Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Митники у ролі цензорів

Міністру закордонних справ України
п. А.Яценюку

громадянина України
Юрія Кононенка

З А Я В А

11 травня 2007 р. я прямував потягом Київ-Москва з Києва до місця постійного проживання. На станції Брянськ-Орловський о 4.15 після нетривалого огляду моїх речей митниками мені було запропоновано перервати поїздку, бо вони не можуть на місці здійснити митний контроль частини моїх речей. Перед початком митного контролю я заявив, що не маю наркотиків, зброї, валюти, інших речей, заборонених до ввезення або які підлягають письмовому декларуванню а також речей, що належать іншим особам.

У приміщенні Володарського митного посту Брянської митниці всі мої речі без винятку ретельно переглянули. Найбільше зацікавлення викликали друковані видання, компакт-диски, флеш-карти, особисті та службові папери. Процес огляду знімали на відеоплівку.

Оскільки я не перевозив товари, ввезення яких заборонено або обмежено законодавством Російської Федерації, по кожному предмету я дав докладні роз’яснення митникам та відповів на всі запитання.

Після проведення митного контролю митники вилучили для експертизи мої речі: 28 компакт-дисків з відеопрограмами, 2 флеш-карти та ксерокопії статті «Ні — убивствам і розправам» з газети «Літературна Україна» за 15 лютого 2007 р.

На зазначених дисках моїми друзями та мною було записано в Києві за телевізійною трансляцією українські кінофільми, ку­льтурологічні програми, а також російські кінофільми («Карнавальная ночь», «Джентльмены удачи» та ін.). На дисках були відповідні позначення. Запис здійснювався переважно з культурологічного каналу «Глас», а також каналів «Київська Русь», Новий канал, УТ-1, 1+1, «Інтер» та ін.

На флеш-картах містилися записані керівником Центру комп’ютерних технологій Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського НАН України Л.Костенком презентації та комп’ютерні файли з історії та культури України, бібліотечної справи, фрагменти (зразки) баз даних НБУ та комп’ютерні програми для роботи з ними, а також резервні копії баз даних Бібліотеки української літератури в Москві, в якій я працюю, інші комп’ютерні файли службового характеру. Копії матеріалів з флеш-карт у мене є.

Копію зазначеної статті я зробив з примірника Бібліотеки української літератури в Москві, вона містить точку зору авторів (С.Паняка та В.Коло­мацького) на деякі події в середовищі української діаспори Росії.

Слід зазначити, на мій погляд, що дії митників були спланованими. Про це свідчить те, що при вході у вагон вони одразу звернулися до мене, їх було троє, а не один, як завжди, з ними був і працівник міліції. Під час огляду речей у вагоні передусім передивлялися твори О.Гончара, які лежали у валізі зверху, передані мені для Бібліотеки української літератури вдовою письменника. Попри моє пояснення, що це книги класика української літератури, митники поставилися до цього з підозрою. Загалом склалося враження, що шукали причини, аби зняти мене з потягу (після знайдення компакт-дисків одразу було запропоновано збирати речі та виходити з вагона). Маючи великий досвід перевезення через кордон за останні 15 років друкованих видань та аудіо-візуальних матеріалів для Бібліотеки української літератури, зокрема й у набагато більшій кількості, я вперше зіткнувся з таким підходом.

Протягом майже шести годин, коли я перебував у приміщенні митниці, жодних інших дій, крім огляду речей та складання актів, не проводилося, хоча необхідна техніка у приміщенні митниці була. Під час приватних розмов з інспекторами митниці мені дали зрозуміти, що вони виконують вказівку.

З акта митного огляду не зрозуміло, чи було знайдено ознаки адміністративних правопорушень, оскільки у відповідний графі записано лише «митний контроль». Пояснень з цього приводу я не отримав.

Однозначно пов’язую те, що сталося, з подіями навколо Бібліотеки української літератури в Москві та моєю громадською діяльністю як заступника голови Об’єднання українців Росії.

Вважаючи дії працівників митної служби Російської Федерації неправомірними, прошу сприяти розслідуванню цього інциденту та поверненню моїх особистих речей.

З приводу зазначеного мною надіслано заяви до Державного митного комітету Російської Федерації та консульського відділу Посольства України в РФ.

 Юрій Кононенко

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com