«Крига скресла, панове присяжні засідателі! Крига скресла»

СОЮЗ МЕЧА І РАЛА

Сцена перша

Офіс «Нашої України», головні дійові особи, зокрема персонаж, дуже схожий на Віктора Балогу, гості, майбутні підписанти Декларації про об’єднання демократичних сил, «зливання» ряду політичних партій в один мегаблок «Наша Україна — Народна самооборона»

«От що, дорогий патроне. Мені здається, що ви мене розумієте. Вам доведеться побути з годину гігантом мислі і особою, близькою до імператора.

— Для чого?

— Для того, що нам потрібен оборотний капітал. Завтра моє весілля, Я не жебрак. Я хочу бенкетувати в цей знаменний день.

— Ви повинні мовчати. Вряди-годи, для поважності надувайте щоки.

— Але ж це… обман.

— Хто це каже? Це каже граф Толстой? Або Дарвін? Ні. Я чую це з уст людини, яка ще вчора збиралася залізти вночі в квартиру Грицацуєвої і вкрасти у бідної вдови меблі…

— Навіщо встрявати у таку небезпечну справу? Адже можуть виказати.

— Про це не турбуйтеся. На кепські шанси я не ловлю. Діло поведемо так, що ніхто нічого не зрозуміє…».

— «Нікеша і Владя прийшли разом з Полєсовим. Віктор Михайлович не насмілився відрекомендувати молодих людей гігантові мислі. Вони засіли в куток і почали спостерігати, як батько російської демократії їсть холодну телятину. Нікеша і Владя були цілком дозрілі недотепи… Їм, видно, дуже подобалося, що їх запросили на засідання.

Колишній гласний міської думи Чарушников, опасистий старик, довго тряс руку Іполитові Матвійовичу і заглядав йому в очі. Під наглядом Остапа старожили міста почали обмінюватися спогадами. Давши їм розговоритися, Остап звернувся до Чарушникова:

— Ви в якому полку служили?

Чарушников запихкав:

— Я…я, сказати б, загалом не служив, бо, будучи ощасливленим довір’ям суспільства, проходив на виборах.

— Ви дворянин?

— Так. Був.

— Ви, сподіваюся, залишилися ним і тепер? Будьте мужні. Ваша допомога потрібна. Полєсов вам говорив? Закордон нам допоможе. Усе залежить від громадської думки. Повна таємниця організації. Увага!

Остап відігнав Полєсова від Нікеші і Владі і з неудаваною суворістю спитав:

— У якому полку служили? Доведеться послужити вітчизні. Ви дворяни? Дуже добре. Захід нам допоможе. Будьте мужні. Повна таємниця вкладів, тобто організації. Увага».

Остапа несло. Справа начебто налагоджувалася…

 — Таємний Союз меча і рала! — лиховісно прошепотів Остап.

«Десять років», — пронизала Кисярського думка.

— А втім, ви можете піти геть, але у нас, попереджаю, довгі руки!

«Я тобі покажу, сучий сину, — подумав Остап. — менше, ніж за сто карбованців, я тебе не випущу».

Кислярський став мармуровим. Іще сьогодні він так смачно і спокійно обідав, їв курячі пупочки, бульйон з горішками і нічого не знав про страшний Союз меча і рала. Він залишився: «довгі руки» справили на нього невигідне враження». Отже, як не противився Юрій Костенко, це все ж сталося.

« — Громадяни! — сказав Остап, відкриваючи засідання. — Життя диктує свої закони, свої жорстокі закони. Я не говоритиму вам про мету наших зборів — вона вам відома. Мета свята. Звідусюди ми чуємо стогони. З усіх-усюд нашої неосяжної країни волають про допомогу. Ми повинні простягти руку допомоги, і ми її простягнемо. Одні з вас служать і їдять хліб з маслом, інші живуть з відхідного промислу і їдять бутерброди з ікрою. І ті, і ті сплять у своїх постелях і вкриваються теплими ковдрами. Тільки маленькі діти (раніше — «маленькі українці». — Ред.) тиняються без догляду. Ці квіти вулиці, або, як кажуть, пролетарі розумової праці, квіти на асфальті, заслуговують на кращу долю. І ми, панове присяжні засідателі, їм допоможемо.

