Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ПРО НЕСУМІСНІСТЬ СУМІСНИЦТВА, або Хто дільничний інспектор на Грушевського, 5?

Політична осінь розпочалася досить гучним потрясінням — Юлія Тимошенко назвала нинішній уряд нелегітимним.

Причина — прострочене суміщення депутатських посад з міністерськими. Щоправда, як бачимо, така гучна заява не спричинила жодної відставки. Або ж якогось помітного поспіху, аби усунути згадану антизаконність. Мовляв, не варто перейматися такими дрібницями. Ще попередній уряд не раз відправляли у відставку, називали незаконним та ін. Тим не менше він дотягнув по максимуму, а чимало міністрів і нині в міністерських кріслах — вже як представники нинішнього уряду.

Знову повторюються вже перипетії з суміщеннями. Очевидно, й уряд Януковича попри показну «козирність» не почувається впевненим. Інакше чому б його міністрам затягувати із цим депутатством?! Але ж ні — відчуття тимчасовості змушує перестраховуватися. Бо хто ж його знає, як воно поверне. Скажімо, вже наступної весни, коли розпочнеться «сезон європейського вектора».

Тим часом у нетрях нинішнього уряду вже активно мостять «підстилку» для схожих випадків. Збираються законодавчо зберегти зарплати і привілеї за відставними міністрами, як за чинними. Так само, як вже колишні депутати попереднього скликання встановили і довічно закріпили за собою чималі пенсії та інші привілеї. Відтоді народні обранці можуть не турбуватися за свої статки у разі припинення депутатства. Хіба що втратою депутатської недоторканності можуть перейматися. Або ж перспективою політичної кар’єри. Адже з депутатів у міністри переходять, а назад, у разі відставки, — ні.

Аби якось згладити цю ваду, й збираються запровадити міністрам зарплати та пенсії на рівні депутатських. І підстригти всіх під одну гребінку. Адже міністерська доля непевна. Скажімо, депутатська каденція триває чотири роки (якщо, звісно, обранця не звабили міністерською чи іншою посадою). А термін перебування на посаді міністра може обмежитися якимось місяцем-другим. Не біда, навіть за це дадуть таку пенсію, що хоч з тридцяти років (є й такого віку міністри) можна буде безбідно існувати, ніде не працюючи.

Якось цікаво виходить — у звичайних громадян під час нарахування пенсій трудовий стаж відіграє важливу роль, а високопосадовцям достатньо «засвітися» на депутатській чи міністерській посаді — і вже наче той вареник у маслі до кінця своїх днів. Кучмі по завершенні його правління встановили пенсії та привілеїв у вигляді автомобілів, обслуги та ін. більше, ніж Кравчуку. У цьому було раціональне зерно, коли абстрагуватися від «нар за гратами», що пророчили Кучмі багато з тих, хто по завершенні його правління опинився при владі. Адже на відміну від Кравчука, якого переобрали достроково. Кучма від дзвінка до дзвінка керував упродовж двох термінів. Відтак «президентський стаж» у нього вийшов утричі більшим за свого попередника.

Натомість перший «помаранчевий» уряд Тимошенко урівняв Кучму з Кравчуком. Так було зроблено нібито з далекоглядним прицілом і натяком для Ющенка — мовляв, скільки не керуй, а пенсія й привілеї від цього не збільшаться. За такою логікою можна і Януковичу президентську пенсію встановити. Щоб не було спокуси в майбутньому боротися за президентське крісло. Адже восени 2004-го він кілька днів походив у «президентах», навіть дехто із закордонних лідерів встиг привітати його «з обранням».

Усе це свідчить про абсурдність підходу, за якого пенсії та привілеї присвоюють за одноразове потрапляння до певної елітної категорії, не беручи до уваги тривалість перебування на тій чи іншій посаді, яка хоч умовно, навіть можна сказати в ідеалі, є виміром ефективності роботи високопосадовця.

Раніше я вже висловлював ідею у «Персоналі Плюс» щодо принципу встановлення розміру зарплат можновладцям. Суть така — не брати цифри з неба, а прив’язати до середньої зарплати наших громадян. Під час визначення депутатських, міні-стерських та президентських пенсій також повинен враховуватися і стаж роботи на тій чи іншій посаді.

Ще з погляду пересічного громадянина незрозумілою є згадана проблема сумісництва високопосадовців. Хто має право перевірити (а головне — можливість його реалізувати), де нині трудові книжки Януковича, Зварича, Ніколаєнка та ін.? Які там зроблено записи? Якщо законодавчо заборонено на тій чи іншій роботі працювати за сумісництвом, то яким чином їх взяли на роботу без трудової книжки? Загалом багато цікавих і водночас простих до банальності запитань викликає у звичайних людей діяльність наших органів влади. Наприклад, хто дільничний інспектор міліції у Печерському районі Києва за адресою: вулиця Грушевського, 5? У цьому приміщенні, яке на тамтешньому жаргоні називається «Верховна Рада», постійно відбуваються масові бійки й правопорушення. Свід-ки — вся Україна. Принаймні, та її частина, яка ще дивиться це «реаліті-шоу» по телевізору. Може, наші МВС та прокуратура вважають, що вони перебувають у правовій державі? Якщо так, то можуть вважати цю публікацію за офіційну заяву.

Розбещеність і безкарність можновладців призвела до того, що вони самі собі не можуть дати ради. Тож єдина у них надія на народ, тобто на нас з вами.

P.S. Коли верстався номер стало відомо, що парламент достроково припинив повноваження 10 міністрів-сумісників.

Зокрема припинено депутатські повноваження Віктора Януковича, Миколи Азарова, Сергія Тулуба, Бориса Тарасюка, Миколи Рудьковського, Володимира Рибака, Юрія Павленка, Станіслава Ніколаєнка, Андрія Клюєва, Василя Джарти.

Також парламент припинив повноваження Валентини Семенюк, яка очолює фонд держмайна, та керівника «Укрзалізниці» Володимира Козака.

Олександр НАКАЗНЕНКО
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com