Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ ТАБОРУ ТХ 385/19 ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ТА НАРОДІВ СВІТУМи, політв’язні-українці, сьогодні перебуваємо далеко від своєї Батьківщини, відбуваючи покарання за так звану «антисоветскую деятельность». Вся ця «деятельность» складалась з читання книг з історії України, передрукування деяких праць з національного питання. Крім того, всі ми вели розмови на національну тему, що виявилось неабияким злочином. За це ми були заарештовані і кинуті за грати, де потрібна мобілізація всіх сил, щоб вижити. Ми з різних кінців України, різного віку, різних професій. Ми всі пройшли через каральний державний інститут, взнали його чисельність, наміри, можливості, моральні норми, методи і форми роботи. Все це ми відчули на собі. І сьогодні у нас немає певності ні за своє здоров’я, ні за своє життя. Ми не знаємо, що буде з нами завт-ра, але сьогодні, коли ми є, ми хочемо заявити своєму народові і всьому світові: 1. З жахом уявляємо, коли на шостій частині суші нашої планети зникнуть сьогоднішні народи, і з них вдасться створити так званий "советский народ". Ми не хочемо, щоб наш народ зникав, в щось перетворювався чи зливався в силу так званої «исторической неизбежности». Ми хочемо, щоб український народ був завжди. 2. Завжди і повсюдно дітей вчать любити свою землю і свій народ, вчать рідної мови, історії, звичаїв і традицій. Ми не хочемо, щоб наші діти росли байдужими до своєї мови, своєї культури, не хочемо, щоб їм насильно прищеплювали чужу мову і чужу культуру. 3. Ріст злочинності, духовне зубожіння — це результат витіснення наших звичаїв і традицій, наших моральних норм. Вважаємо недопустимим і пагубним усунення із життя народу національних звичаїв і традицій та заміну їх на штучно створені або чужі. 4. Віра — одна з характерних рис нашого народу, його психології. Впродовж віків наша церква стояла на сторожі високої моралі і національної свободи. Для багатьох чесних і мужніх українців віра і боротьба за долю України — неподільні. Ми проти руйнування наших релігійних інститутів, проти руйнування храмів — цих духовних пристановищ нашого народу. 5. З кожним роком невпинно збільшується кількість танків і гармат, що встановлюється на майданах наших міст і сіл. У нашого народу здавна існує звичай вшановувати пам’ять загиблих у храмах. Ми не хочемо, щоб наших дітей водили поклонятися танкам, щоб їм нав’язували культ зброї. 6. Вважаємо свій народ одним із високоцивілізованих народів планети і здатним навести лад на всій землі та самому визначити своє місце у світовому історичному процесі. Ми не хочемо, щоб нам нав’язували сумнівні історичні завдання, економічні моделі, особливі вірування. Не хочемо жити в нестатках і постійному напруженні через постійні «загострення класової боротьби» та «происки империализма», ми не хочемо вірити, що нас оточують вороги. Нарешті ми не хочемо нести всім народам світу комунізм. 7. Наш народ в особі талановитих своїх представників вніс вагомий вклад в скарбницю світової культури. Але більшість з того, що він створив, не стало надбанням ні власним, ні решти людства, бо на протязі більше трьох століть періодично горять наші бібліотеки, зникають без відома і безвісти наші люди. Наш народ не мав можливості спрямувати свої зусилля на власні справи. Бо змушений був впродовж століть «беречь границы», «расширять завоевания, «беречь завоевание». І все це було настільки «единственно верно» й «научно обосновано» та «исторически неизбежно», що досить було укра-їнцеві на крок відступитись, як він ставав «вором», «разбойником», «изменником», «государственным преступником», «буржуазным националис-том» і опинявся в Сибіру. 8. Однією з найвищих вартостей вважаємо мирну планету з добросусідськими відносинами між народами. Кожний народ має право на самостійність. Кожний може поселятися там, де забажає. Для досягнення цих вартостей нам необхідна власна незалежна держава Україна. Ми хочемо, щоб зберігся наш народ — результат багатовікової еволюції суспільства. Ми хочемо зберегти самобутню культуру нашого народу. Зберігши її, ми збережемо віками встановлену гармонію у відносинах між людьми, між людиною та природою на цій частині планети. Це той грунт, на якому наш народ створить нові вартості і внесе політичний внесок в загальну світову культуру. 9. Хочемо жити в мирі зі всіма народами планети, в тому числі і з росіянами, якщо вони відмовляться від практики поневолення інших народів. Це буде світ вільних народів, де не буде місця підозрам та ворожнечі (що властива тваринному світу). Ми усвідомлюємо, що такий світ потрібно створити. Сьогодні ми не можемо брати участі у його створенні. Ми не чекаємо, що хтось прийде і допоможе нам, однак ми не хочемо, щоб уряди суверенних держав своїми актами, договорами, місіями, союзами сприяли, щоб наше сьогоднішнє становище залишалось незмінним. Хочемо, щоб вони щонайменше не сприяли цій системі. Кузьма ДАСОВ, |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |