Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Геральдісти про Великий герб України: козак, лев і калина

Чому навколо майбутньої державної символіки України стільки суперечок.

Президент України Володимир Зеленський 28 червня у час урочистого засідання ВР з нагоди Дня Конституції України вніс на розгляд парламенту як невідкладний проект закону про Великий Державний герб України.

Схоже, до 30-річчя незалежності України президент має намір поставити крапку в нескінченних баталіях про те, як саме має виглядати цей державний символ.

Перемогла одна робота, а в Раду відправлена інша

У Верховну Раду виноситься на розгляд версія, яка існує вже багато років, а не робота художника Олексія Кохана, яка перемогла восени 2020 року. Робота Кохана тоді отримала ряд зауважень від Мінкульту, які підлягали виправленню. І, як нам стало відомо, автор зміни вніс, недоліки виправив, передав роботу назад до Мінкульту, звідти вона перейшла до Мін'юсту, де і загубилася ...

- В гербі Кохана не було ніяких міфічних корон або грубих порушень. Але тоді були штучно роздуті хайп і істерика навколо проекту. До цього приєдналися політичні опоненти діючої влади, і кожен отримав свої дивіденди. А депутати, мабуть, злякалися і вирішили, що цей герб вони виносити не будуть, - припускає голова журі конкурсу і співавтор Малого Державного герба України Андрій Гречило.

У підсумку повернулися до варіанту, який створений ще в 1996 році, а пізніше, в 2009-му, був модифікований. У проекті закону сказано, що головний елемент герба - знак Княжої держави Володимира Великого (малий Державний герб України) - він золотого кольору на синьому п'ятисторонньому щиті з закругленими нижніми бічними кутами із золотою облямівкою.

Над щитом розташовано зображення великокняжого вінця, або ж корони Ярослава Мудрого, і пурпурно-золотий намет у вигляді орнаменту з рослин.

Щитотримачами виступають зліва лев (герб Галицько-Волинського князівства), праворуч - воїн-козак з рушницею (герб Війська Запорізького). Під щитом - стрічка у вигляді двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, а під стрічкою два колоска пшениці, переплетені гроном калини.

Три грубі помилки

- На жаль, цей герб не відповідає ні Конституції, ні геральдичним нормам. Я не знаю, хто це так президента підставив, - зітхає Андрій Гречило.

І знаходить в ескізі грубі помилки. Наприклад, корона. Вона абсолютно не відповідає ні статусу нашої держави, ні якимось історичним традиціям.

- Корона зверху, як символ гідності, використовується монархіями або деякими країнами як історична пам'ять наприклад, Угорщиною, яка зараз республіка, - пояснює наш співрозмовник. - В Україні ніяких вінців, корон ні Данила Галицького, ні Володимира Великого не збереглися. На гербі зображено якийсь фіктивний і безглуздий символ, змальовані з одногривеної банкноти.

Друга помилка: між короною і щитом залишався простір, і його заповнили двома "лопухами" у вигляді шатра. На думку Гречило, це не прийнятно. Адже геральдичний намет - елемент, яким покривається шолом.

Третя і найбільш кричуща помилка: дві фігури щитотримачі стоять на синьо-жовтій стрічці. По суті, вони топчуться по прапору.

- Наше суспільство дуже гостро реагує на таке, особливо після подій 2014 року і в Криму, коли постійно намагалися принизити Державний прапор України і кидали його під ноги. Інші країни намагаються уникати таких речей, як топтання по національним кольорам, - уклав Гречило. - Незрозуміло, чому, не допрацював цей варіант, його намагаються протягнути до Верховної Ради. Сподіваюся, він не набере 300 голосів. Інакше над нами сміятиметься весь світ, що розбирається в геральдиці.

Теоретично влада могла внести в Конституцію поправку про те, що в Україні, як і в більшості країн світу, є один герб, малий: знайомий всім нам золотий тризуб на синьому тлі. І на цьому поставити крапку.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com