Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Заради чого МВФ змушує підвищувати ціни на газ

Проскочити до виборів без допомоги міжнародних донорів не вдається. Влада змушена знизити градус передвиборного популізму і приймати непопулярні рішення.

До чого це призведе

Українці лають владу за майбутнє підвищення тарифів на опалення і гарячу воду. Представники Кабміну з телеекрану переконують, що завдяки системі субсидій соціально-незахищені громадяни подорожчання комуналки не відчують. Крім того, чиновники запевняють, що ціни на газ для населення, які впливають на комунальні платежі за опалення і гарячу воду, підвищать тільки на 23%, а не на 60%, як того хотіли емісари МВФ.

Такою була перша реакція на повідомлення про досягнення попередньої домовленості між Україною і МВФ про нову 14-місячну програму stand-by на $ 3,9 млрд, яка замінить програму розширеного фінансування (EFF).

Нагадаємо, виконання програми EFF стояло на паузі після отримання четвертого траншу з 12 запланованих в квітні 2017 року через невиконання Україною умов фонду. Всього в рамках цієї програми на $ 17,5 млрд, в країну надійшло лише $ 8,5 млрд.

Після вирішення питання щодо створення Антикорупційного суду, останнім каменем спотикання на шляху до п'ятого траншу була вимога про приведення ціни на газ для населення до ринкового рівня - до того, який платить промисловість. На цю непопулярну міру влада погодилася піти не в 2017 році, а напередодні виборів - восени 2018 року.

Скільки б сьогодні не запевняли влади, що після підвищення ціни на газ на 23% блакитне паливо більше дорожчати не буде, громадянам спокушатися не варто. "Ці заяви безвідповідальні, оскільки ціни на газ для населення все ще дуже далекі від ринкової вартості", - говорить Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concord Capital.

Співрозмовниця Фокуса попереджає, що питання про подальше збільшення тарифу буде обов'язковою умовою для отримання траншу МВФ у наступному році, так як для фонду важливо, щоб країна, якій виділяється фінансування, працювала над зменшенням макроекономічних ризиків.

Одним з таких ризиків як раз і виступає незбалансовані ціни на енергоносії. Йдеться про різницю між тарифами на газ для населення і підприємств, що створює дисбаланси в економіці і грунт для зловживань.

Скільки б сьогодні не запевняли владу, що після підвищення ціни на газ на 23% блакитне паливо більше дорожчати не буде, громадянам спокушатися не варто.

Згідно з уточненнями члена Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Віталія Шапрана - 23% становить тільки планове зростання ціни на газ на поточний опалювальний сезон, за яким послідує підвищення в квітні, а потім - влітку 2019 року. Однак в теплий період року подібні заходи вже не так болісно сприймаються населенням.

"Ми очікуємо можливе зниження світових цін на нафту і природний газ в 2019 році на 10-15%, - говорить Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій, компанії ICU. - Але цього буде недостатньо для того, щоб (з урахуванням підвищення на 23%) привести ціни на газ для населення до ринкового рівня ".

Підвищення тарифів настає не завтра. "Через процесуальні питання і необхідність затвердження процесу може затягнутися на кілька місяців, - уточнює Дарина Михайлішина, економіст Центру Економічної Стратегії (ЦЕС). - З іншого боку, механізм субсидій залишається в силі, а право українського уряду захищати сім'ї з низьким рівнем доходу окремо підтверджено в заяві МВФ ".

Плата за стабільність

Скільки б не спекулювали популісти на темі дешевого газу, потрібно розуміти: якщо б Україна не погодилася на умови МВФ щодо приведення цін на газ до ринкового рівня, громадяни могли б зіткнутися з куди більш масштабними проблемами, ніж нові цифри в платіжках.

"Коли йдеться про дешеві енергоносії, треба пам'ятати приклад Венесуели, де населення може мати мало не безкоштовне паливо, але не може собі дозволити інші елементарні блага цивілізації", - говорить Дмитро Чуріна, глава аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Згідно з поясненнями Чуріна, у України сьогодні існує об'єктивна необхідність в додатковому зовнішньому фінансуванні, тому уряд або бере кошти у МВФ і кредиторів, або стикається з гострою кризою за поточними платежами, що може привести до падіння економіки, зростання інфляції і девальвації гривні.

Тобто, фактично, нові цифри в платіжках стануть ціною стабільної національної валюти, економічного розвитку і подальшого зростання добробуту. Цим шляхом після розвалу СРСР уже пішли західні сусіди України, і подібна стратегія себе виправдала.

За оцінками Віталія Шапрана, завдяки домовленості з фондом України в 2018-2019 роки зможе залучити від МВФ, інших міжнародних донорів і на зовнішньому ринку близько $ 10 млрд, що дозволить країні уникнути дефолту і підтримати макроекономічну стабільність.

Нові цифри в платіжках стануть ціною стабільної національної валюти, економічного розвитку і подальшого зростання добробуту

Власне сама програма фінансування МВФ почнеться в березні 2019 року і триватиме 14 місяців. Обсяг фінансування по ній складе $ 3,9 млрд.

Однак уже в 2018 році, завдяки попередній домовленості з фондом, Україна може розраховувати на запозичення з інших джерел. "Укладення угоди на рівні уповноваженого персоналу вже означає високу ймовірність розблокування макрофінансової допомоги від ЄС і Світового банку, оскільки їх ключовою умовою був прогрес у співпраці з МВФ, - підкреслює Олександр Мартиненко. - Від цих донорів Україна до кінця 2018 року отримала  близько $ 1 млрд ".

Крім того,  у українського  уряду збільшуються   шанси розмістити єврооблігації в самий найближчий час. "Мінфін вже почав проводити зустрічі з інвесторами щодо розміщення таких єврооблігацій, тому фактичне надходження грошей може відбутися в листопаді 2018 року", - розповів Дмитро Чуріна.

За інформацією Чуріна, нових облігацій планується продати на $ 2 млрд. Виручені кошти можуть поповнити золотовалютні резерви Нацбанку, які з серпня 2018 року перебувають нижче критичного рівня - обсягу тримісячного імпорту. Збільшення резервів допоможе Нацбанку втримати гривню від значного просідання в зимовий період, який традиційно стає напруженим для нацвалюти.

Програма фінансування МВФ почнеться в березні 2019 року і триватиме 14 місяців. Обсяг фінансування по ній складе $ 3,9 млрд.

Для діючої влади політичні наслідки успішних домовленостей з МВФ будуть різноспрямованими. З одного боку, підвищення тарифів вже почали використовувати у своїй риториці популісти. З іншого - допомога МВФ дозволить владі пройти вибори без істотних економічних потрясінь і не розгубити на цьому очки.

"Важливо, щоб після виборів, хто б не прийшов до влади, ключові реформи не відкотилися назад, - робить висновок Дарина Михайлішина. - Тому вимоги МВФ зараз особливо жорсткі - і щодо газу, і по бюджету, і в сфері антикорупції". Тобто, програму stand-by, яка полягає зараз, буде виконувати вже майбутня влада, для якої умови МВФ можуть стати якоюсь пігулкою від популізму. Якщо, звичайно, політики не вважатимуть за краще піти за сценарієм Венесуели.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com