Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Хірург уже на підході

Буття будь-якої держави, Україна не є винятком, відбувається за загальними законами суспільного розвитку. При цьому вчені вже давно науково довели, що у будь-якій країні близько 30% населення не здатне самостійно мислити.

Така цифра приблизно однакова у США, Німеччині, Росії, Китаї, Україні. Такі люди існують не випадково. Вони потрібні для суспільства, для людства в цілому. І переробити їх на інший лад абсолютно неможливо. Вони не погані і не хороші, просто така їхня природа. Грубо кажучи, щоб було зрозуміліше, такими вони вродилися. Навіть у храмі науки і освіти, тобто Київському національному університеті імені Тараса Шевченка я з такими людьми зустрічаюся кожний день. Вони може і хотіли б вчитися, але не можуть. На кожній сесії на першому курсі ці 30% проявляють себе стабільно з року в рік. Більшість з них врешті-решт відраховують, а близько10% якось там закінчують університет.

Відслідковуючи як науковець-аналітик попередні підсумки виборів мера Києва і Київради, в очі впадає те, про що не пишуть і не говорять наші «політологи». За пана Черновецького проголосувало все ті ж близько 30% виборців. Чи випадковою є ця цифра? Напевно, ні. Бо ж і на минулих виборах ця цифра була такою ж. Знаючи, звичайно, не всіх, а деяких з електорату пана мера, можна зробити висновок: запроваджена в усіх розвинутих країнах норма, що людину не обирають, коли за неї проголосувало менше 50% виборців, не є випадковою. Західні аналітики-жартівники навіть називають її «антидебільною». Вона спеціально запроваджується, щоб ці відомі науці всього світу 30% не обирали для себе і для 70%, які схильні до аналізу, схожих на себе, м’яко кажучи, індивідів керувати країною чи своїм містом.

Останні вибори мера засвідчили для схильних до аналітики людей, що в Україні мером Києва, тобто столиці, інтелектуального центру держави, за певного розкладуё могла стати людина, за яку проголосувало менше 10 % виборців. Ким могла бути ця людина, можна лише здогадуватися. Очевидно, в нас «народні обранці» концентрують в собі всі негативні риси електорату, який за них голосує. Тому нічого дивуватися, що наслідком «народного волевиявлення» стають поставлені до влади бовдури найвищого ґатунку. Вони є таким собі екстрактом слабоумства і старечого маразму знаменитих 30% населення. Який буде екстракт дебілізму, якщо у нас дійде до не менш відомого 10% «волевиявлення», страшно навіть уявити.

Чи потрібні були ці вибори? Так, потрібні. У суспільства дедалі більше визріває думка про те, а до неї так просто не дійдеш, що нам потрібен не недолугий парламент чи якась там місцева ще недолугіша рада, а лікар-реаніматор. Лише діючи в режимі одноосібного керування державою, без багатомісячного маразматичного блокування трибуни, ця людина здатна кардинально змінити ситуацію в країні на краще. Цією людиною має бути чоловік чи жінка, яка не побоїться взяти на себе всю відповідальність у країні і убезпечити її від недолугого «волевиявлення» людей, які самі собі ради не спроможні дати, а їх примушують про щось там думати, здійснювати, грубо кажучи, якусь там індукцію і дедукцію. Думати для таких людей — найважча робота у світі.

Суспільство у нас розвивається семимильними кроками. Вибори засвідчили, що поступово відмирають комуністи із соціалістами, які не подолали і 2% бар’єру. Фактично зникла, не боюся цього слова, НУНС. Єдиний вихід для цих хлопців, позичаючи очі у Сірка, йти на поклон до Юлії Тимошенко. На межі опинилися і «Регіони». Все це вказує на те, що суспільство, у своїй мислячій більшості, вже готове на радикальні ідеї, партії і «Лікаря-реаніматора». Ще трохи хаосу і безвладдя в країні, нереагування на корупцію у вищих органах влади — і ми прийдемо до того, що для захоплення влади «Лікарю-хірургу» буде досить на всю країну заявити про свої незворушні наміри навести в ній лад.

Петро Масляк
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com