Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Дурість - це непереможний порок

На цю тему розмірковує керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

Є один порок, який за великим рахунком в суспільстві і не вважається пороком, на превеликий жаль. Це дурниця. Крізь все Соломонові притчі проходить червоною ниткою загибель  автора і його мудрі міркування про цю хворобу душі. Так, так, дурість є душевною недугою, що бере  свій початок в гордості, гордині і зарозумілості. "В устах дурного - бич гордості" (Притч. 14: 3).

Мало хто усвідомлює наслідки дурості. Дурний чоловік небезпечний, і слід уникати спілкування з ним: "Відійди від людини безумної, у якої ти не помічаєш розумних уст" (Притч. 14: 7). Така людина може дезорієнтувати, вона не відрізняє добро від зла, хороше від поганого і своїми словами здатна завдати непоправної шкоди душі і збити з вірного шляху.

Як правило, дурні дуже самовпевнені, вони виставляють свою думку як істину в останній інстанції, ні грама не сумніваючись у своїй правоті, ніж багатьох збивають з пантелику: "Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий" (Притч. 14: 16); "Дорога безумця пряма в його очах" (Притч. 12:15).

У всі часи дурість боролася з благородством і скромністю, дурість завжди супроводжується багатослівністю і відсутністю будь-якого такту і стриманості. Вона голосна і не може стриматися, її розпирає від зарозумілості: "Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує" (Притч. 12:23); "Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту" (Притч. 13:16).

Дурень, людина, не усвідомлює своє невігластво, не може бути справжнім християнином і принести користь Церкви, він не здатний нікому гідно розповісти про Бога і Церкву: "Уста мудрих знання, а серце безглуздих не так" (Притч. 15: 7). Дурний - легка здобич. Він охоче вірить у все, не намагаючись перевіряти інформацію.

І сьогодні багато проблем виникає через дурість і неуцтво, люди лінуються продиратися крізь свою дрімучість, хоча можливостей для цього більш ніж достатньо. Дурень - сліпий, він не в змозі побачити свої духовні проблеми, немочі. Він високої думки про себе з висоти своєї дурості: "Дурний вірить всякому слово, а мудрий зважає на кроки свої" (Притч. 14:15); "Вінець мудрих - багатство їх, а нерозумних дурість і є" (Прип. 14:24).

Як виявити дурість і боротися з нею?

Дурень заперечує Божу присутність у своєму житті, він упевнений, що все відбувається тільки завдяки його зусиллям і "винахідливості". Це поганий знак. Також люди неосвічені сміються над усім святим, не поважають старань інших, висміюють чиїсь прагнення стати краще, кощунствують. Для них не існує нічого святого, вони ні перед чим не благоговіють: "Нерозумні сміються з гріха, а між праведними - благовоління" (Притч. 14: 9).

Одна з можливостей вийти за рамки своєї дурості - знайти мудрого наставника і довіритися йому: "Наука премудрого - джерело життя, щоб віддалятися від пасток смерті" (Притч. 13:15). Марно сперечатися з дурнем, дурість непереможна у тих, хто не бажає її перемогти. Але найкраще - почуття самого себе за дурня, постійно сумніватися в своїй правоті і значущості. І за таку смиренність Господь обов'язково обдарує Своєю мудрістю.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com