Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Чорне море ще можна врятувати

Найпомітніші зміни живої природи Чорного моря за останні півстоліття були пов’язані з людською діяльністю. Найбільшого удару по розмаїтості життя завдало неконтрольоване виловлювання риби і насичення води мінеральними речовинами — солями азоту і фосфору.

Ці явища досягли піку в 1970—1980 роки, коли у Чорному морі виловлювали від 300 000 до 800 000 тонн риби на рік. У 1980-х роках рибалки (переважно турецькі) виловлювали вже тільки дрібну рибу (що харчується планктоном), бо цінніші види вже були знищені.

Наприкінці 1950-х років концентрація азоту в стоках Дунаю була 1,4 мг/л, а до 1990 року досягла 7,2 мг/л; концентрація фосфору збільшилася з 0,10 до 0,33 мг/л. Це відбулося, насамперд чергу через гонитву за збільшенням врожаїв у придунайських країнах. Тоді стали вносити більше азотних і фосфорних добрив. У результаті почалося інтенсивне цвітіння фітопланктону.

Майже загинуло філлофорне поле Зернова — зарослі червоної водорості філлофори, що покривала велику частину дна на мілководдях між Східним Кримом і дельтою Дністра, — це була величезна екосистема, населена безліччю видів морських організмів. Цвітіння фітопланктону на мілководдях закінчувалося гниттям маси водоростей. При цьому витрачався розчинений у морській воді кисень, і гинула місцева морська фауна. Такі літні замори відбуваються і зараз. Логічно, що через це зростала кількість медуз, які харчуються фітопланктоном.

Через масове виловлювання риби, а також забруднення Босфору стоками Стамбула, перестала з’являтися в Чорному морі пеламіда — риба, що поїдає медуз у Чорному морі.

З початку 1990-х років з’являються деякі ознаки відновлення втрат, завданих чорноморській екосистемі. Дунай менше забруднює море, знизилася інтенсивність і частота шкідливих цвітінь фітопланктону. Українські біологи повідомляють про поновлення росту філлофори на місці поля Зернова. З’являється пеламіда; цілком відновилася популяція хамси.

Однак медуз і гребневиків менше не стає. Зниження активності рибалок також не помітно. А офіційний тонаж вилову, зазвичай, значно менший реального.

Ще одна загроза — неочищені стоки каналізацій міст узбережжя. Старі очисні споруди не справляються з навантаженням у розпал туристичного сезону. Ще одна загроза — токсичні синтетичні миючі засоби. Додамо сюди забруднення вод важкими металами, нафтопродуктами, особливо — знищення прибережних рослинних співтовариств під час забудови берегової смуги.

Отже, про відновлення екосистеми Чорного моря говорити зарано.

За матеріалами інтернет-сайтів

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com