Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Зброя — ознака вільної людини?

В Україні доволі давно точаться дискусії про можливий продаж зброї для громадян. Противники озброєння пояснюють свою позицію можливим ростом злочинності, проте у країнах, що легалізували зброю, наприклад, Молдові, жодного сплеску злочинності не відбулося.

А в Америці поліція офіційно визнала, що не в змозі захистити всіх своїх громадян, там доволі часто злочинців затримують самі громадяни. Але вони мають можливість справжнього самозахисту, а не ілюзії у вигляді пневматичного пугача. Потрібно розуміти відмінність контролю від вільного продажу. Злочинцям законно озброюватись нема сенсу, а незаконно вони й так озброєні. На відміну від законослухняних громадян.

Здавна ознакою вільної людини була зброя. Усі знають, що хлопчиків мало не з пелюшок тягне до зброї. Задоволення природного бажання потримати в руках гвинтівку чи пістолет для чоловіка стає найкращою психотерапією, натомість заборона реалізувати цей базовий інстинкт веде до неврозів і депресій. Зброя дисциплінує і надає впевненості в собі, особливо якщо ти належиш до дружного колективу таких самих озброєних чоловіків.

Озброєна людина повинна бути культурною, шляхетною і дуже ввічливою, особливо якщо спілкується з такою самою озброєною людиною. Нинішня влада часто бідкається, що населення не шанує законів. Культура зброї допоможе відновити правову культуру. Згадайте Клондайк у період «золотої лихоманки» в другій половині ХІХ ст. — там тоді зібрався кримінальний набрід ледь не з цілого світу: за деякими даними, щонайменше третина населення складалася з бандитів. Системи державного правосуддя фактично не існувало, проте рівень злочинності був у кілька разів нижчий, ніж у цивілізованій Англії з її найкращою у світі правоохоронною системою. І знаєте чому? Тому, що все населення цієї частини Аляски було поголовно озброєне, відповідно спроба зневаги людської гідності могла наразитися на негайний опір з фатальними наслідками.

Підтвердженням тези про взаємозв’язок між демократією і озброєнням населення є Швейцарія.Так от, ця країна займає перше місце в Європі за кількістю зброї на душу населення, бо ледь чи не в кожній сім’ї є або пістолет, або гвинтівка з оптичним прицілом. За давньою національною традицією, кожний дорослий швейцарець є оборонцем країни і зобов’язаний володіти щонайменше однією одиницею бойової вогнепальної зброї.

Вважається що доволі часто пістолет обертається проти свого власника. Проте це так само як наявність автомобіля ще не вирішує транспортних проблем власника: потрібно навчитися водити, так і пістолет скоріше небезпечний у невмілих руках. Цьому потрібно вчитися, тренуватися.

Доступною зброєю для звичайної людини нині є :травматичний пістолет з гумовими кулями можуть придбати силовики, журналісти, дружинники й особи, які в якості жертв або свідків злочину проходять судовий розгляд. Але тільки на час суду. Доступний для всіх варіант — газовий пістолет. На нього потрібен дозвіл. Але його отримують в загальному порядку. Медична довідка, довідка про відсутність судимості та номінальні курси — можна здати екстерном. Все це оформлюється протягом місяця і, при наявності 100-300 доларів, можна йти у магазин. Але простіше купити газовий балончик за 24 гривні і без усяких дозволів. Дія та сама, радіус дії трохи менший. В Україні їх три основних види — «Терен», «Шанс» і «Кобра». Всі трохи різної дії. «Кобра» — струменевої дії, тобто, нема хмари, в яку ризикує потрапити той, хто стріляв. Діапазон ураження з балончиків приблизно 1,5—2 метри. Великий недолік — це неможливість використання в приміщенні чи авто. Тобто використати можна, але наслідки будуть плачівними і для Вас в прямому і переносному заченнях.

Є ще пневматичні пістолети, але це не зовсім не зброя. На нього дозвіл не потрібний. У кращому разі ви злякаєте злочинця не стріляючи,в гіршому — поставите злочинцеві синець, чим викличете його лють, хоча можливі варіанти пострілу з метру в обличчя, але на таке спроможен далеко не кожен

Популярним засобом самооборони серед підлітків є ніж. Ним теж треба володіти, якщо береш із собою. Є кілька технічних характеристик, завдяки яким ніж відносять або до холодної зброї, або до предметів господарсько-побутового користування. Довжина клинка, твердість сталі та наявність упорів, що дозволяють ножем битися, перетворюють його на зброю.

Отож яка сучасна процедура озброєння:

Якщо ви служите в силових структурах, є держслужбовцем певного рангу або працюєте в редакції — потрібно взяти довідку з місця роботи і клопотання начальника про те, що вам потрібний пістолет. Потім — комплексну медичну довідку. Нарколог, психіатр, терапевт — оформлюється за один день і сто гривень. Довідка про несудимість обійдеться від 30 до 50 грн. (ціна залежить від терміновості). Ще сотня і кілька днів — курси поводження зі зброєю (можна просто прийти і здати теорію). Всі три довідки плюс податковий збір здаються в дозвільний відділ РВВС за місцем проживання. Дозвільна процедура може тривати від 2 тижнів до декількох місяців. Після чого, одержавши на руки дозвіл, відправляєтесь в магазин, де й купуєте «травматик». Найкращий варіант за співвідношенням «ціна/якість» український «форт».

Проте навіть з ним ви не зможете гарантувати собі безпеку, це звісно краще ніж нічого, але тягатися з бойовими йому не під силу. Тобто витративши купу часу та грошей, Ви все одно не спроможні захистити себе і своїх близьких від справжнього нападу. Звідси мабуть і пішов горезвісний вираз «моя хата скраю»,але є й інший: «Бог створив людей сильними й слабкими, а полковник Кольт зробив їх рівними» (напис на могилі Семюеля Кольта).

Орест Форко
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com