Промова великого комбінатора пробудила серед присутніх різні почуття».

У присутності Президента України Віктора Ющенка в офісі «Нашої України» підписується Декларація про об’єднання демократичних сил, створено мегаблок «Наша Україна — Народна самооборона» як прообраз майбутньої єдиної партії національно-демократичних сил. Декларацію підписують від «Нашої України» В’ячеслав Кириленко, від «Вперед, Україна!» — Юрій Луценко, від «Пори» — Владислав Каськів, від Партії захисників вітчизни — Юрій Кармазін, від Європейської партії України — Микола Катеринчук, від Християнсько-демократичного союзу — Володимир Стретович, від «Народного руху України» — Борис Тарасюк, від Української республіканської партії «Собор» — Анатолій Матвієнко, від Української народної партії — Юрій Костенко, від Конгресу українських націоналістів — Євген Гірник.

Після церемонії підписання Віктор Ющенко підсумовує: «Складний переговорний процес між демократичними силами України увінчався успіхом. Сьогодні на ваших очах підписано декларацію
об’єднання демократичних сил, формування єдиного блоку та єдиної політичної партії. Надзвичайно важкі часи вже позаду. Сьогодні українські демократичні сили знову об’єднані, вони сильні».

«Це люди, які можуть формувати нову політику», — наголошує Президент, однак не пояснює, звідки така впевненість у старих кадрах, у тих, хто творив і творить стару політику. Можна лише здогадуватися, що національно-патріотичні сили під головуванням колишнього соціаліста, проте радикала Юрія Луценка набудуть нових, досі незнаних ознак.

Сцена друга

Там же, ті ж і єдина інформаційна політика

«Остап витяг з бічної кишені квитанційну книжку.

— Прошу робити внески. Іполит Матвійович підтвердить мої повноваження.

Іполит Матвійович надув щоки і нахилив голову. Тут навіть малотямущий Нікеша з Владею і сам метушливий слюсар зрозуміли таємну суть алегорії Остапа».

Віднині нове об’єднання десяти демократичних партій, утворене для участі в позачергових виборах до Верховної Ради, проводитиме єдину інформаційну політику. Керівник штабу новоствореного блоку «Наша Україна — Народна самооборона» і за сумісництвом голова Секретаріату Президента Віктор Балога доводить до відома аудиторії: «На закритому організаційному засіданні мегаблоку глава держави, серед іншого, поставив чітку обов’язкову вимогу: дотримуватися єдиної скоординованої інформаційної лінії всіма учасниками об’єднання».

Балога відзначає важливість такого підходу — і на стадії остаточного узгодження ідеологічних та організаційних засад виборчої кампанії, і після старту перегонів. За словами керівника штабу блоку, оскільки в його складі багато переконливих, сильних особистостей з власною позицією, «необхідно убезпечитися від дезінформаційного, оманливого багатоголосся».

«Потрібно не допустити, щоб суспільство було дезорієнтовано щодо цілей і завдань новоутвореного демблоку. Звичайно, кожен яскравий політик з нашого об’єднання не буде позбавлений права голосу, зокрема й права публічного висловлення. Однак усі заяви, коментарі, відозви звучатимуть у єдиному інформаційному руслі. Буде забезпечено однозначні уявлення про нашу політичну силу, де не буде місця навіть подвійним тлумаченням. Сила переконання й ораторський хист, якими досконало володіють політики з нового об’єднання, допоможуть донести всі якісні ідеї до наших співгромадян», — наголошує Балога. І так буде, сумнівів жодних, як і в тому, що Слава Кириленко й надалі радитиметься з народом, Віктор Ющенко залучатиме до співпраці великий бізнес — «Наша Україна» в пошуках підтримки електорату і грошенят.

БАЛОТУВАННЯ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ

Сцена перша

Зала Верховної Ради України, головні актори і гості Києва

«Ми раді бути гостями на високоповажному форумі ОБСЄ в Києві, в Україні. Це велика честь… Вашу присутність сприймаємо як недвозначний вияв підтримки процесів демократичного оновлення в нашій державі.

Ми, власне, зустрічаємося сьогодні в історичній для України залі. Тут було проголошено 16 років тому незалежність України. Тут закладено фундамент української свободи. Тут схвалено основоположні акти нашої державності.

