Живіший всіх живих

Де його вороги і де його колишні друзі? Фідель Кастро пережив шістьох президентів Америки, шістьох лідерів Радянського Союзу і Росії. Давно вбили Джона Кеннеді. Десь на периферії суспільної пам’яті — відставка Микити Хрущова, смерть Мао і Брежнєва. А Кастро живе. Його борода стала зовсім ріденькою і сивою, вона дрібно труситься, коли кубинський лідер перебуває в емоційному пориві.

Обличчя і руки команданте, як у старого рибалки Гемінгвейя — вкриті темними плямами. Однак, як кажуть авторитетні політологи — знавці Латинської Америки, Фідель і після своєї смерті залишиться найпопулярнішим — чи то лідером, чи то диктатором — за всю історію Куби. Його борода і темно-оливковий френч увійдуть в історію так само, як і сигара Черчілля.

Фідель Кастро народився 13 серпня 1926 року (за деякими джерелами 1927 року), на фермі Мауагі в області Орієнте. Навчався у католицьких школах Сантьяго-де Куба і Гавани. 1945 року вступив до університету в Гавані й 1950 року закінчив навчання на юридичному факультеті.

Фідель Кастро був найрішучішим противником диктатури Батисти. 26 червня 1953 року він вчинив напад на армійські бараки, але потерпів поразку. Антиімперіаліст і реформіст Фідель не був членом Комуністичної партії. Тоді його політичні ідеї мали націоналістичний характер.

Після нападу на бараки Кастро впіймали і засудили на 15 років тюремного ув’язнення, але вже 1955-го амністували. Подавшись у вигнання до Мексики, 26 червня Кастро заснував революційний рух, поклявшись повернутися на Кубу і боротися проти диктаторського режиму Баптисти.

У грудні 1956 року він і близько 80 революціонерів, зокрема Че Гевара, повернулися на Кубу і розпочали успішну партизанську війну. Фідель Кастро виявився неабияким лідером, він уміло продемонстрував свої політичні здібності, переконав людей, що може змінити кубинське суспільство. Передчуваючи крах свого режиму і неможливість підтримки США, Батиста полишив острів 1 січня 1959 року.

На початковій стадії революційний режим був радикальним і конфронтаційним. Фідель Кастро став безсумнівним лідером у масах. Проте обіцяних виборів так і не було. Іноземці, у яких конфіскували майно, а також противники режиму — тисячі кубинців середнього класу — залишили острів, тільки-но стало зрозуміло, що комуністична революція не збирається поступатися позиціями.

У грудні 1961 року Фідель Кастро привселюдно оголосив: «Я був марксистом-леніністом і залишуся ним до кінця життя». Куба заприятелювала з Радянським Союзом, який подав їй величезну економічну, технічну і військову допомогу. 1979 року його обрали головою Руху неприєднання. Ця позиція забезпечила Фіделю певний престиж у світі.

Внаслідок політики Кастро Куба стала значною мірою залежною від СРСР, тож його розпад 1991 року став причиною тяжкої економічної ситуації в Кубі, яка триває й досі.

Кастро вважає себе революціонером, він бореться з імперіалізмом, посилає загони на підтримку марксистським режимам в Анголі та Ефіопії. Він був і залишився в’їдливим критиком зовнішньої політики США.

Про особисте життя Фіделя мало відомо. Протягом чотирьох десятиліть правління він старанно приховував своє приватне життя — колись боявся замахів ЦРУ, а потім це його невідоме життя стало частиною іміджу великого революціонера, великого вождя і месії.

Письменник-дисидент Карлос Монтанер розповідав, що він вперше побачив Кастро наприкінці 40-х минулого століття в будинку свого батька, відомого кубинського ліберала Альберто Монтанера. Батько не попередив сина, що спальня зайнята і Карлос необережно відчинив двері. Там він побачив мулатку на ліжку і високого молодого чоловіка в трусах, який стояв перед нею і щось захоплено декламував. Це був Фідель.

П’ятнадцять років потому Кастро не згадав про знайомство з молодим письменником, який зайняв непримиренну позицію щодо його режиму. Намагаючись уникнути розстрілу, Карлос Монтанер був вимушений переховуватися у посольстві Венесуели в Гавані, звідки потім на катері контрабандистів покинув країну.

Історії відомі три жінки в його житті. Першою була офіційна дружина Мірта Діаз Баларт, донька міністра уряду диктатора Баптисти. Це була красива блондика. Розповідають, що молодий Кастро, коли вперше її побачив, сказав: «Я обов’язково одружуся з нею». Так воно й вийшло. Весілля зіграли 12 жовтня 1948 року за всіма канонами тодішньої кубинської аристократії..

Невдовзі народився син, якого назвали Фіделіто. Він став єдиною законною дитиною Фіделя Кастро. Багато років потому він очолив у Кубі Агенцію з атомної енергії, однак його звільнили — кажуть, бовкнув щось зайве про батька.

Кілька років Фідель прожив зі своєю дружиною в мирі та злагоді. Проте на початку 50-х, коли Кастро вже впритул наблизився до реалізації своїх революційних планів, йому зустрілася Наті Ревуельта, за словами очевидців — одна з найкрасивіших жінок тодішньої гаванської богеми. Наті була дружиною поважного кубинського лікаря, але це її не зупинило. Після розлучення Кастро з Міртою Наті народила йому доньку Аліну. Через багато років, коли Аліна виходила заміж, коменданте у вузькому колі, хоча про це й так знала вся Куба, визнав її своєю донькою.

1993 року Аліна втекла з Куби, використавши фальшивий іспанський паспорт. Вона сказала, що ніколи не поділяла тотальну любов всього людства до свого батька. Невдовзі у своїй книжці «Донька Кастро — спогади вигнанниці» Аліна розповіла про приватне життя свого батька. Вона пише, що, крім неї та Фіделіто, у коменданте ще шестеро дітей. Їхні імена починаються з «А» — Апекс, Александр, Алехандро, Антоніо, Анхеліто. Бо повне ім’я вождя — Фідель Кастро Алехандро Рус, але про це мало кому відомо.

Його дітям від 15 до 30 років, і, як стверджує Аліна, вони народжені від жінки на ім’я Делів Сото — неофіційної дружини коменданте. Крім того, у Кастро є ще одна дитина — Хорхе Анхель, від жінки, відомої на Кубі як Ампаро.

Ці дами в житті Кастро не фігурують, лише у свідченнях близьких родичів. Третьою його офіційною подругою була Селія Санчес, віддана секретарка і помічниця протягом багатьох років. Вона покінчила життя самогубством у середині 80-х, але островом ширилися чутки, що її вбив брат Кастро Рауль, якого вона завжди ненавиділа.

Своїм дітям Кастро не приділяв великої уваги, проте кожному з них видавав продуктовий пайок і надавав охорону. Коли недавно між Кубою й Америкою спалахнув конфлікт навколо хлопчика Еліана Гонзалеса, який дивом врятувався біля берегів Флориди, Кастро закинув усі державні справи, перестав відвідувати засідання ЦК Компартії і Держради республіки, всю увагу й енергію кинувши на визволення хлопчика з «американського полону». Ця дивна поведінка вождя може мати лише одне пояснення. Наприкінці 50-х колишня дружина Фіделя Мірта спробувала залишити сина Фіделіто в США. Тоді Фідель викрав його і доставив назад на острів.

Попри політичну довговічність, Фіделя не можна назвати здоровою людиною. Відомо, що коменданте раптово охоплюють напади гніву, що у нього манія переслідування і хворобливі ревнощі до кожного народного улю-бленця. Показовим у цьому сенсі є розповіді очевидців про те, як Фідель наказав вигнати з національного телебачення двох молодих красивих акторів, які стали занадто популярними у глядачів.

