Способи боротьби з ігроманією

Люди різного віку схильні до ігроманії.  Соціальний статус, виховання, професія, хобі та оточення на ймовірність розвитку ігрової залежності не впливають. Ігроманія довгий час вважалася просто шкідливою звичкою, але потім вона була внесена до переліку психічних хвороб, залежностей, які можна і потрібно лікувати.

Особливості

Ігроманією в широкому сенсі слова називають будь-яку патологічну залежність від ігрового процесу. Це стосується і азартних ігор, і відеоігор, та ігор на біржах. Ігроманія - одна з найпоширеніших у світі людських залежностей, вона поступається лідерством лише таким шкідливим звичкам, як алкоголізм і залежність від наркотичних речовин. Але підступ криється в тому, що шкідливі звички люблять групуватися, а тому ігромани нерідко страждають і алкоголізмом, і наркоманією.

Довгий час ігрова залежність не вважалася хворобою, але останні десятиліття змусили медиків переглянути своє ставлення до проблеми - кількість залежних від гри зросла в кілька десятків разів і стало зрозуміло, що пора втрутитися науці та медицині. Професійну допомогу та безкоштовну консультацію  в лікуванні залежостей надасть narkologicheskiy-centr.com.ua, спеціалізований центр для залежних.

З'являються все нові ігрові пристосування, масові відеоігри, в які виявляються втягнутими мільйони людей. Заходи щодо обмеження ігрових автоматів допомагають, але не настільки добре, як здавалося спочатку - ігромани перебралися в інтернет і вільні ігрові зони, де азартні ігри дозволені, а також махровим цвітом процвітають нелегальні гральні зали зі слотами.

Ігроманія видозмінилася, тепер матеріальний виграш - не головний стимул гравця. Залежність розвивається і від ігор, які, взагалі, не мають на увазі виграш - людей затягує сам процес.

Ігроман істотно обмежений у світосприйнятті. Його сфера інтересів дуже вузька, він майже постійно знаходиться в тривожному стані, зміщується важлива для нормального людського життя система координат цінностей - сім'я, діти, здоров'я, професійна реалізація йдуть на другий, третій і четвертий плани. Перше місце в житті ігромана займає гра.

Ігромани  не в силах подолати хворобливу пристрасть, яка витісняє всі інші бажання і цінності, знецінюючи сам сенс життя людини. Механізми ігроманії дуже схожі на механізми алкоголізму - людина не може придушити в собі непереборне бажання, відчуваючи синдром відміни фактично на фізичному рівні. Вона нездатна критично ставитися до себе, до своїх вчинків, не контролює їх і не може тверезо оцінювати навколишнє оточення. Грати людина в нападі неконтрольованого бажання сідає в будь-який час, не оцінюючи тверезо своїх тимчасових і фінансових можливостей, не озираючись на потреби сім'ї, власні потреби. Гра для неї завершується тоді, коли напад проходить. І до наступного нападу вона здатна критично дивитися на свої вчинки. А наступний напад обов'язково трапиться. Тому ігроманію вважають хронічним психічним захворюванням, схильним до рецидиву і прогресуванню.

Cпособи лікування

Незважаючи на те, що розпізнати ігроманію не складає великих труднощів, відповідний діагноз повинен поставити саме лікар. І для цього потрібно зважитися на головне - піти до медичного фахівця і попросити про допомогу. Зробити це повинен сам ігроман і його родичі. Оскільки залежний не все може оцінювати об'єктивно, найчастіше саме від родичів або друзів лікар  отримує важливу інформацію для визначення стадії, глибини залежності.

Позбутися від ігрової залежності можна і в домашніх умовах, але ймовірність «зриву», коли людина знаходиться в звичній обстановці, вища, а тому рекомендується лікувати ігроманів в умовах психіатричного або наркологічного стаціонару «Пріоритет».  В інтересах родичів не наполягати на тому, щоб залежного після призначення лікування відпустили додому - тягу до гри контролювати майже неможливо, а критично сприймати себе і реальність ігроман не може. Тому саме стаціонарні умови - оптимальні для того, щоб перемогти залежність.

Вилікувати ігромана можна в наркологічному центрі «Пріоритет» narkologicheskiy-centr.com.ua, де є комплексний терапевтичний підхід: прийом медикаментів і безперервна супутня психотерапія. Методи, які застосовуються для усунення залежності, численні - це і когнітивна психотерапія (зі зміною невірних установок, тих самих «розумових системних помилок»), і раціональна терапія (з виправленням помилок мислення), аналітичні заняття (з впливом на несвідоме), а також сугестивна і гіпносугестивна психотерапія (сеанси навіювання в стані неспання, трансу і лікування гіпнозом).

Важливо практично заново навчити людину сприймати реальність, вибудовувати і підтримувати відносини з оточуючими. Психологія цієї залежності дуже багатогранна, а тому і вплив на хворого здійснюється різнобічний.

Мета вважається досягнутою, якщо пацієнт змінює установки на більш реальні - розуміє, що потрібно працювати, вчитися, домагатися цілей самостійно, а не сподіватися на якусь ефемерну удачу, розуміє, що він сам - господар свого життя і здатний досягти в ній будь-яких висот не з допомогою азартних ігор або віртуальної реальності, а шляхом своїх знань, умінь, талантів, здібностей.