У цих стінах, у вашій присутності я хочу твердо заявити: Україна ніколи не зійде зі шляху демократії. Уже ніколи пробуджений народ не дозволить повернутися автократії... Україн­ська демократія немислима без ідей європейського парламентаризму. Але філософія європейського парламентаризму, так само як і стратегія європейської інтеграції, важливі для нас не задля форми, а задля змісту», — лунає в стінах Верховної Ради України.

«Я не буду аналізувати, які політичні наслідки матимуть вибори 30 вересня, я можу гарантувати вам інше — у зал прийдуть політичні сили з іншими принципами роботи, — доводить до присутніх Віктор Андрійович Ющенко. — У зал повернеться діалог, у зал повернеться атмосфера переговорного процесу з будь-яких актуальних питань, навколо яких формується загальнонаціональна дискусія. І тому, коли ми оцінюємо сьогодні ті політичні події, які відбуваються в Україні, я однозначно хочу сказати — їх оцінюю як позитивний момент встановлення української демократії».

Йому суперечить Голова Верховної Ради України Олександр Мороз: «Задля об’єктивності, мушу сказати, що сьогодні в Україні з боку інституту Президента ведеться, по суті, антиконституційний наступ на парламентаризм, демократію, європейські ідеали і цінності. І це не зовсім те, про що, на жаль, говорив тут Президент, або далеко не те». «Відбувається узурпація влади», — наголошує Олександр Мороз. За його словами, оскільки коаліція та уряд висловилися проти такого розвитку подій, Президент удався до розпуску парламенту шляхом видання трьох антиконституційних указів, блокування роботи Конституційного Суду та ЦВК, втручання в роботу судової системи та правоохоронних органів. «Президенту потрібні не вибори, а друга Конституція, яку в день виборів мають винести на референдум і яка стане юридичним оформленням диктатури. Це державний переворот», — наголошує він.

Юридична війна Президента і Верховної Ради триває. Не вперше, проте звично звучать поряд з низкою сумнівних указів дивні слова Президента: «Хочу зняти будь-які побоювання — усі політичні процеси в нашій державі будуть розвиватися в правовому руслі, чесно і демократично. Я твердо гарантую це і ціную своє слово». І тут же у світ виходить новий Указ Президента, яким він тимчасово зупиняє дію норм щодо оприлюднення законів, ухвалених Верховною Радою. У відповідь Голова Верховної Ради Олександр Мороз наголошує, що «видання будь-яких указів не може зупинити чи скасувати норми Конституції і не звільняє Президента від виконання конституційних обов’язків, зокрема передбачених статтею Конституції».

Нічого не змінюється. Відтак і надалі кожна зі сторін наполягатиме на своєму. Олександр Мороз протистоятиме Вікторові Ющенку і Секретаріату, Віктор Янукович посуватиметься. Попри реальні події Балога стверджуватиме, що «нас підтримують Європа та Америка». Такі ж, як Карлос Паскуаль, казатимуть: «Те, як Ющенко повівся, викликає питання. Він намагався розпустити парламент, зробив неефективним Конституційний Суд. Багато хто на Заході вважає, що указ — не найефективніший спосіб посилення демократії». Захід дедалі більше сумніватиметься: «Є велика ймовірність, що вибори не принесуть якихось позитивних результатів, бо головні причини попередньої кризи не було врегульовано, насамперед йдеться про вдосконалення законів. Тому ризик, що ці проблеми стануть причиною нової кризи, є». Віктор Ющенко й надалі говоритиме про громадську відповідальність, активність і мобілізацію людей. Така наша дійсність.

«До трамвая в Старгороді уже звикли і сідали в нього без жодного страху. Кондуктори кричали свіжими голосами: «Місць немає», і все йшло так, наче трамвай був у місті ще за Володимира Красне Сонечко».

Так швидкісний трамвай під назвою «Дострокові вибори» рушив, однак може виявитися, що рейки розібрали партизани. Проте це вже інший часовий вимір…

P.S. Автор дякує талановитим російським футурологам Іллі Ільфу й Євгену Петрову, що надали можливості провести паралелі з сучасними реа­ліями.

Віктор Вірний, політолог,
«Фундація Аналітичної Думки»