібералізацією податкової системи (ми б додали сюди лібералізацію руху капіталів, ослаблення обмежень на валютному ринку, реформу ГФС і судової системи).

Депутат вважає, що підходити до змін варто дуже зважено і без поспіху. Наприклад, у 2016 р. провести декларування, за 2017 р. зібрати необхідну інформацію і з 2018 р. почати працювати за новим вимогам.

За неофіційною інформацією, в керівництві ГФС є думка про те, що потрібно взяти під контроль лише осіб, які підпадають під дію Закону "Про запобігання корупції", тобто чиновників, суддів, депутатів усіх рівнів, працівників поліції та ін. (ми ж додамо, що до них потрібно додати і членів сімей). Інші громадяни можуть проводити нульове декларування добровільно.

І це правильно. По-перше, проконтролювати всіх податківці все одно не зможуть при всьому своєму бажанні. По-друге, якщо почати з даної соціальної групи, то ідея непрямих методів буде менш болісно прийнята в суспільстві. І тільки після того, як буде відпрацьований механізм на відносно нечисленної групи, його дія може бути розширено.