Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Залізничні вокзали віддадуть приватникам: що зміниться для пасажира

Для монополіста ці об'єкти збиткові, а ось приватний інвестор може зробити їх прибутковими. У теорії.

У цьому році уряд хоче передати вокзали в великих містах приватним інвесторам - в концесію, тобто в такому форматі співпраці, коли держава не втрачає контроль над цими стратегічними об'єктами, але віддає їх в користування бізнесу.

Плани уряду

Спроби віддати приватникам збиткові об'єкти транспортної інфраструктури робляться вже давно. Однак саме в цьому році великі українські вокзали можуть-таки змінити власника. Кабінет міністрів України планує передати в концесію сім залізничних вокзалів, включаючи центральний столичний вокзал "Київ-Пасажирський". Очікується, що в концесію терміном на 20 років крім "Київ-Пасажирського" будуть також передані Харківський ж / д вокзал, вокзали Хмельницького, Вінниці, Дніпра, Миколаєва та Чопа.

Всього ж Міністерство інфраструктури планує залучити інвестиції загальним обсягом в 3,8 млрд грн, а також забезпечити 60,18 млн грн концесійних платежів і 17,4 млн грн податків до держбюджету.

В теорії держава не повинна втрачати над ними контроль, а лише дозволить інвестору користуватися транспортними вузлами в обмін на їх ремонт і реновацію. Правда, це тільки в теорії. Як буде насправді, не знає ніхто.

Добудують і перебудують?

Як же це буде виглядати на практиці? Як пояснюють в "Укрзалізниці", зараз вокзали є частиною пасажирських перевезень, які приносять збитки залізничному перевізнику. У минулому році їх оцінювали в 800 млн грн на рік. Пояснюють це просто - в основному там продають збиткові квитки пасажирам і містять зали очікування, які знову ж таки не приносять прибутку.

Основна ідея мінімізації збитків полягає в тому, що вокзали передадуть інвесторам, і ті за рахунок додаткових послуг зможуть покривати основну збиткову діяльність. Екс-директор з розвитку бізнесу "Укрзалізниці" Андрій Рязанцев говорить, що в великих містах на базі вокзалів можна створювати "транспортні хаби - тобто перетин різних видів міського та міжміського транспорту".

- Думаю, що передавати вокзали в концесію - правильний крок, - каже Рязанцев. - Але, щоб не зіпсувати хорошу ідею, потрібно, щоб вокзали передали в концесію тим компаніям, які вміють і спеціалізуються на комплексних послугах для фізичних осіб в приміщеннях великого розміру. Бо планується адже не тільки наповнити діючі потужності - можуть розглядатися варіанти добудови комерційних центрів, комерційно-торговельних, розважальних.

Тобто, по суті, вокзали можуть перетворити в торгові центри. Добре це чи погано, сказати складно. Адже якщо де-небудь на привокзальній площі побудують сучасний торговий центр з супермаркетами, кафешками та, наприклад, кінотеатром, де транзитні пасажири зможуть провести кілька годин до пересадки, то виглядає це непогано. А якщо ще за рахунок цих коштів відреставрують стару будівлю вокзалу, то пасажир буде в подвійному виграші. Не виключено, що інвестор на землях залізниці захоче побудувати окремий торгово-офісний центр і здавати його в оренду, а частина прибутку спрямовувати на підтримку вокзалу в пристойному стані.

Але якщо вся концесія буде полягати в тому, що в уже існуючих будівлях вокзалу розмістять десяток-другий ларьків-магазинчиків, як це було в переході між будинками центрального і південного столичного вокзалу, то толку від такої концесії буде не багато.

Транспортні експерти кажуть, що окремою статтею заробітку на вокзалах для інвесторів можуть стати платні парковки. Це означає, що міська влада міст, швидше за все, заборонять безкоштовно паркувати свої авто в пішої доступності до вокзалів.

- В теорії, від концесії повинен виграти пасажир, - говорить юрист Марія Коваль. - У будівлі вокзалу і раніше будуть продавати квитки в касах, там повинні будуть функціонувати туалети і зали очікування. Тобто за ці послуги з пасажира гроші брати не будуть. Якщо ж він захоче купити щось в привокзальному магазині, який контролює інвестор, то це його право, але ніяк не обов'язок. У свою чергу, інвестор повинен буде підтримувати будівлю вокзалу в хорошому стані. Але це тільки теорія. На практиці між керівництвом перевізника та інвестора може виникнути конфлікт, який вони будуть роками вирішувати в суді, а в цей час не зрозуміло, хто буде обслуговувати вокзал.

Які ризики

Крім того, серед основних ризиків програми по залученню інвесторів на українські вокзали називають малопривабливість об'єктів в дрібних містах. Тобто, якщо вокзали міст-мільйонників з прогнозованим пасажиропотоком є ласими об'єктами для вкладень, будівлі залізничних станцій в невеликих населених пунктах мало кому потрібні. Таким чином, "Укрзалізниця" віддасть самі інвестиційно привабливі об'єкти, а найбільш збиткові вокзали залишаться на її балансі.

Другим моментом називають необхідність узгодження об'єктів з місцевою владою. Адже навіть якщо нові об'єкти будуть будуватися на землі, формально належить "Укрзалізниці", то підключити новий торговий центр до міських комунікацій без узгодження з керівництвом міста не вийде. Тобто, якщо не буде згоди між міськими чиновниками і транспортниками, інвестор може відмовитися від проекту. Хоча, швидше за все, в такі проекти не зможуть увійти компанії, які не пов'язані з політиками і чиновниками.

Третій ризикований момент полягає в тому, що інвестор не буде виконувати повністю свою частину договору. Навіть якщо подати на нього в суд, справа може затягнутися на роки.

Ну і нарешті не виключено, що інвестор зможе укласти такий договір, який передбачатиме, що в разі отримання збитків їх повинна буде компенсувати держава. А вже "намалювати" збитки за допомогою нечистих на руку чиновників - справа нехитра.

- У новому законі "Про концесії" передбачається надання концесіонеру в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, необхідних для реалізації концесійного проекту, на весь період дії договору, - каже юрист. - Якщо земельну ділянку не буде надано концесіонеру протягом одного року після укладення договору, концесіонер має право розірвати договір в односторонньому порядку і вимагати відшкодування будь-яких збитків, що зазнали. Ну а які збитки через суд  може зажадати інвестор, можна тільки гадати.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com