Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Особливості «національної» підготовки пілотів...

Кременчуцький льотний коледж: ДІЮ СЕРТИФІКАТУ АВІАЦІЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ПРИЗУПИНЕНО

Саме про це йдеться в Наказі Державної авіаційної адміністрації (Міністерство транспорту та зв’язку України) від 13 вересня 2007 року. На жаль, наше видання змушене час від часу повертатися до цієї болючої для багатьох кременчужан теми. Зрештою, не лише для кременчужан... Нагадаємо читачам, що місяць тому на сторінках нашого видання було опубліковано фрагменти з листа до Міносвіти групи ветеранів-працівників названого закладу та коментар до нього. З приводу цієї публікації Національний авіаційний університет (щоправда, невідомо в особі кого) вирішив подати до суду на редактора та газету у справі «спростування недостовірної інформації» як головний позивач. Невдовзі після цього стало відомо, що ректора названого університету відсторонено від посади, а Генпрокуратура порушила щодо до нього кримінальну справу.

ТО ПРО ЯКИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС З ГАЗЕТОЮ ЙДЕТЬСЯ, КОЛИ, доля названого судового процесу невідома. До того ж зі схожим зверненням та коментарем ще раніше ветерани звернулися і до СБУ. 27 серпня цього року їм надійшла відповідь. Ось деякі фрагменти з неї. Виявляється, «викладені у зверненні ветеранів факти ВТРАТИ НАВЧАЛЬНОЇ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ, КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ КОЛЕДЖУ Управління перевіряло протягом 2005-2006 років. Так, 2005 року УСБУ в Полтавській області передало до прокуратури Кременчука матеріали з факту реалізації службовими особами КЛК НАУ ЗА ЗАНИЖЕНОЮ ЦІНОЮ, НА ПІДСТАВІ ФІКТИВНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ авіаційних двигунів ГТД 350 IV серії польському підприємству ВСК «ПЗЛ-Жешув». На підставі вказаних матеріалів 8 лютого 2006 року прокурор Кременчука порушив кримінальну справу за ч.ч. 1,3 ст. 358 КК України, яку потім було передано до СЧ Кременчуцькому МУ УМВС України в Полтавській області.

Далі в документі сказано: «2006 року Управління задокументувало факти зловживання керівництвом КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ РДА під час відчуження та продажу земельної ділянки КЛК НАУ площею 2, 9012 га, на якій було розташовано склад паливно-мастильних матеріалів коледжу, на користь ТОВ «НВО» АВІА». Матеріали з цього факту 28 березня 2006 року було направлено до прокуратури Полтавської області. В березні 2007 року заступник прокурора Полтавської області порушив кримінальну справу №2707010 ЗА ОЗНАКАМИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, передбаченого ч.2.ст.364 КК України. СЛІДСТВО ТРИВАЄ.

З 21.08.07 до 22.08.07 комісія Державіаслужби, до складу якої включено і представника Управління СБУ в Полтавській області, перевіряла дотримання вимог керівництвом КЛК НАУ процесу навчання курсантів.

БУЛО ВИЯВЛЕНО ГРУБІ ПОРУШЕННЯ під час виконання льотної практики студентів вказаного навчального закладу. За цими фактами органи прокуратури вирішують питання порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст.366 КК України».

Враховуючи сказане, редакція вирішила повернутися до цієї теми. Щодалі справа набуває громадського розголосу. Ми попросили відповісти на кілька запитань від редакції В.ДІДЕНКА, уповноваженого від групи ветеранів КЛК НАУ. Отже, що ж спонукало ветеранів звернутися з листом до кількох поважних інстанцій?

ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ТА ДЕРИБАН У МЕЖАХ КОМПЕТЕНЦІЇ НЕКОМПЕТЕНТНОГО МІНІСТЕРСТВА?

«Настав час, коли потрібно визнати: сьогодні всі причетні до навчання курсантів у такий спосіб є мовчазними співучасниками великої державно-освітянської афери. Над мріями юнаків і загалом над майбутнім авіації України просто поглумилися».

Одним з найважливіших факторів безпеки польотів, а також збереження іміджу та конкурентоспроможності України як авіаційної держави в умовах світової глобалізації економіки та суспільних відносин є наявність висококваліфікованого персоналу, здатного забезпечити високий рівень та якість льотної експлуатації цивільної авіації.

