Коронавірус і віра: чи потрібно поститися і прикладатися до ікон

На ці запитання відповідає єпископ Сильвестр (Стойчев), ректор Київської духовної академії.

Так склалося, що багато віруючих в Україні - люди пенсійного віку, а, значить, найбільш схильні до ризику захворіти коронавірусом. Останнім же часом, нові штами стали підкошувати і більш молодих. Влада просить рідше бувати в місцях скупчення людей (а храми - саме такими і є), дотримуватися гігієнічних заходів (чи потрібно прикладатися до ікон під час пандемії?), А лікарі радять приділяти увагу правильному харчуванню (адже в піст ми відмовляємося від необхідних нашому організму тваринних  білків).

Як зробити відвідування храмів і дотримання релігійних правил максимально безпечним для віруючих?

До питання Великого посту потрібно підходити індивідуально

- Чи потрібно пенсіонеру постити, адже без м'яса і риби послаблюється імунітет, а вони в зоні ризику? Чи можна у батюшки попросити послаблення і не строго піст дотримуватися?

- У Православній церкві піст розуміється як чеснота помірності, покаяння і духовного зростання. Практика дотримання посту була зафіксована поруч канонічних постанов Вселенських і Помісних Соборів, а також правилами святих отців. Дотримання цих правил є обов'язковим. Наприклад, 69-е апостольське правило наказує дотримання посту в Чотиридесятниці, тобто в Великий піст.

Однак слід чітко розуміти, що Церква завжди розглядала піст не тільки з точки зору їжі. Таким чином, піст - це не тільки про їжу. Кожен хоч трохи церковна людина знає, що піст - це боротьба з пристрастями, тобто з тим, що є поганого в нас. І піст в цій цілі лише засіб.

Піст стосується всього, що відноситься до сфери душі. Один з отців Церкви Максим Сповідник говорить: "Якщо бажаєш бути праведним, приділяй кожній частині своєї істоти (я маю на увазі душу і тіло) те, чого вона варта". Таким чином, тіло приводиться в потрібний стан утриманням від кількості і якості (виду) їжі, душевне здоров'я - емоції, почуття, бажання - відновлюються теж своєрідним постом: поверни від порожнього проведення часу, від непотрібних емоцій, від зайвих переживань і направ себе в вірне, добре русло. Тоді відбудеться оздоровлення.

Можна сказати, що Церква закликає хоча б в піст: Не дивись порожні передачі, як і не вестись  на порожні розмови, на погані справи, а витрать цей час і свої сили на щось, що облагородить тебе. Церква завжди керувалося, з одного боку, правилом, що змінити що-небудь можливо тільки із зусиллям, з подвигом. Як прийнято говорити в середовищі спортсменів: ні болю - немає зростання (No pain, no gain). І досвід життя доводить правоту цього підходу.

З іншого боку - Церква завжди враховує можливості кожної людини. Іншими словами, до вирішення питання про те, кому, як і скільки постити, потрібно підходити індивідуально. Піст повинен служити засобом для досягнення духовних благ і устремління до речей неминущих і вічних. Тому на допомогу у вирішенні питання про піст як для пенсіонерів, так і для хворих людей приходять священнослужителі, які індивідуально, знаючи духовні і тілесні сили своїх прихожан, допомагають їм прийняти оптимальне рішення щодо дотримання поста.

Заходячи в церкву, надягайте маски

- Чи потрібно в храмі знімати маску і цілувати ікони?

- В умовах епідемії Церква неодноразово висловлювалася в офіційних зверненнях, що в храмі віруючим необхідно перебувати в медичних масках, а при нездужанні утриматися від походу в храм і обов'язково звернутися до лікаря.

Що стосується цілування ікон, то і в цьому питанні Церква, враховуючи пандемію, не зобов'язує віруючих цілувати ікони. До речі, зауважу, що поверхня всіх ікони в храмах обробляється дезінфікуючими засобами.

- Чи не буде гріхом відмова приходити на богослужіння зі страху перед вірусом?

- На мій погляд, головний страх у віруючої людини - зробити щось, що йде в розріз із заповідями Божими, вченням Господа. Всі інші страхи - другорядні. Це, звичайно, не означає, що людям взагалі не можна боятися нічого. Страх властивий людській природі. І це природно.

Зазначу ще раз, що якщо людина відчуває нездужання, знаходиться в так званій зоні ризику за станом здоров'я або у зв'язку з похилим віком, то її  краще застерегтися від відвідування богослужінь, але таке рішення виправдане, якщо людина справді не буде нікуди виходити і ізолюється, а не так що в храм - не ходити, а в інші місця - будь ласка.

Також вважаю за свій обов'язок підкреслити, що зазначені причини носять тимчасовий характер, і рано чи пізно ситуація зміниться. І тоді необхідно повернутися до нормального порядку речей, в тому числі щодо церковного життя, до відвідування храмів. Упевнений, що жодне онлайн-богослужіння жодним чином не зрівняється за участю віруючої людини в богослужінні в храмі.