Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Максим Кухар: «Більше активності та бажання творити»

Певним показником для визначення того, є молодь, студентство споживачем ачи активним учасником суспільного життя в країні, слугує рівень розвитку студентського самоврядування. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування — створення умов для самореалізації молодих людей на благо суспільства і держави. Наприклад, у країнах Західної Європи питанням розвитку студентського самоврядування приділяється велика увага. Органи студентського самоврядування в університетах Європи є не просто представницькими, вони всюди активно захищають студентські інтереси. Виступають у ролі своєрідних посередників між адміністрацією університету і студентською громадою, забезпечуючи їхнє ефективне спілкування.

З огляду на прагнення України долучитися до Болонського процесу, привести вітчизняну систему освіти до європейських норм питання розвитку студентського самоврядування повинне стати одним із пріоритетів для України у сфері управління університетами. Натомість, у нас держава не приділяє цьому питанню потрібної уваги.

Одним з небагатьох ВНЗ, де розвиток студентського самоврядування - одне з пріоритетних питань, є Міжрегіональна Академія управління персоналом. Вже не перший рік тут діє Студентська Рада, яку очолює студент Інституту права ім. Володимира Великого МАУП Максим Кухар. З Максимом розмовляємо про діяльність Студради.

- Студрада виникла в 2000 році. Тоді я ще не був студентом Академії. У 2003 р., коли я прийшов у Академію, самоврядування вже існувало, проте не на такому рівні, як хотілося б, і мені довелося брати безпосередню й активну участь в його розвитку. Тоді змінилося кілька голів Студради. Я прийшов до керування цією структурою десь у 2005 році. Було створено студентську ініціативну групу, яка стала кістяком оновленої структури, розроблено і затверджено загальними зборами представників студентського самоврядування нове положення. Нині це потужна структура: кожен інститут Академії має свій орган студентського самоврядування, який делегує кілька представників у загальний орган, і цей орган приймає рішення загального значення, координує та консультує діяльність органів студентського самоврядування по інститутах (хоча вони й автономні). Чим ми займаємося? Ми тісно співпрацюємо з адміністрацією Академії. Передусім з департаментом позанавчальної роботи, проректором з виховної роботи, допомагаємо їм в організації культурно-масових, спортивних заходів. У нас студентська рада розділяється на департаменти: департамент зовнішніх зв’язків, соціальної роботи, культурно-масових заходів, спортивних.

- А які конкретні завдання може вирішувати Студрада?

- Ну, от департамент зовнішніх зв’язків координує зв’язки студентів нашого ВНЗ зі студентами інших вищих закладів освіти. Представники цього департаменту представляють орган студентського самоврядування нашої Академії в Студентській Раді Києва, Всеукраїнській студентській раді, на міжнародному рівні. Департамент соціальної роботи — це організація соціальних, благодійних акцій, яких проводиться в Академії дуже багато. Це і збір коштів на благодійні цілі, і збір іграшок до різних свят... Ми, наприклад, організували благодійну акцію, спрямовану на підтримку дитячих будинків, а тепер ця акція пішла по регіонах. Наприклад, на Волині студенти нині дуже активно розвивають соціальну політику, студентське самоврядування там на дуже високому рівні. У Волинській області, зокрема, студенти інших ВНЗ вивчають досвід роботи Студентської Ради Волинського інституту МАУП. Ми створюємо на всеукраїнському рівні форуми, з’їзди студентського самоврядування. Тобто студентська рада бере участь у всьому - від наукової роботи до спортивних, культурно-масових заходів. Інколи у нас виникають якісь свої ідеї. І різні департаменти допомагають нам.

- Яка модель органу студентського самоврядування в МАУП?

- Ми орієнтувалися на західні мірки проте враховували українські фактори, досвід українських ВНЗ… Адже такі ВНЗ, як НТУ КПІ, КНУ ім. Т.Г.Шевченка, Університет «Києво-Могилянська Академія», мають надзвичайно розвинені органи студентського самоврядування. Звичайно, розробка — це ще не реалізація. Тобто потрібні навики, ініціатива, бажання студентів реалізувати ці положення. Ми маємо це. Ці положення відповідають насамперед Закону України «Про освіту», а також усім міжнародним стандартам.

- Як ви співпрацюєте з іншими ВНЗ?

- Ми співпрацюємо, зокрема, через Студентську Раду Києва та Всеукраїнську Студентську Раду. Наші представники надзвичайно часто беруть участь у їхніх чи спільних заходах. Ми співпрацюємо і в тому разі, коли у нас є спільні проекти з якимись іншими ВНЗ. Це, зазвичай, культурно-масові, розважальні заходи, а також наукова діяльність. Ми всі товаришуємо, ділимося досвідом, проводимо з’їзди, де ділимося досвідом, обмінюємося інформацією і заохочуємо один одного до участі в різних проектах.

- В першу чергу студентське самоврядування передбачає узгодження різних питань та вирішення проблем між адміністрацією навчального закладу та самими студентами. А наскільки такий орган як Студентська Рада є дієвим у вирішенні проблем, скажімо, між чиновниками та студентами?

- У зв’язку з цим не можу не пригадати давній (і який, нарешті, вичерпано) конфлікт між попереднім керівництвом Міністерства освіти і науки України та Міжрегіональною Академією управління персоналом. Тоді студенти брали активну участь у різних акціях протесту. Адже вони володіли правдивою інформацією, розуміли, що в тому конфлікті проблема не в Академії, а в Міністерстві освіти і науки України. Саме Студрада Академії і роз’яснювала це. Тобто ми були посередницькою ланкою між студентами та Міносвіти. Студенти йдуть у Міністерство освіти і науки України, а там чиновники «переводять стрілки» на Академію, Академія ж радить звертатися до МОНУ. Тому студенти йдуть до Студентської Ради, бо це найперший орган, який захищає їхні права і інтереси.

- Як би Ви оцінили рівень розвитку студентського самоврядування по Україні?

- Порівняно з європейською практикою студентського самоврядування, ми відстаємо. Але це питання часу, бо ми передаємо досвід своїм наступникам, а вони передають його ще далі, і з часом ця маленька справа перетворюється на щось справді реальне. Але найголовніше: в Україні є власне самоврядування — в кожному місті своє. Гадаю, це надзвичайно перспективно.

- Які плани вашої Студради?

- Якщо розглядати глобально, хочемо реалізувати проект, який охопив би і Президентський університет, і Всеукраїнський. Він полягає в тому, щоб за участі усіх студентів МАУП, по усіх регіонах, а це понад 55 тисяч осіб, створити Всеукраїнську студентську раду МАУП. Це була б надзвичайно потужна сила для реалізації будь-якого проекту і відстоювання інтересів студента. Діятиме ця структура за такими ж положеннями і виконуватиме ті ж завдання, що й ми, тільки у всеукраїнському масштабі. І коли у нас буде побудовано таку структуру, ми перейдемо на міжнародний рівень, де будуть реально знати про МАУП.

- Ваші побажання студентству?

- Хочу побажати небайдужості. На жаль, активних студентів і людей, які хочуть щось творити, робити для студентства, самоврядування, дуже мало. Тому більше активності, більше участі, бажання творити, допомагати. Буде активність, бажання - будуть високі цілі й обов’язкова реалізація.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com