Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Безробітних готуємо за державним замовленням?

Невиконання Міністерством освіти і науки України своїх функцій центрального органу виконавчої влади в галузі вищої освіти, брак методичних підходів до  визначення   потреби   різних  фахівців,   належного   механізму   регулювання процесів   підготовки   і   працевлаштування   випускників   вищими   навчальними закладами України призводить до створення соціальних проблем у державі, до такого висновку дійшла Колегія Рахункової палати, розглянувши Звіт "Про використання коштів державного бюджету на підготовку вищими навчальними закладами України ІІІ-ІV рівнів акредитації у 2004 році кадрів з вищою економічною освітою".

Перевірка, проведена Рахунковою палатою, виявила, що брак чіткої маркетингової стратегії на ринку праці освітніх послуг орієнтує не на потреби економіки, а на ажіотажний попит молоді на певні спеціальності, зокрема за економічним напрямом. У результаті цього вищий навчальний заклад втрачає свою спеціалізацію і переходить на підготовку непотрібних на ринку праці фахівців, що створює умови для зростання безробіття за окремими спеціальностями.

Через перевищення пропозицій над попитом за економічними спеціальностями 2004 року навантаження на одне робоче місце службовця становило понад 20 осіб. Тоді як лише підпорядковані Міністерству освіти і науки України 92 вищих навчальних заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації щорічно випускають понад 86,0 тисяч спеціалістів та магістрів з економіки і підприємництва, а всього 2004 року таких фахівців готували 245 ВНЗ, з них державне замовлення було розпорошено між 131 вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації 12 міністерств.

Проблемою в тому, що значна кількість спеціалістів, які отримують вищу освіту, зокрема і за рахунок державного замовлення, не працевлаштовуються за фахом, а попит фахівців на ринку праці ще не став визначальним критерієм оцінювання ефективності діяльності вищого навчального закладу, рейтинг якого визначається лише за конкурсом прийому. Таким чином, існує гостра проблема - брак необхідного зв'язку між ринком освітніх послуг та ринком праці.

Аудитори Рахункової палати встановили, що нині  в державі немає реальних важелів впливу на випускників, які навчалися за державний рахунок і за чинним законодавством повинні відпрацювати у державних підприємствах і організаціях не менше трьох років. Так, 2004 року понад 2,1 тис. випускників вищих навчальних закладів України з економічною освітою не працевлаштовані у державному секторі економіки (на їхню підготовку держава витратила понад 17 млн грн).

У ході перевірки аудитори Рахункової палати виявили, що внаслідок формування державними замовниками та їхніми підвідомчими вищими навчальними закладами ІII-ІV рівнів акредитації обсягів підготовки фахівців з вищою економічною освітою без вивчення потреб економіки, неналежного контролю за працевлаштуванням випускників відповідно до чинного законодавства витрачено неефективно і з порушенням чинного законодавства 268,7 млн грн, зокрема по підпорядкованих навчальних закладах Міносвіти - 245,1 млн грн. Це сталося внаслідок проведення ВНЗ діяльності на комерційних засадах, несумісних з принципами роботи бюджетної установи: неналежного фінансового контролю Міністерства освіти і науки, Міністерства фінансів та інших перевірених міністерств і відомств.

Колегія Рахункової палати направила інформацію з цього питання Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів, а висновок - Міністерству освіти і науки та Мінекономіки для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, повідомляє  прес-служба Рахункової палати.

Тим часом є ще одна проблема, на яку варто було б звернути увагу контролюючим органам.  По закінченні вищих навчальних закладів випускники не завжди можуть отримати свої дипломи. У такій ситуації, зокрема, опинилася викладач англійської мови Богуславського гуманітарного коледжу ім.Нечуя-Левицького  Надія Заіченко. Так свого часу вона навчалася в аспірантурі Інституту педагогіки  Академії педагогічних наук за спеціальністю «загальна педагогіка та історія педагогіки», яку закінчила 2004 року  і здала кандидатські іспити на відмінно. Відповідно до постанови Кабміну від 12 листопада1997 року №1260 «Про документи про освіту і вченні звання», вона мала отримати свідоцтво про закінчення аспірантури.  Однак не отримала.  Неодноразові звернення до керівництва Інституту педагогіки, Академії педагогічних наук, Секретаріату Президента України так і залишилися без відповіді. Ні, звісно, те, що  немає «корочки», не применшить знання, які сумлінна дівчина отримала під час навчання. Тим паче, що її дуже цінують на роботі як висококваліфікованого фахівця. Проте це може зашкодити в подальшому кар’єрному зростанні.  Тож чи варто потім дивуватися, що в нас за такого відбору обмаль молодих вчених з науковими званнями? Запитання риторичне. Проте «Персонал Плюс» й надалі відслідковуватиме розвиток подій.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com