Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Меморандум з МВФ: Що Україна зобов'язана зробити заради кредитів

Через два дні після того як МВФ схвалив виділення Україні першого траншу на 2,1 мільярда доларів, стали відомі умови, які країні доведеться виконати, щоб отримати решту суми в 2,9 мільярда доларів. У меморандумі досить багато умов або, так званих, маяків, від виконання яких залежить доля наступних траншів. Але нас, в першу чергу, цікавить, як це позначиться на житті пересічного українця.

Що буде з тарифами

Перше, що цікавить українців в світі підписання домовленостей з МВФ - це комунальні тарифи. Адже саме на догоду кредиторам їх підвищували аж до кінця 2018 року. Потім несподівано подешевшав газ, і комуналка відповідно теж. Тепер же Україна взяла зобов'язання до кінця серпня переглянути і затвердити всі тарифи на опалення, прив'язавши їх до вартості газу і супутніх витрат, у тому числі капітальних вкладень.

"Ми забезпечимо, щоб до кінця серпня 2020 року всі тарифи на опалення, що формуються як НКРЕКУ, так і місцевими органами влади, були переглянуті і офіційно затверджені таким чином, щоб повністю відповідати рівню ціни на газ і негазових витрат, включаючи капітальні вкладення", - йдеться в документі, який Фонд оприлюднив у четвер.

Починаючи з опалювального сезону 2020-2021, щоб відображати в вартості опалення зміни вартості газу (і супутніх витрат), тарифи будуть переглядатися не рідше 1 разу на рік до початку нового опалювального сезону.

До кінця червня поточного року Україна зобов'язується прийняти рішення, згідно з яким всі нові договори на комунальні послуги, включаючи переглянуті тарифи на опалення, повинні будуть  укладені не пізніше 1 жовтня.

Загалом, вже з цього опалювального сезону ціна опалення і гарячої води буде повністю залежати від цін на енергоносії на світових ринках. Якщо вони будуть низькими, то і тарифи будуть помірними, якщо ж вони почнуть рости, то в кінці сезону вас змусять доплатити різницю. Більш докладно про те, як може працювати цей механізм, читайте тут:

Що з пенсійним віком

Хороша новина: ніяких нових зобов'язань щодо підвищення пенсійного віку немає. Хоча в меморандумі і є зобов'язання країни "стимулювати громадян країни до більш пізнього виходу на пенсію".

"Ми продовжимо впроваджувати пенсійну реформу, введену в 2017 році і яка має на меті забезпечення кращих пенсій і фінансової стабільності пенсійної системи. Ця реформа мала на меті захистити літніх людей від бідності, уповільнити приплив нових пенсіонерів в результаті створення стимулів для пізнішого виходу на пенсію, а також забезпечити застосування єдиних підходів до пенсійних виплат незалежно від професійної приналежності і стимулів для участі у пенсійному страхуванні та добросовісної сплати страхових внесків ", - сказано в документі.

В рамках співпраці з МВФ Україна також взяла на себе зобов'язання утримуватися від введення нових спеціальних пенсій або пільг, від "подальшого дискреційного збільшення виплат і прийняття змін," які б привели до зниження ефективного віку виходу на пенсію ".

Тобто, по суті, в уряді сказали, що не скасовуватимуть нинішню пенсійну реформу, яка підвищує розмір трудового стажу, необхідного для виходу на пенсію. У Міністерстві соціальної політики підрахували, що в 2028-му році тільки 55% виконають вимоги щодо стажу для виходу на пенсію в 60 років. Решта будуть працювати до 63 і 65. Фактично кількість українців пенсійного віку, але без пенсій, буде рости з кожним роком завдяки пенсійній реформі 2017 року, і вона поки кредиторів влаштовує.

Заборонили запускати друкарський верстат

Ні для кого не секрет, що Володимир Зеленський хоче отримати контроль над керівництвом НБУ. Він не задоволений нинішньою політикою центробанку, що не передбачає швидкого насичення економіки дешевими грошима, і прямо говорить, що дотисне банкірів і ті почнуть видавати дешеві кредити.

Але представники МВФ йому заборонили це робити. У меморандумі йдеться, що влада України буде уникати будь-яких дій, що мають на увазі політичне втручання в незалежність Національного банку України (НБУ), який продовжить дотримуватися політики інфляційного таргетування (коли все робиться заради досягнення конктретної цифри по інфляції. Тобто, роблять не стабільним курс, а стабільним зростання цін в якомусь діапазоні) режиму обмінного курсу з акцентом на підтримку фінансової стабільності.

Ця політика закріпить інфляційні очікування, які дозволять НБУ згладити економічні цикли і запобігти кризі ліквідності.

У перекладі з фінансової мови на російську, це означає, що курс долара залишиться плаваючим, а ось при зростанні цін НБУ буде підвищувати облікову ставку і знижувати її, якщо ціни довгий час не ростуть. По суті, він це робить зараз. На цьому тижні через низьку річну інфляцію, облікова ставка була знижена до 6%.

Згідно з документом, Нацбанк має намір стримувати інфляцію в цільовому діапазоні (5% + - 1%), дозволяючи обмінним курсом коригуватися відповідно до основних економічних показників, а також купувати інвалюту для досягнення цільових резервних показників.

У разі відхилення інфляції від цільового показника в 5% більше, ніж на 1 процентний пункт (п.п.), будуть потрібні консультації з менеджментом Фонду, а більше, ніж на 3 п.п. - з радою директорів аж до можливості виходу з програми.

ФОПи і нульова декларація

На весь час дії програм співробітництва з МВФ уряду заборонено робити поблажки в податковій сфері. Особливо кредитори звертають увагу на спрощену систему. Тому ніяких розширень лімітів і нових груп в "спрощенку" найближчим часом не з'явиться.

До кінця вересня уряд за участю МВФ розробить конкретну схему для впровадження так званої "нульової декларації", яка має на увазі добровільне декларування прихованих раніше доходів. А так же подальше введення контролю витрат громадян.

Що буде з курсом

Прямих вказівок, яким робити курс долара в країні МВФ уряду і Нацбанку не дає, але деякі його розрахунки говорять про очікування. У документах, які фонд опублікував в зв'язку з видачею Україні кредиту, є прогнозні дані щодо ВВП і обмінного курсу.

Номінальний валовий внутрішній продукт України в 2020 році скоротиться до 3,908 трлн грн, або до $ 130,3 млрд, що виводить на середньорічний курс 30 грн / $ 1

МВФ нагадує, що в 2019 році ВВП України виріс до 3,975 трлн з 3,561 трлн в 2018 році, а в доларах - до $ 154,7 млрд з $ 130,9 млрд за зміцненні середньорічного курсу гривні до 25,7 грн / $ 1 з 27,2 грн / $ 1.

За оцінками Фонду, в наступному році середньорічний курс гривні зміцниться до 28,9 грн / $ 1, а у 2022 році - до 28,6 грн / $ 1, після чого три роки буде стабільним на рівні 28,7 грн / $ 1.

У цих матеріалах МВФ також дав прогноз реального ВВП України на 2023-2025 рр. На думку його експертів, після спаду в цьому році на 8,2% і відновлення в 2021-му на 1,1% і у 2022-му на 3%, в 2023 році зростання української економіки прискориться до 3,4%, в 2024 -м - до 3,8%, в 2025-м - до 4%.

Інфляція після стрибка з 4,1% в минулому році до 7,7% в цьому знизиться до 5,9% в наступному, до 5,2% - у 2022 році і до 5,1% - в 2023 році, потім стабілізується на рівні 5%.

 

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com