Нині підготовку комерційних пілотів (СРL) в Україні виконують два навчальні заклади: Державна льотна академія України (готує пілотів літаків) та Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету (готує пілотів вертольотів). Ці навчальні заклади ще 1991 року було передано в підпорядкування Міністерства науки і освіти. Таке рішення, яке не має аналогії у світовій практиці, призвело до серйозних негативних наслідків та поступового руйнування цілісної системи підготовки льотного складу, особливо пілотів. Розпродаж авіаційної техніки у Кіровоградській льотній академії та її мізерний залишок у Кременчуцькому льотному коледжі — також наслідок рішення про приєднання до Міністерства освіти і науки України, де за всі роки не було створено структурного відділу, де навіть немає фахового провідного спеціаліста з авіаційно-льотного напряму. Під час формування щорічних планів державного замовлення для різних відомств України у Міносвіті не дуже переймалися обгрунтуванням потреб у кадровому забезпеченні спеціалістами вертольотного напряму. Не було й конструктивної співпраці з авіаційно-галузевим департаментом Мінтрансу (нині це Державна авіаційна адміністрація, яка вже 13 разів реформувалася). Його керівництво виступало відстороненим спостерігачем за навчальними закладами, підпорядкованими Міносвіти. Усе це призвело до того, що курсанти зневірилися в щирій зацікавленості керівництва КЛК НАУ щодо ліквідації ганебної заборгованості з навчального нальоту, особливо з урахуванням масштабу втрат навчальної авіаційної техніки (що висвітлено у попередній статті ветеранів коледжу).

Студенти та курсанти, які навчаються за державним замовленням, поступово втратили можливість здобути повноцінну льотну практику через ганебну систему фальшування і, як наслідок, незаконне отримання сертифікатів пілота та нелегітимних дипломів про відповідну освіту.

На тлі поступового занепаду державних авіаційних навчальних закладів відбулася втрата престижу льотної професії. Але держзамовлення як гарант подальшого фінансування навчального закладу щорічно «вибивається» в Міносвіти без будь-якої аргументації, із подиву гідною постійністю. Тільки в процесі навчання курсанти розуміють, що в льотному навчальному закладі для безбідного існування керівництва мало лише навчальних польотів. Об’єктивно усвідомлюючи масштаби кризи та її наслідки, а головне — відповідальність держави за долі юнаків, які мріяли пов’язати своє життя з авіацією, ми, ветерани льотного навчального закладу, посилаючись на свій багаторічний досвід льотно-методичної роботи, а також враховуючи світові вимоги до системи навчання льотних кадрів, у своєму зверненні мали намір привернути увагу до цієї проблеми Президента України, віце прем’єр-міністра КМУ, а спершу — міністра транспорту та зв’язку М.Рудь­ковського та міністра освіти і науки України С. Ніколаєнка.

РЕАКЦІЯ МІНТРАНСУ

Лист та коментар до листа було розглянуто у короткий термін і передано до державної авіаційної адміністрації на реагування. У відповіді до ветеранів за підписом першого заступника голови Державіаадміністрації О.Лісняка повідомляється: «...уважно розглянувши Ваш лист від 03.06.2007, у якому порушено дуже важливі питання сьогодення і висвітлено злочинні дії керівників Кременчуцького льотного коледжу, повідомляємо наступне.

Наведені Вами факти потребують фахового розслідування відповідних органів. Тому скеровуємо Ваш лист і коментар до листа до Генеральної прокуратури України...».

Позиція відповідальних керівників авіаційної адміністрації — а це високопрофесійні пілоти, принципові і безкомпромісні державні чиновники, які, на наше переконання, вболівають за стан справ у авіаційній галузі — та їхні наступні конкретні рішення, які дуже не- легко приймалися, є підтвердженням реальних зусиль на виправлення ситуації.

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), членом якої є Україна, з 1992 року надає питанню підготовки авіаційних фахівців пріоритетне значення, а тому аспекти сертифікації та постійного контролю за процесом підготовки у навчальних закладах повноважним органом, яким є Державна авіаційна адміністрація, не можуть бути делікатно відсунутими, з періодичністю чергових сертифікацій, на три роки.

На превеликий жаль, ми не бачимо у діях керівництва Мінтрансу послідовного та наполегливого руху в напрямі виведення підготовки авіаційних фахівців з підпорядкування Міносвіти. Зволікання з вирішенням цього питання уже призвело до негативних наслідків. А саме:

1. Втрата навчальної авіаційної техніки за схемою, що виключає посилання на норми і правила обліку напрацювання та нарахування зношення, а використання Типових інструкцій, які діють у Міносвіти, про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ та порядок списання основних засобів бюджетних установ є алогічною, навіть злочинною щодо збереження авіаційного обладнання та техніки, оскільки 100-відсоткове зношення нараховується уже через 6 років 7 місяців, що на десятки років скорочує термін експлуатації (як приклад, експлуатацію вертольоту МІ-8Т подовжено до 30 років, підконтрольно — до 35 років). Посилання на показану схему призвело до втрати 17 комплектних вертольотів МІ-8Т; нині залишилося тільки 6 навчальних вертольотів МІ-8 та близько 30 вертольотів МІ-2.

2. Посилання на 15-відсоткове нарахування щорічного зношення, некомпетентність чиновників Міносвіти, а почасти і службова дезінформація в листах до Міносвіти, підробки в документах експертних оцінок — усе це призвело до незаконного розукомплектування та продажу за явно заниженими цінами вузлів, агрегатів, обладнання та силових установок (авіадвигунів) з двох несписаних вертольотів МІ-26Т.

3. Розпродаж авіадвигунів ГТД-350 IV серії великими партіями у кількості 58 одиниць за «експертними» цінами, що не є адекватними цінам на час продажу таких двигунів українськими авіапідприємствами. Слід зазначити, що для проведення експертизи фахівців Державіаслужби не залучали. Слідство у цій справі триває.

4. Документально підтверджено видачу 36 пілотських свідоцтв без виконання навчального нальоту, службове розслідування триває.

5. Підготовка іноземних пілотів здійснюється на базі КЛК НАУ без чинного сертифіката ІКАО, що, згідно з міжурядовою угодою країн СНД, повноважним органом з процедури сертифікації авіаційних навчальних закладів є МАК (сертифікат недійсний ще з 2003 року);

6. Підготовка спеціалістів Збройних сил іноземних країн на вертольоті Мі-8МТВ виконується без відповідного погодження з Державним комітетом з експертного контролю та Державіаадміністрацією. По закінченні цієї підготовки видаються сертифікати, які не є легітимними (мають ознаки належності до Департаменту авіаційного транспорту, але форма таких сертифікатів з Державіаадміністрацією не узгоджувалася.

7. Співвідношення навчального нальоту до виробничого свідчить про перепрофілювання навчального закладу на виробничий підрозділ для отримання прибутку. Вертоліт МІ-8МТВ фактично вилучено з навчального процесу. За відсутності елементарних норм організації льотної підготовки, під прикриттям надання освітянських послуг виконується виробничо-комерційна робота.

Перелік наслідків утворення непідконтрольної Державіаадміністрації великої фінансово-освітянської піраміди, де на вершині НАУ, що послідовно приєднує авіаційні, і не тільки, навчальні заклади, можна продовжувати, але відкриті кримінальні справи, до речі, й проти екс-ректора НАУ Віталія Бабака, не дають змоги висвітлювати події у цьому матеріалі.

РЕАКЦІЯ МІНОСВІТИ

Лист та коментар до листа було направлено 18.07.2007 року. Відповідь отримано 24.08.2007р. за № 4.1-21/2240 від 22.08.07.

Щоб зупинити спішну підготовку до чергового продажу вертольотів та враховуючи «мовчання» Міносвіти, було вирішено звернутися до міністра освіти з відкритим листом, а також привернути увагу громадськості до цієї ситуації.

Попри прогнозовану переадресацію усіх звернень чиновників КМУ, Секретаріату Президента та Генпрокуратури до Міносвіти, ветерани отримали відповідь у дусі освітянської риторики: «..Централізація управління вищою освітою, як одна з необхідних умов оптимізації мережі вищих навчальних закладів, передбачає зміцнення вертикалі управління навчальними закладами, ліквідацію міжвідомчих бар’єрів, усунення дублювання у підготовці фахівців, раціональний розподіл державного бюджету, зменшення витрат на управлінські функції та забезпечення впровадження єдиних освітніх державних стандартів». А далі: «МОН України має багаторічний досвід співпраці з різними галузями вітчизняної економіки, які не мають у своєму підпорядкуванні вищих навчальних закладів. Ці галузі щорічно збільшують інвестування вищої освіти на різних етапах її здобуття, співпрацюють з міністерством у питаннях підвищення якості вищої освіти, державної атестації випускників, визначення спеціалізації тощо...» А наприкінці таке: «...розширення доступу молоді до здобуття вищої освіти і ...приєднання України до європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу…» Мабуть, останнє, на думку директора Департаменту Міносвіти Я.Болюбаша є найактуальнішим для підготовки пілотів для цивільної авіації України.

Дивує, що у відповіді жодного слова про порушені у листі проблеми щодо організації навчального процесу в льотних навчальних закладах.

Сам процес має серйозну специфіку та потребує від керівників навчальних закладів, зокрема КЛК НАУ та самого НАУ, глибокого розуміння всіх нюансів льотного навчання. В Міністерстві науки і освіти мають розуміти: більш як 15 років — це занадто великий термін для невдалого експерименту, результат якого невдовзі призведе до повної втрати Україною позицій на світовому авіаринку. Сьогодні вже не йдеться про високий рейтинг пілота-випускника КЛК НАУ, оскільки система фальшування, хоч як боляче це визнавати, породила псевдопілотів-теоретиків без льотної підготовки. Цинічно зневажено самі основи організації льотної роботи. Це підтверджено і матеріалами акта перевірки навчального закладу, здійсненої фахівцями Державіаадміністрації з 21.08.07 до 23.08.07 за затвердженою програмою.

На підставі виявлених під час перевірки хиб, які свідчать про незадовільний стан якості підготовки льотного складу в Кременчуцькому льотному коледжі НАУ, комісія вважає:

1. Призупинити дію сертифікату навчального закладу КЛК НАУ. (Наказ Державіаадміністрації за № 524 від 143.09.07)

2. Запропонувати Міністерству освіти і науки розглянути питання відповідності керівництва КЛК НАУ посадам, які ті обіймають.

3. Інформувати Міносвіти та НАУ про незадовільний стан підготовки в КЛК та необхідність вжиття дієвих заходів щодо виправлення ситуації.

4. Звернутися до Генпрокуратури з пропозицією виконати детальну перевірку правомірності розпродажу майна КДК та використання бюджетних коштів на підтримку діяльності КЛК ІЛУ.

Викликає прикре здивування спосіб, у який чиновники Міносвіти на прохання керівників КЛК НАУ вирішують питання зміни ліцензійного обсягу за держзамовленням на останньому етапі навчання курсантів льотних спеціальностей.

«ВИРІШЕНА» ПРОБЛЕМА НАВЧАЛЬНИХ ПОЛЬОТІВ. ТОЧНІШЕ, ЯК ЇХ ОБІЙТИ

Попри розбіжності у навчальних програмах із спеціальності «технічне обслуговування повітряних суден і двигунів» (авіатехнік) і «льотна експлуатація повітряних суден» (пілот) та окремих процедур їх акредитації у Державній акредитаційній комісії МОН на право видачі сертифіката (диплома) державного зразка по закінченні навчання, міністр освіти підписує наказ за № 96 від 08.02.2007 р. «Про організацію навчання курсантів КЛК НАУ». Наказ, який є прикладом ігнорування всіх акредитаційних процедур ДАК Міносвіти з перенавчання за скороспілим перехідним планом на іншу спеціальність, а також обману курсантів щодо збереження за ними права отримання кваліфікації «пілот».

Щоб таке рішення прийняти, потрібно справді співпрацювати з міністерством у питаннях підвищення якості вищої освіти, як це декларується Міносвітою.

Настав час, коли потрібно відверто визнати: нині всі причетні до навчання курсантів у такий спосіб є мовчазними співучасниками великої державно-освітянської афери перед майбутнім авіації України.

За дорученням ветеранів коледжу Валерій Діденко

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com