Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
«М’ЯСНИК» РОЗПРАВИТЬСЯ З МИНТРАНСОМ, ЯК З ТУШЕЮ(Закінчення. Початок у попередньому номері) І ще віхи кар’єрного зростання Віктора Бондаря — ПП «Алмаз» (ОКПО 24662556). Це підприємство було ліквідовано тільки в квітні 2003 року за рішенням Господарського суду — за ненадання податкової звітності терміном більше року. Тоді ж Бондар стає співзасновником ЗАТ «Сігма» і ТОВ «MB Плюс», до яких, судячи з деяких джерел, має стосунок і донині. Так само він засновує ТОВ «Азовміт», яке також було ліквідовано рішенням суду за ті самі гріхи, що і ПП «Алмаз». Фінансово-промислова фірма ТОВ «АЗОВМІТ» (ОКПО 30660871; Донецька область, Маріуполь, Жовтневий район, пр-т Леніна, 32). Сфера діяльності — гуртова торгівля продуктами харчування, напоями і тютюновими виробами, зокрема напоями виробництва харківського концерну «Орлан» Євгена Червоненка. У цій фірмі частка В.Бондаря в статутному фонді — 3848 грн (чи 52% статутного капіталу — контрольний пакет). Тоді Віктор Васильович був прописаний за адресою: Харків, вул. Данилевського, 6, кв.25. Разом з В.Бондарем засновником ТОВ «Азовміт» став також Ільїн Сергій Олексійович, киянин (прописаний у столиці на вул.Булгакова, 56, кв.162, який 2000 року передав свою частку третьому співзасновнику цієї фірми — Мусеєву Євгену Миколайовичу з Дружківки (місцевий підприємець 1996 року народження, освіта — середня, член Партії мусульман України). Скажи мені, хто твій друг (партнер) — і я скажу, хто ти... Євген Мусеєв 1998 року виявив політичну активність, виставивши свою кандидатуру на виборах у народні депутати України по 51-му (Донецька область) виборчому округу. Підприємець набрав аж 370 голосів (!) —з 102 000 зареєстрованих виборців. Непопулярний був Мусеєв в окрузі... Віктор Бондар так само є (чи був донедавна) співзасновником цілої низки підприємств. Наприклад, ВАТ «Хлібокомбінат Червоногвардійський» (Макіївка, вул. Серова, 24/1). Ці компанії, що входять в орбіту Sigma Bleyzer, але юридично самостійні, взяли щонайактивнішу участь у перерозподілі фінансових потоків Sigma, утворених дохідною діяльністю приватизованих американськими братами українських підприємств. Так би мовити, для мінімізації оподатковування. ...Представник американської корпорації Sigma Bleyzer був посвячений у всі секрети співробітництва українських підприємств Авіапрому з російськими, зокрема з планами експансії найсучасніших Ан-148 і Ан-225 «Мрія» на ринку міжнародних авіаперевезень. Однак це питання національної безпеки й оборони! Отож прохання до СБУ — не турбувати... «М’ясник»«Донецький м’ясокомбінат» (Донецьк, пр. Ілліча, 105, ОКПО 05507040). Продукція: м’ясо, м’ясопродукти, ковбасні вироби, жири, паштети, медичні препарати, сувеніри з рогу і кістки. Це підприємство, яке раніше належало братам Блайзерам, В.Бондар очолив 1999 року, після «обкатування» своєї кандидатури на менш значущих об’єктах комерційних інтересів Sigma Bleyzer. Нагадаємо: саме тоді він змінив персональний ідентифікаційний код. Давили гріхи молодості? Хотів замести сліди колишньої бурхливої комерційної діяльності перед тим, як обійняти нову відповідальну посаду? Хоч би як там було, «м’ясна» віха в біографії В.Бондаря — одна з найтемніших у його кар’єрі. Недавно Донецька міська прокуратура завершила судове провадження з обвинувачення колишнього директора, громадянина N. у зловживанні службовим становищем. Фабула справиУ березні 2001 року на адресу Донецького м’ясокомбінату надійшов лист від підприємства «Азовська продовольча компанія» з пропозицією до м’ясокомбінату акцептувати (прийняти до оплати) виписаний ЗАТ «АПК» вексель на 14 млн грн. Нібито за зерно, яке «Азовська продовольча компанія» планує придбати в ТОВ «Колос». До тих пір м’ясокомбінат не мав жодних фінансово-господарських контактів з «АПК». Як і фінансової можливості ак-цептувати такий вексель — усе майно м’ясокомбінату не коштувало 14 млн. Проте обвинувачуваний N. погодився виступити поручителем чужих боргів. І після підписання ним відповідних договорів руйнівний вексель обернувся для членів трудового колективу втратою прав власності на суму близько 8,6 млн грн. Ужовтні2001 року Господарський суд Донецької області визнав за «Колосом» усі права на м’ясокомбінат, чиє майно стало заставою свідомо невигідної угоди. У результаті постраждали не тільки перші акціонери, а й держава. Коли 1992 року відбулося акціонування м’ясокомбінату, до статутного фонду приватизованого підприємства не увійшли десять об’єктів нерухомості, зокрема дві їдальні, гуртожиток, дитячий садок і конференцзал, які залишилися на його балансі. Усі вони так само легко перейшли до «Колоса», через що збиток Фонду держмайна становив 731 000 грн. Інтереси держави постраждали двічі. Бо вже на момент обрання N. на посаду голови правління ВАТ Донецький м’ясокомбінат його майно перебувало в податковій заставі — через заборгованість перед Калінінською податковою адміністрацією в сумі 721 000 грн. Після вступу «Колоса» в права в результаті цілої низки наступних операцій ТОВ трансформувалося в ТОВ «Донецький м’ясокомбінат» з новим складом власників. За перевіреними даними, за обома фірмами — ЗАТ «Азовська продовольча компанія» і ТОВ «Колос» — стоїть один і той самий бізнесмен — народний депутат Олександр Лещинский, чиє ім’я не раз звучало у викривальних передачах покійного журналіста Ігоря Александрова. Кримінальні справи щодо керівництва «Азовської продовольчої компанії» і «Колоса» нині виділено в окремі судові провадження. Так само, як і кримінальна справа стосовно судді Господарського суду, який зіграв у цій історії свою роль. Обвинувачуваний N. протримався на посаді менше року. Невдовзі після підписання листів, які стали фатальними для нього, він позбувся місця — кадрові зміни з приходом нового власника торкнулися усієї верхівки комбінату. На слідстві N. повідомив, що йому «просто сказали» прийняте рішення про передачу комбінату, який на той час був збитковим, в інші руки, змусивши поставити підписи в потрібних місцях. За навмисне перевищення службових повноважень йому загрожує від семи до десяти років. Про це своїм читачам розповіла газета «Донбас» (№ 133 (20992), 22 липня 2005 p.). Як ця брудна історія стосується Віктора Бондаря, нинішнього міністра? Відповідь на це запитання дає звіт про діяльність Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку за березень минулого року. Відповідно до розпорядження уповноваженої особи Комісії, керівника управління корпоративних фінансів, і наданих документів, скасовано реєстрацію випуску акцій ВАТ «Донецький м’ясокомбінат» у зв’язку з ліквідацією товариства. «Анульоване свідчення про реєстрацію випуску акцій № 309/05/1/98 від 07.10.98 p., видане Донецьким територіальним управлінням Комісії — розпорядження № 25-С від 09.03.05 p.». Як бачимо, м’ясокомбінат практично підготували до приватизації: напередодні захоплення його новими власниками підприємство було в боргах, як у шовках. Схема, багаторазово апробована для відчуження державної власності. Спочатку на підприємство «заводиться» управлінська команда, що вивчає його активи, а також сильні і слабкі місця. Потім довірені керівники залишають приречене підприємство, а на посаду керівника ставиться якийсь «фунт». Цей «фунт» і підписує необхідну для відчуження в колишніх власників документацію. Можливо, В.Бондар і був тим «розвідником» від Sigma Bleyzer, який діяв в інтересах третіх осіб на посаді керівника «Донецького м’ясокомбінату». Задля справедливості, подамо й іншу версію подій навколо м’ясокомбінату. Sigma Bleyzer просто вибили з підприємства конкуренти американців — не в останню чергу через відверто слабкий і безвольний менеджмент Віктора Бондаря. Хоч би як там було, сам Віктор Васильович не любить згадувати своє «м’ясне» минуле. Однак кличка «М’ясник» усе ж закріпилася за цією людиною. Темні зв’язки? Так!Їх у В.Бондаря безмір. Найхарактерніший з них — Душин Ігор Леонідович. Народився 7 липня 1961 року в Харкові. 1983 року закінчив Харківський держуніверситет, радіофізичний факультет, інженер-радіофізик. 1985— 1986 р. — інструктор Ленінського РК ЛКСМУ Харкова. 1987—1989 р. — заступник директора Харківського центру науково-технічної творчості молоді «Практика». 1989—1991 р. — голова Спілки науково-технічних і виробничих кооперативів. Стажувався у США і Німеччині з питань міського управління. 1994—1998 р. — керівник секретаріату радника Президента України з питань регіональної політики, головний консультант групи забезпечення діяльності помічників, радників, наукових консультантів, консультантів та референтів Адміністрації Президента України. Голова Ліберально-демократичної партії України. Ігор Душин був технічним кандидатом на президентських виборах, коли переміг Кучма-2. Спонсорується командою Леоніда Даниловича. З 2000 р. — директор з питань розвитку ТОВ «Українські комунікації». Тієї самої комерційної структури, у якій з 2000 року обіймав посаду віце-президента (директора з питань розвитку) Віктор Бондар. Ця телекомунікаційна компанія також була темою скандалу. Процитуємо: «Тимчасова слідча комісія парламенту з питань діяльності у сфері зв’язку й інформатизації... оприлюднила результати перших перевірок. Точніше, як стверджує голова комісії Анатолій Хмельовий, перевірками це назвати не можна, бо оператори зв’язку під будь-якими причинами активно ухиляються від надання потрібних документів. «Схоже, це були ознайомлювальні візити, — сказав Хмельовий, — однак навіть вони допомогли нам переконатися, що факти, викладені в доповіді депутата А.Яковенка на сесії ВР на початку липня поточного року, цілком правдиві». Нагадаємо, що в згаданій доповіді йшлося про видачу Держкомзв’язку будь-кому ліцензій на надання міжміського і міжнародного телефонного зв’язку, про невиконання переважною більшістю операторів своїх інвест-обов’язків, про протизаконне надання деяким з них національного коду доступу, про корупцію чиновників від зв’язку і зрощення їхніх приватних інтересів з інтересами міжнародних телекомунікаційних компаній. Що ж побачили депутати, оббиваючи пороги всіляких СП, AT, ТОВ, яких у галузі з благословення Держкомзв’язку останніми роками розплодилося близько 200? За юридичними адресами багатьох зареєстрованих операторів були квартири, де просто неможливо здійснювати зазначену в їхніх ліцензіях діяльність. Так, акціонерне товариство «Українські комунікації», якому свого часу Держкомзв’язку видав аж дві ліцензії на надання міжнародного зв’язку, тулилося в квартирі житлового будинку, на фасаді якого навіть не було вивіски. Хоча слідча комісія парламенту попередньо сповістила керівників цього товариства про свій візит, депутатів навіть не запросили в приміщення, коротко повідомивши по сотовому — нікого (тобто керівників) немає вдома. І ще: «Не так давно в пресі широко висвітлювався факт арешту в Ростовській області представника американської фірми «Квелком», який, на думку представників відповідних російських органів, займався шпигунством. В Україні фірма «Квелком» створила спільне підприємство «Телесистеми України». Було обіцяно величезні інвестиції, постачання високо-технологічного устаткування... У результаті, за словами народного депутата А.Яковенка, грошових інвестицій так і не дочекалися, обладнання, як визначили фахівці, виявилося застарілим і не пройшло сертифікації в Україні. Знадобилося цілих шість років, щоб зробити з цих фактів висновки і, нарешті, порушити питання про розрив договорів з «Квелкомом». Фірма «Квелком», що фігурувала як приклад на одній із сесій ВР, — далеко не самотня на українському ринку зв’язку. Так, з дев’яти операторів, які отримали ліцензії на міжнародний і міжміський зв’язок, працюють тільки три. Однак ЗАТ «Українські комунікації», яке отримало ліцензію на послуги міжнародного зв’язку ще 1996 року, так і не приступивши до роботи, встигло змінити закордонних засновників і на початку 1998 року отримати ліцензію повторно». Ось у таких темних структурах набував досвід під заступництвом старших (зокрема й американських) товаришів наш герой. Будучи завжди на других і третіх ролях, нині він завдяки щасливому випадку і зусиллям своїх «проштов-хувальників-ляльководів» виявився на чолі стратегічно важливого для держави міністерства, автоматично отримавши доступ до найважливіших державних секретів. Чи проходив він перед призначенням на посаду заступника міністра обов’язкову в таких випадках спецперевірку? Напевно, ні. Інакше навіть тієї дещиці, що її змогли «накопати» на нього журналісти, вистачило б «перевіряльникам» для детальнішої «розробки об’єкта». Нині ж тільки галузеві експерти в галузі транспорту і зв’язку переймаються питанням: який інтерес для американської Sigma Bleyzer має той чи інший крок українського міністра транспорту, той чи інший підписаний ним наказ по міністерству чи контракт? P.S. Очевидно, бізнес-інтереси братів Блейзерів дуже великі, а серйозні кадрові перемоги в уряді дають підстави припустити, що в американсько-єврейских бізнесменів з’явилися гарні можливості доступу до державних активів і секретів. І, відповідно, можливість розширення за рахунок цього власного бізнесу. Наприклад, недавно, 13 жовтня 2005 року, Секретаріат Кабінету Міністрів України зареєстрував проект Указу Президента України про ліквідацію Державної служби України зі спостереження за забезпеченням безпеки авіації. І передачі її функцій — разом з об’єктами державної власності — Мінтрансзв’язку. У результаті Мінтранс отримав додатковий доступ до авіаційних активів галузі... Згадаємо й скандал зі спробою невдалого об’єднання авіабудівельної галузі України, що її активно лобіював колишній міністр промполітики Неустроєв. Тоді у радниках Неустроєва був В.Бадаев, керівник київського офісу Sigma Bleyzer. Бадаев завжди був присутній навіть на закритих нарадах міністерства, присвячених стратегічним питанням розвитку авіабудівельної галузі України, що викликало подив й обурення «генералів» вітчизняного авіапрому. Ще б пак: представник американської корпорації був у повному обсязі посвячений у всі секрети співробітництва українських підприємств з російськими, а також пла-нами експансії найсучасніших Ан-148 і Ан-225 «Мрія» на ринку міжнародних авіаперевезень! Це питання не тільки виробничі, а й національної безпеки й оборони. Тепер — після скандалу — Бадаев пішов у тінь. Зараз йому ні до чого світитися — тепер усіма питаннями, і в набагато більшому обсязі, володіє інший ставленик Sigma Bleyzer — міністр транспорту В.Бондар. Ярослав ГРУШЕВСЬКИЙ |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |