Чому в МАУП?

(путівник для тих, хто обирає Майбутнє, та для їхніх батьків. І не тільки...)

Важлива, а точніше, доленосна, новина для випускників 2008 року, їхніх батьків та спонсорів. На урядовій нараді у віце-прем’єра з гуманітарних питань офіційно й остаточно наголошено:

Конкурсний набір вступників до українських ВНЗ з цього року здійснюється виключно за сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти.

Тобто жодних винятків деяким запопадливим керівникам державних ВНЗ, котрі, посилаючись на давно забуту славу, вимагали для себе «винятків із загального правила». Таким «заслуженим» віце-прем’єр сказав відкритим текстом: Уряд і Міністерство освіти не дадуть більше обдирати абітурієнтів та їхніх батьків, мов ту липку.

Досвід показує: перед абітурієнтами, а особливо перед їхніми батьками, що приміряються до МАУП, виникають дві проблеми.

Перша — суто практична. Як не помилитися з вибором майбутньої спеціальності. Адже Академія готує фахівців за тридцятьма двома спеціальностями та майже сотнею спеціалізацій. Відповідь проста: приймальна комісія МАУП працює протягом усього року, кожного робочого дня. Варто лише під’їхати на вулицю Фрометівську 2. Фахівці Академії не просто дадуть вам вичерпну відповідь на всі запитання, а й допоможуть вашому синові або доньці обрати САМЕ ТОЙ фах.

Проблема друга пов’язана з швидкоплинністю нашого часу. Це колись із дипломом інженера, економіста чи журналіста можна було благополучно досидіти до пенсії. Сьогодні ж перед батьками, особливо тими, що вміють рахувати кожну зароблену копійку, постає питання: чи знайде моя дитина роботу за фахом, одержаним у ВНЗ, через 4-5 років?

Спробуємо розібратися. Така небезпека існує, насамперед у тих державних ВНЗ, де вперто продовжують готувати інженерів, правників, економістів, соціальних працівників у загальному розумінні цього терміну. Старше покоління пам’ятає таку чудернацьку професію радянських часів: «механізатор широкого профілю». Себто знає начебто все, але не вміє нічого конкретно.

Але ця небезпека не загрожує нинішнім і майбутнім випускникам МАУП. Бо в саму ідеологію цього справді новаторського ВНЗ від початку закладено принцип — працювати на упередження.

Що це означає? Перше покоління українських підприємців, яке закладало підвалини «середнього класу», мало великий життєвий досвід за відсутності належної юридичної підготовки. Відтак у той період навчальні програми МАУП орієнтувалися саме на створення міцного правового базису своїх випускників.

Минув час — і європейський, а ширше світовий досвід висунув нову проблему. Сьогодні значна частина ВВП створюється не на підприємствах-гігантах з тисячами, а то й десятками тисяч працівників, а структурами, де, образно кажучи, всі добре знають всіх — від керівника до охоронця. Відтак акцент підготовки змістився в напрямку ґрунтовного знання психології та соціальної педагогіки.

І таких прикладів можна навести чимало. Структура МАУП дає змогу швидко й оперативно змінювати навчальні програми, запроваджувати нові спеціалізації, проводити перепідготовку людей, які вже мають одну чи навіть дві вищі освіти.

Цікава подробиця: кількість власне адміністративного персоналу в МАУП порівняно з аналогічним контингентом у державних ВНЗ зведено до необхідного мінімуму. Відтак вартість навчання в Академії складається переважно з видатків на забезпечення якості знань студентів, а не на утримання додаткового персоналу.

Але це не означає, що МАУП економить на безпеці своїх студентів. Гідний найщирішого вболівання інцидент, що стався днями в Києві зі студентом-палестинцем, котрий загинув від рук п’яних виродків, навіть гіпотетично немислимий у стінах МАУП.

Отже, безпека і комфортність навчання, висока якість отриманих знань, прогнозування майбутніх процесів в економіці та суспільному житті країни як важливий елемент підготовки фахівців — ось те, що вигідно вирізняє МАУП з-поміж інших українських ВНЗ.