Джин Кірпатрік, політолог і колишній представник США в ООН, вважає, що Кастро психічно неврівноважений. Сестра Фіделя Хуаніта, яка мешкає в Майямі, відверто говорить про це. Брат першої дружини Кастро, відомий художник Вальдо Діая Баларт та колишня коханка коменданте Наті Ревуельта теж погоджуються з цією думкою. Навіть сам Че Гевара, який захоплювався Фіделем, сказав: «Потрібно прощати коменданте деякі речі, адже всі ми знаємо, що він чокнутий».

Крім чисто психічних відхилень, у кубинського лідера є кілька хронічних захворювань, про які світ дізнався від лікарів-біженців. Один з них, Марсело Фернандес, розповів, що 1989 року Фідель таємно відвідав Єгипет. У клініці професора Ахмеда Шафіка йому зробили складну операцію з ліквідації наслідків крововиливу в мозок. Тоді ж у єгипетському госпіталі Кастро поставили й інший страшний діагноз — рак прямої кишки.

Принагідно зазначимо, що на Кубі одна з найсучасніших медицин, зокрема і в онкологічній сфері. Слід сказати, що впродовж багатьох років кубинці допомагають українським дітям, уражених Чорнобилем — на Кубі безплатно оздоровлено і вилікувано тисячі хворих з України.

Про несподівані напади у кубинського лідера свідчать і люди з його найближчого оточення. Один з них, полковник МВД Антоніо де ла Гурдіа (пізніше його розстріляли за участь у широкомасштабній контрабанді наркотиків) розповідав, як під час підводного полювання Кастро стало погано — під час занурення він серйозно пошкодив легені. Відтоді Кастро носить спеціальний легкий френч, який ззовні нічим не відрізняється від звичайного мундиру, проте він термальний — зберігає сталу температуру тіла.

Через усі ці серйозні захворювання Кастро його помічники перебувають у постійному стресі, адже з лідером у будь-яку мить може статися все що завгодно. Медиків особливо хвилює стан його мозку. В гаванському районі Лагіто, де одна з резиденцій Кастро (загалом у нього 32 будинки і три розкішні яхти), збудовано міні-госпіталь. Такий самий госпіталь є й на четвертому поверсі Палацу революції, де робочий кабінет Кастро. Ніхто не має права курити у присутності диктатора. Сам Фідель полишив курити восени 1986 року. Тоді ж він оголосив загальнонаціональну кампанію боротьби з курінням і сидячим способом життя.

2000 року Фідель з’явився на традиційні першотравневі святкування у своєму звичайному термальному френчі і в... білих тенісних кросівках останньої моделі. Через деякий час, виступаючи на з’їзді дрібних власників землі та орендаторів, Кастро пояснив, що іноземна компанія мала зробити велику поставку кросівок для кубинських дітей та спортсменів в обмін на таку своєрідну рекламу.

Через особливості своєї психіки Кастро дуже часто захоплюється чимось другорядним. Зациклюючись на абсолютно дріб’язкових речах, він може годинами говорити про них перед власним народом чи зарубіжними гістьми. Так, американські конгресмени були вкрай здивовані тригодинною лекцією Кастро про вирощування високодійних корів. Кажуть, Кастро пам’ятає не лише клички всіх корів-рекордисток на Кубі, а й імена та прізвища всіх знатних тваринників.

Коменданте засинає пізно вранці і прокидається опівдні. Тож поговорити на такі теми полюбляє на світанку.

Кубинський письменник-дисидент Норберто Фуентес Фідель розповідає, що коменданте надає перевагу французькому бренді і деяким вишуканим іспанським винам, а його брат, міністр оборони Рауль п’є віскі «Chivas Regal» дванадцятирічної витримки.

Кастро дозволяє собі розкішне життя. Колись, виступаючи перед судом режиму Батисти в Сант’яго, молодий адвокат Кастро сказав, що історія його виправдає. Він мав на увазі революційні ідеали. Ці ідеали давно втратили свою силу — залишилися яхти, численні резиденції, тисячна охорона і безкінечні репризи старого команданте.