Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
Заради чого МВФ змушує підвищувати ціни на газПроскочити до виборів без допомоги міжнародних донорів не вдається. Влада змушена знизити градус передвиборного популізму і приймати непопулярні рішення. До чого це призведеУкраїнці лають владу за майбутнє підвищення тарифів на опалення і гарячу воду. Представники Кабміну з телеекрану переконують, що завдяки системі субсидій соціально-незахищені громадяни подорожчання комуналки не відчують. Крім того, чиновники запевняють, що ціни на газ для населення, які впливають на комунальні платежі за опалення і гарячу воду, підвищать тільки на 23%, а не на 60%, як того хотіли емісари МВФ. Такою була перша реакція на повідомлення про досягнення попередньої домовленості між Україною і МВФ про нову 14-місячну програму stand-by на $ 3,9 млрд, яка замінить програму розширеного фінансування (EFF). Нагадаємо, виконання програми EFF стояло на паузі після отримання четвертого траншу з 12 запланованих в квітні 2017 року через невиконання Україною умов фонду. Всього в рамках цієї програми на $ 17,5 млрд, в країну надійшло лише $ 8,5 млрд. Після вирішення питання щодо створення Антикорупційного суду, останнім каменем спотикання на шляху до п'ятого траншу була вимога про приведення ціни на газ для населення до ринкового рівня - до того, який платить промисловість. На цю непопулярну міру влада погодилася піти не в 2017 році, а напередодні виборів - восени 2018 року. Скільки б сьогодні не запевняли влади, що після підвищення ціни на газ на 23% блакитне паливо більше дорожчати не буде, громадянам спокушатися не варто. "Ці заяви безвідповідальні, оскільки ціни на газ для населення все ще дуже далекі від ринкової вартості", - говорить Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concord Capital. Співрозмовниця Фокуса попереджає, що питання про подальше збільшення тарифу буде обов'язковою умовою для отримання траншу МВФ у наступному році, так як для фонду важливо, щоб країна, якій виділяється фінансування, працювала над зменшенням макроекономічних ризиків. Одним з таких ризиків як раз і виступає незбалансовані ціни на енергоносії. Йдеться про різницю між тарифами на газ для населення і підприємств, що створює дисбаланси в економіці і грунт для зловживань. Скільки б сьогодні не запевняли владу, що після підвищення ціни на газ на 23% блакитне паливо більше дорожчати не буде, громадянам спокушатися не варто. Згідно з уточненнями члена Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Віталія Шапрана - 23% становить тільки планове зростання ціни на газ на поточний опалювальний сезон, за яким послідує підвищення в квітні, а потім - влітку 2019 року. Однак в теплий період року подібні заходи вже не так болісно сприймаються населенням. "Ми очікуємо можливе зниження світових цін на нафту і природний газ в 2019 році на 10-15%, - говорить Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій, компанії ICU. - Але цього буде недостатньо для того, щоб (з урахуванням підвищення на 23%) привести ціни на газ для населення до ринкового рівня ". Підвищення тарифів настає не завтра. "Через процесуальні питання і необхідність затвердження процесу може затягнутися на кілька місяців, - уточнює Дарина Михайлішина, економіст Центру Економічної Стратегії (ЦЕС). - З іншого боку, механізм субсидій залишається в силі, а право українського уряду захищати сім'ї з низьким рівнем доходу окремо підтверджено в заяві МВФ ". Плата за стабільністьСкільки б не спекулювали популісти на темі дешевого газу, потрібно розуміти: якщо б Україна не погодилася на умови МВФ щодо приведення цін на газ до ринкового рівня, громадяни могли б зіткнутися з куди більш масштабними проблемами, ніж нові цифри в платіжках. "Коли йдеться про дешеві енергоносії, треба пам'ятати приклад Венесуели, де населення може мати мало не безкоштовне паливо, але не може собі дозволити інші елементарні блага цивілізації", - говорить Дмитро Чуріна, глава аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital. Згідно з поясненнями Чуріна, у України сьогодні існує об'єктивна необхідність в додатковому зовнішньому фінансуванні, тому уряд або бере кошти у МВФ і кредиторів, або стикається з гострою кризою за поточними платежами, що може привести до падіння економіки, зростання інфляції і девальвації гривні. Тобто, фактично, нові цифри в платіжках стануть ціною стабільної національної валюти, економічного розвитку і подальшого зростання добробуту. Цим шляхом після розвалу СРСР уже пішли західні сусіди України, і подібна стратегія себе виправдала. За оцінками Віталія Шапрана, завдяки домовленості з фондом України в 2018-2019 роки зможе залучити від МВФ, інших міжнародних донорів і на зовнішньому ринку близько $ 10 млрд, що дозволить країні уникнути дефолту і підтримати макроекономічну стабільність. Нові цифри в платіжках стануть ціною стабільної національної валюти, економічного розвитку і подальшого зростання добробуту Власне сама програма фінансування МВФ почнеться в березні 2019 року і триватиме 14 місяців. Обсяг фінансування по ній складе $ 3,9 млрд. Однак уже в 2018 році, завдяки попередній домовленості з фондом, Україна може розраховувати на запозичення з інших джерел. "Укладення угоди на рівні уповноваженого персоналу вже означає високу ймовірність розблокування макрофінансової допомоги від ЄС і Світового банку, оскільки їх ключовою умовою був прогрес у співпраці з МВФ, - підкреслює Олександр Мартиненко. - Від цих донорів Україна до кінця 2018 року отримала близько $ 1 млрд ". Крім того, у українського уряду збільшуються шанси розмістити єврооблігації в самий найближчий час. "Мінфін вже почав проводити зустрічі з інвесторами щодо розміщення таких єврооблігацій, тому фактичне надходження грошей може відбутися в листопаді 2018 року", - розповів Дмитро Чуріна. За інформацією Чуріна, нових облігацій планується продати на $ 2 млрд. Виручені кошти можуть поповнити золотовалютні резерви Нацбанку, які з серпня 2018 року перебувають нижче критичного рівня - обсягу тримісячного імпорту. Збільшення резервів допоможе Нацбанку втримати гривню від значного просідання в зимовий період, який традиційно стає напруженим для нацвалюти. Програма фінансування МВФ почнеться в березні 2019 року і триватиме 14 місяців. Обсяг фінансування по ній складе $ 3,9 млрд. Для діючої влади політичні наслідки успішних домовленостей з МВФ будуть різноспрямованими. З одного боку, підвищення тарифів вже почали використовувати у своїй риториці популісти. З іншого - допомога МВФ дозволить владі пройти вибори без істотних економічних потрясінь і не розгубити на цьому очки. "Важливо, щоб після виборів, хто б не прийшов до влади, ключові реформи не відкотилися назад, - робить висновок Дарина Михайлішина. - Тому вимоги МВФ зараз особливо жорсткі - і щодо газу, і по бюджету, і в сфері антикорупції". Тобто, програму stand-by, яка полягає зараз, буде виконувати вже майбутня влада, для якої умови МВФ можуть стати якоюсь пігулкою від популізму. Якщо, звичайно, політики не вважатимуть за краще піти за сценарієм Венесуели. Інші статті номеру
|
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |