Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

"КВИТОК" ДО ЗНАНЬ

У вищих навчальних закладах – вступні іспити. Хтось вже став студентом, а хтось залишився у числі абітурієнтів, які ще будуть випробовувати долю. Комусь не вистачило знань, комусь грошей, будьмо відверті, на хабарі.

Адже попри всі запевнення  Міністерства освіти і науки про те, що «це зло майже поборене», нічого так і не змінилося. Не захищають від хабарництва навіть нововведення міністерства – проведення тестування замість класичних випускних іспитів. Здебільшого давати хабарі змушені ті, хто поступає на бюджетне відділення. Адже існує певна квота бюджетних місць – біля 120 чоловік на факультет. Окрім цього у кожному вузі на кожен факультет, розповідають абітурієнти, є так званий ректорський список – приблизно 15-20 чоловік, деканський – близько 20 осіб, до того ж викладачі та члени екзаменаційної комісії мають власний список – 60 абітурієнтів, які гарантовано мають стати студентами. От і порахуйте:  близько 95 студентів ми вже маємо, від бюджетної квоти залишається десь 25 чоловік, у середньому на факультет прагне вступити 1000 чоловік (на престижні й того більше). Навряд такий конкурс можна перебороти лише знаннями.

Найбільшими хабарниками, стверджують студенти, є вузи Києва. Авжеж, столиця. Але з будь-якого правила є виняток. Так, наприклад, у Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля, м. Луганськ, як повідомили ЗМІ, розмір хабара склав 60 000 грн, тобто $12 000 (!). За такі гроші можна було без проблем вступити до якогось київського вищого навчального закладу, майже офіційно.

 Саме  в столичних вузах, кажуть, була розроблена схема як , кому і скільки давати. Найбільш вигідною схемою, яка дає 100% результат, є схема, коли хабар дається ректору чи директору інституту або декану факультету. Після чого «права рука» декана під час екзамену підходить до членів комісії зі списком, в якому вказано прізвища тих, кому треба «посприяти». Якщо екзамен письмовий, то абітурієнта саджають подалі від останніх, а після екзамену на екзаменаційний лист під диктовку він записує відповіді на питання. Середня плата за «вхідний білет» в різних ВНЗ – від $5000 до 15 000 в залежності від престижу факультету. Немає таких коштів? Можна найняти репетитора, сплативши йому $2000 – 4000 за сприяння у вступі. Але гарантії майже відсутні. Так само, як у випадку з покупкою у секретаріату чи працівників кафедри екзаменаційних білетів, яка обійдеться приблизно $ 300. Звідки беруться такі тарифи? Все дуже просто – вартість навчання на факультеті, який цікавить, помножується на строк навчання. Тобто розмір хабара не є постійним і залежить від вартості навчання.   

Вартість здачі вступних іспитів залежить і від вузу. Найбільш дорогими є Інститут міжнародних відносин (за розмовами студентів, у цей вуз без «попереднього запису» взагалі не варто й потикатися), Київський університет ім. Т. Шевченка, Київський національний медичний університет ім. Богомольця, Києво-Могилянська Академія, Київський національний економічний університет (більш відомий як нархоз). Найдорожчі у цих вузах факультети міжнародної економіки та менеджменту, юридичний стоматології, фармакології, ІТ-технології та інформатики, міжнародного бізнесу, а також міжнародних відносин (розмір хабара тут коливається від $10 000 до 30 000). Менш дорогі ВНЗ: НТТУ (колишній політех), Національний авіаційній університет, Національний університет технологій та дизайну, Національний університет харчових технологій, Аграрний університет і Національний транспортний університет.

У питанні надання хабара є ще один цікавий момент. Дешевше коштує «квиток до знань» для тих, хто сплачує гроші приблизно за рік до вступу, оскільки перед вступними іспитами сума в двічі більша. Свого роду ринковий механізм. Він же діє і на різних формах навчання. Вступаючи на заочне відділення, абітурієнт не сплачує хабара. Ці гроші вимагаються під час здачі заліків й іспитів. Хоча від хабарів не захищені навіть ті, хто вступав не очне відділення. Так, наприклад, у одному з медичних університетів студенти регулярно збирають кошти на побутову техніку для викладачів. Список потрібних побутових «дрібничок» складається за три-чотири місяці до іспитів, щоб студенти встигли приготуватися до «іспитів». Крім того, існує «прейскурант», в якому вказано скільки коштує розподілення на той чи інший фах. Наприклад, якщо ви бажаєте навчатися на лікаря-гінеколога, то вам потрібно сплатити приблизно $5000 (до цього слід додати вартість інструменту, який студент купує за власні кошти). Навчання на стоматолога становитиме $6000 - 7000, а з інструментом на $2000 – 3000 дорожче. І це за тих умов, що кожен студент, вступаючи до університету, заплатив від $7000 до 10 000. 

Відсіювання того, хто не сплатив за вступ, відбувається під час іспитів. Розповімо як це відбувається на прикладі одного з технічних вузів країни. Скажімо, на вступних іспитах одного з ВНЗ абітурієнти отримали завдання, які розв’язують студенти другого курсу. Тим, хто сплатив за вступ, були видані правильні відповіді. У такий спосіб представники ВНЗ забезпечують «правову» сторону цього питання. Як говориться, і вовки ситі, й вівці цілі.

Бесіди зі студентами показують, що у державних вищих навчальних закладах хабарі – явище поширене. І це неможливо пояснити тільки низькою оплатою праці викладачів. Не слід відкидати й те, що державні вузи для більшості абітурієнтів є престижним. А як інакше пояснити те, що в державних ВНЗ більший конкурс, ніж у приватних учбових закладах, в яких також є аналогічні факультети?  

Але давати чи не давати хабара – особиста справа абітурієнта. Тільки перш, ніж хапатися за голову в роздумах, де взяти гроші, щоб сплатити за вступний «квиток до знань», подумайте – а чи потрібно це робити? Може краще віддати перевагу приватному вузу, де за меншу вартість офіційно і легально можна отримати знання обраної професії, не гірші, ніж у державних ВНЗ? І думка про те, що за хабар можна опинитися за гратами, вас не буде тривожити.

Вероніка СОБКО
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com