Реформа школи: класи скоротять, а учнів відправлять в училища

Наскільки велика ймовірність, що всі діти матимуть можливість потрапити в ці навчальні заклади?

У Верховній Раді затвердили законопроект, згідно з яким будуть ліквідовані випускні класи. Згідно із законопроектом № 4629-1, діти до 9 класу навчатимуться в гімназіях, а випускники, вони ж старшокласники - в ліцеях. При цьому будівлі ліцеїв будуть розташовуватися окремо від гімназій, по суті, вони стануть самостійними установами.

Такий формат спочатку планувалося впровадити в 2024 році, але зараз ці плани перенесені на 1 вересня 2027 року.

Звичайно ж, законопроект викликав переполох - адже не всі діти, навіть поза залежностями від здібностей, зможуть потрапити в ці ліцеї.

Зробити старшу школу ефективнішою

Журналіст поспілкувалася з одним із авторів законопроекту і його ініціатором, народним депутатом партії "Слуга народу" Сергієм Колебошин.

- Ми зараз знаходимося приблизно в середині реформи середньої освіти "Нова українська школа", яка була розпочата ще в 2017 році. Вона вже пройшла 4 класи, ми рухаємося в другу фазу, це 5-9 клас. Ну і далі, в третю сходинку - 10-12 класи, - каже нардеп Сергій Колебошин. - З моєї точки зору це найбільш складний і відповідальний етап.

На його думку, чим ближче до закінчення школи, тим важливіше аспект спеціалізації і погляди на майбутнє.

Але найголовніше - міняється сам зміст навчання. Зараз діти розглядають 10-11-ті класи як підготовку до ЗНО. Особливо 11-й клас, де випускникам доводиться вивчати, крім обраних на ЗНО предметів, ще й півтора десятка тих, які вони здавати не збираються. А це в підсумку призводить до свого роду угоди між школою і учнем - вчителі закривають очі на те, що їх предмети стають менш важливими для випускників.

- Всі дослідження стверджують: для підняття якості освіти, особливо в старшій школі, найкращий шлях - відокремлена профільна школа, коли 10-12-ті класи навчаються окремо від 1-9-х класів. Бо там буде вже профілізація. У багатьох країнах Європи старші школи відокремлені від середньої та молодшої, - говорить Сергій Колебошин.

Два типи ліцеїв

Концепція передбачає ліцеї двох напрямів: академічний і професійний.

Професійний - це апгрейд профтехучилища, де дитина отримує спеціалізацію і йде або працювати, або вчитися далі. Планується, що при школах можна буде отримати прикладні спеціальності, затребувані сьогодні на ринку праці. Наприклад, кухар, швачка, програміст, моряк.

Академічний ліцей - це коли дитина вибирає профіль, наприклад, математичний або фізико-хімічний, і отримує знання в цій сфері, а далі йде до вузу за цим же напрямом. Програма не буде перевантажена непотрібною кількістю предметів, яка існує зараз.

Втім, наш співрозмовник визнає - така модель не запрацює в сільській місцевості, а іноді і в деяких містах.

- А для великих міст реально зробити ліцеї з мінімум 300 дітей на 10-12-ті класи, - каже Колебошин.

У законі "Про повну загальну середню освіту" є норма, згідно з якою засновниками ліцеїв можуть бути або обласні ради, або міста з населенням 50 і більше тисяч чоловік.

- У нас децентралізація, є велика кількість громад, і ми впевнені, що можемо заснувати потужні ліцеї. Але тільки якщо громада здатна виконати ліцензійні вимоги. Ми проти банальної зміни вивіски в школах, де якість освіти кульгає, - зазначає Сергій Колебошин.

Є нюанс: якщо молодшу школу прив'язували до місця проживання дитини, то старша школа може перебувати далі, ніж початкова. У зв'язку з цим, головна вимога до громадам - забезпечити варіативність у виборі профілю для дітей. Грубо кажучи, щоб дитина зі здібностями до мов і історії не була змушена мучитися три роки на фізматі, тому що в інший ліцей з його села неможливо доїхати.

- Мінімальна кількість профілів, навіть якщо дитина живе у віддаленому селі, три - у вигляді щонайменше двох класів. Не менше. Щоб дитина мала право на вибір і могла здобувати освіту саме того напрямку, який підходить їй. Це завдання має виконувати ліцей. Як три профілі ділять на два класи? Поділивши дітей на підгрупи по мінімум 8 людей, - пояснює депутат.

На питання про те, навіщо в законопроекті вказана норма два класи з мінімумом по 25 чоловік в кожному, наш співрозмовник відповів так:

- Це та кількість, яка береться Мінфіном для розрахунку освітньої субвенції. Це нормальна світова практика. І так буде зручно ділити на групи і профілі. Думали не прописувати число дітей, але є ризики - в Законі "Про освіту" зазначено мінімальне число дітей в класі - п'ять. І може статися підміна понять. Тоді випускні класи почнуть створювати виходячи з п'яти, що призведе до величезних витрат на таку освіту. Громади не витягнуть.

Єдиний виняток зроблено для районів в гірській місцевості, з складністю добиратися до іншого села. Їм дозволено відкривати ліцей з одним класом.

Для інших - шкільний автобус на допомогу. В теорії: дитина сіла в нього, проїхав півгодини, відучився день, а після уроків на шкільному автобусі повернувся додому. Але це в теорії.

- Вимога по 2 класу по 25 чоловік - пряме втручання в рішення органів місцевого самоврядування. Тільки вони повинні визначати, як засновники шкіл і ліцеїв, скільки повинно бути в класі дітей. Від кількості жодним чином не залежить якість, - упевнений експерт з питань освіти Андрій Черних.

При цьому експерт упевнений - в закон внесуть правку і норму за кількістю дітей в класі зменшать.

Аналітик аналітичного центру Асоціації міст України Тетяна Куценко входила до складу робочої групи, яка розглядала цей законопроект. І за її словами, багато зауважень та побажання законодавцями вже враховані.

- Ми відстояли норму, що ліцеї зможуть створювати в тому числі і сільські громади. До цього вони були обмежені в такому праві. Але там є і інші проблемні норми, - каже Тетяна Куценко.

Головна з яких - це 25 дітей, два класи і три освітніх профілі. Для цього потрібно відповідне кадрове та матеріальне забезпечення навчального закладу. Саме це школи сільських громад і ставить в тупик.

- Ми вважаємо, що така норма нівелює можливість 270 громад створювати ліцеї. Тобто кожна п'ята громада в Україні! Оскільки у них менше дітей в старших класах, ніж вимагає норма закону, - каже Тетяна Куценко. - У нас середня наповнюваність класів по Україні та міських і сільських в старших класах - 18,6. Тобто до 19 учнів. А в сільській місцевості 14.

У підсумку, в гонитві за якістю освіти забувають про її доступність. І це змусить деяких дітей вчитися в ліцеях, які знаходяться далеко від їхніх домівок. А значить, доведеться жити в пансіонах

- Є можливість при ліцеях створювати пансіони, але чи вистачить у органів місцевого самоврядування на них коштів? Тоді це ляже на плечі батьків. І буде, як в училищах, коли діти живуть в гуртожитках за рахунок батьків, - вважає Тетяна Куценко. - У деяких громад затрати на підтримку освіти до 80% від загального розміру бюджету. Громади і так дуже завантажені.

- Дуже складно спрогнозувати, де і в якій школі буде добір, а де ні. Оскільки мова йде не просто про два класи по 25 дітей, але ще і про профілі, яких повинно бути мінімум три в одному ліцеї. І дитина вибирає, де її  вчитися, саме відштовхуючись від профілізації. Але може скластися, що потрібного профілю в найближчій школі не виявиться, - продовжує Куценко.

Говорити про те, як збираються реалізувати саме цю частину нововведення, поки рано, оскільки не розроблені державні стандарти профілів.

Благо вимогу про окремий будинок для ліцеїстів на сьогоднішній день скасовано. Тому ніякий окремий корпус під старшокласників поки не потрібен. Вони і далі будуть спокійно вчитися з молодшими і середніми класами.