Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Україна стала партнером розширених можливостей НАТО. Що це означає

До повноправного членства в Альянсі не поспішає ні керівництво блоку, ні сам Київ.

Майже на півроку раніше очікуваного терміну НАТО надало Україні статус партнера розширених можливостей (Enhanced Opportunities Partner - EOP). Про таке рішення Північноатлантичної ради повідомив на своїй сторінці в Facebook міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Раніше передбачалося, що такий статус Київ отримає тільки в жовтні цього року. Наша країна стала шостим EOP-партнером НАТО, поряд зі Швецією, Фінляндією, Грузією, Австралією і Йорданією. Кожен з партнерів має індивідуальні відносини з Альянсом, засновані на взаємному інтересі. Що дає такий статус нашій країні і коли варто очікувати повноправного членства.

Що таке EOP

Програму розширених можливостей Північноатлантичний альянс запустив в 2014 році. Її мета - посилити оперативну сумісність військ країн-учасниць EOP з силами НАТО. Чим вище ця сумісність, тим простіше і ефективніше участь цих держав у місіях і операціях НАТО.

У прес-службі Блоку пояснили, що дасть Україні статус EOP:

  • це регулярні політичні консультації з питань безпеки, включаючи рівень міністрів;
  • розширений доступ до програм взаємодії та навчань;
  • обмін інформацією та отриманим досвідом;
  • ближча взаємодія під час криз і підготовки операцій.

"Ми отримаємо цілий ряд переваг. Ми зможемо брати активнішу участь у спільних місіях, зможемо розміщувати наших штабних офіцерів в штабних органах НАТО, отримаємо більший доступ до внутрішньої інформації, даними розвідки. Ми зможемо приєднатися до систем так званої ситуаційної поінформованості", - пояснив міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Участь в програмі EOP дасть можливість більш оперативно обмінюватися розвідувальними даними з НАТО. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомляв, що, якби ми були учасниками програми у випадку зі збитим українським літаком в Ірані, то Київ міг би швидше отримати якісні розвідувальні дані.

"Основний сенс партнерства розширених можливостей - це політичний символізм, тому що воно визначає країни, до яких НАТО відчуває особливу близькість", - цитує слова аналітика брюссельського центру Friends of Europe Джеймі Ши, Deutsche Welle.

Що з повноцінним вступом в НАТО

Насправді, включення України до Програми розширених можливостей не дає нічого для повноцінного вступу нашої країни Альянсу. У самому НАТО так і заявили, що цей статус не означає ніяких кроків у напрямку членства України в НАТО.

НАТО створює видимість своєї зацікавленості, а Київ - це бажання вступу в Альянс. Якби обидві сторони хотіли цього, то практичним кроком у цьому напрямку стало б отримання Україною давно обіцяного їй Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Це комплекс заходів з підготовки країни до прийняття в Альянс через впровадження військових і демократичних стандартів НАТО і ОБСЄ. І тільки ПДЧ є необхідною умовою отримання членства, а не Програма розширених можливостей.

7 лютого 2019 року, за місяць до виборів президента, Верховна Рада закликала НАТО надати Україні ПДЧ. Але після зміни влади в Україні курс на вступ в НАТО відійшов на другий план. У жовтні минулого року, під час візиту до Києва генсека блоку Йенса Стотенберга, тодішній віце-прем'єр з питань євроінтеграції Дмитро Кулеба заявив, що Україна не стане відправляти в НАТО заявку на отримання ПДЧ як в мінімум в найближчі п'ять років. Тоді ж Володимир Зеленський запропонував включити Україну хоча б до Програми розширених можливостей НАТО.

Перспективи вступу України в Альянс коротко можна охарактеризувати однією фразою - НАТО не поспішає приймати, а Київ не наполягає на вступі.

Чому Україну не бажають пускати в НАТО

Європейські союзники України, в першу чергу Німеччина і Франція, не хочуть зайвий раз дратувати Росію. Президент Франції Макрон, наприклад, весь останній рік всіляко пропагує ідею відновлення добрих відносин з РФ для забезпечення безпеки в Європі.

Крім цього, згідно  10-ї статті Північноатлантичного договору, рішення про прийняття в Альянс має прийматися членами НАТО одностайно. Незгода тільки одного з 28 держав є достатньою правовою перешкодою для приєднання до НАТО. Зараз претензії до України має Угорщина, проти вступу виступають Німеччина, Франція, Італія і ряд інших європейських держав.

У самому Альянсі також вважають, що процес вступу України в НАТО займе років 10, а незалежні експерти вважають, що ми не зможемо претендувати на членство найближчі 20 років. Наприклад, Чорногорія, яка в минулому році стала членом НАТО, йшла до цього 14 років.

Чому сама Україна зменшила оберти в НАТО

Свій перший закордонний робочий візит в минулому році Володимир Зеленський здійснив до Брюсселя - "столиці" Євросоюзу і НАТО. Там він заявив, що курс на набуття повноправного членства в Євросоюзі і НАТО залишається незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, закріпленим в її Конституції. Але на ділі все відбувається дещо інакше.

Як Україна йшла до НАТО

1991 - Україна стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва

1994 - вступила в програму Партнерство заради миру.

1997 - підписано Хартію між Україною і НАТО про особливе партнерство.

1999 - у Києві відкрито офіс НАТО.

2002 - затверджено план дій Україна-НАТО.

2005 - початок інтенсифікованого діалогу щодо набуття членства.

Рік випуску 2008 - подача офіційної заявки щодо отримання ПДЧ. На Бухарестському саміті НАТО Україні і Грузії було відмовлено.

2010 - президент Віктор Янукович ліквідував комісію з підготовки вступу України в НАТО.

2017 - Верховна Рада прийняла закон, що закріплює право України в майбутньому стати членом НАТО.

7 лютого 2019 - Верховна Рада закликала НАТО надати Україні План дій щодо членства в Альянсі.

31 жовтня 2019 - віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба під час візиту Йенса Столтенберга заявив, що Україна не стане відправляти в НАТО заявку на отримання ПДЧ.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com