ЯК ДОСЯГТИ ЄДНОСТІ НАЦІЇ

Сьогодні українці пізнають свою історію з історії держав, з якими мали тісні відносини. Нашу історію і мову нищили завойовники спаленням за царськими указами і постановами КПРС бібліотеки Києво-Печерської Лаври у 1718 році та інших бібліотек, де зберігалася історія України.

Ми, нащадки уктріян, які жили в басейнах Дністра, Дніпра і Дону (на карті ці ріки утворюють тризуб) – громадян держави Трояні, яка отримала назву від трояна – слова, що в давнину означало тризуб. Від уктріян – назва нашої держави Україна. Українська мова зберегла Троянь у назві селищ і прізвищ. Книжку, літопис можна «підправити», знищити, а мова нищиться із народом (чит. В.Багринець «Що в імені твоїм, Україно?» ж.»Державність», № 1, 2, 1995).

Давно контактуємо з Європою і східними народами. У часи Ярослава Мудрого Україна була освіченою. Франція, наприклад, у ті часи була убогою, її нищили міжусобиці. Анна Ярославівна. ставши дружиною короля, несла в цю країну просвіту, створила там велику бібліотеку. За її часів Франція стала розвиненою країною. За це французи шанують Анну.

Ми, українці, несли знання і на схід. Сьогодні із приховуваних КГБ джерел дізнаємося, що після відокремлення від Київської держави нинішні російські землі певний час мали невигідні для фальсифікаторів історії назви – «Московская Украина», «Псковская Украина», «Рязанская Украина» та ін. ( див.» Малый энциклопедический словарь», изд. Брокгаузъ, Ефрон, 1902, С-Петербургъ, т. 3, с. 1587; «Настольный энциклопедический словарь», изд. А. Гранатъ и К, 1897, т. 8, Москва, с. 4880).

У Росії всі знають про «викторию под Полтавой» і не знають про варварство Петра І і його підручних до українців. Розвінчує брехню книга «Мазепа», видана торік у серії « Жизнь замечательних людей »істориком із Санкт-Петербурга Т. Яковлєвою. У ній вона розповідає (на архівних документах) і про Батурін, де Меншиков вирізав усіх – понад 15 тисяч жителів, і про тактику «випаленої землі», яку Петро І велів Мазепі застосувати до українських земель, де могли пройти шведи, і про нищення Запорозької Січі та гетьманщини, і про образ квітучої України, яку майже збудував Мазепа, і про те, що саме український гетьман може вважатися одним з ідеологів створення Російської імперії не на сатанинських, а на Божих засадах. Ось про що говорив Мазепа в 1708 році: «Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху, щоб їх обминути. Обидва воюючі монархи обрікають підвладні їм народи терпіти безодню лиха і всього нещастя. Та й що то за народ, коли не дбає і очевидній небезпеці не запобігає? Жереб наш вирішить доля. Бачивши загрозу тую, що зібралася над головами нашими, як не помислити про себе самих?!» Це ж заповіт гетьмана, який вболівав за Україну і її народ! Отже, І.Мазепа хотів добра росіянам, як і педагоги Києво-Могиляської академії, які вчили М.Ломоносова (згодом її перевели у Москву!).

Ми, українці, можемо пишатися і Юрієм Дрогобичем — ректором італійського Болонського універ­ситету, і Т. Шевченком, І.Франко, Лесею Українкою, і видатними математиками М.Остроградським, М.Кравчуком (розстріляний комуністами в 1941 році), економістом М.Туган-Барановським, фізиками І.Пулюєм, Ю.Кондратюком, С.Тимошенко і тисячами інших, які несли світу добро. Останнім часом десятки українців, які працюють у чужих уні­верситетах зробили вагомий внесок у фізи­ку. Голова комп’ютера «вінчестер»- українська! Це винахід Л. Романківа – директора відділу Дослідного центру корпорації ІВМ (США). За розробку детектора елементарних частинок українець Георгій Шарпак з Європейського центру ядерних досліджень удостоєний Нобелівської премії. Шкода, що тисячі українців через імперський геноцид не могли працювати в Україні (чит. «АКСІОМИ ДЛЯ НАЩАДКІВ або Украї­нські імена у світовій науці», – Львів, 1992, с. 542).

І нині в Україні триває нищення українців. І в цьому допомагаєм о ми самі, своєю незгуртованістю і байдужим ставленням до формування влади. Згадаймо: перша ВР України, переважно з комуністів, допустила несправедливий курс карбованця, зокрема до рубля 4:1, в той час як справжній був 1:1. У результаті за продані товари за кордон в Україну поверталися 25% вартості товару, а 75% опинялися в олігархів в іноземних банках. Підприємства позбулися обігових коштів, трударі залишилися без зарплат і пенсій. Замість робочих місць, зарплат і пенсій дісталася «кравчучка». І українці мовчки проковтнули це неподобство.

На виборах 1994 року ті ж симоненківці, морози, вітренки і регіонали обіцяли підвищити пенсії втричі. Більшість клюнула на обіцянки й обрала їх у ВР. Вони підвищили пенсії надрукованими грошима без товарного забезпечення, чим спровокували інфляцію, зменшивши реальні пенсії і зарплати удвічі, і цим тільки пенсіонерів обібрали в 1994 – 1995 році на 225 трлн грн.

Майновими сертифікатами, оціненими в 1 050 000 крб. ( 10 грн 50 коп!!!) за справжньої вартості понад 50 тис. дол., за безцінь передали левову частину народного добра олігархічним кланам. Тобто кожного громадянина пограбували на понад 250 тисяч гривень, та ще й повісили борг у сумі понад 10 млрд доларів. Були й інші шляхи обкрадання. Наприклад, утримання тільки Україною спільного Чорноморського флоту, тіньові операції з газом, бартер, заборгованість по зарплатах, пенсіях і стипендіях. І знову українці проковкнули це неподобство.

Обрали б президентом В.Чорновола і більшість ВР з депутатів з „Руху» – то жили б вже краще поляків і прибалтів.

Так грабували, що Україна у 1999 р. стала на грані банкрутства. Олігархи злякалися, що вивезені за кордон товари заарештують і продадуть у погашення боргів. Тому вирішили поставити Прем’єром українця В.Ющенка – шановану у фінансових кругах людину, щоб уладнав боргові справи. В.Ющенко владнав справи з боргами і при цьому знищив бартер. У результаті зменшилося вивезення капіталу з України, припинився спад виробництва, ВВП зріс на 6%, було вдвічі збільшено мінімальну пенсію, погашено заборгованість з пенсій, зарплат і стипендій, при цьому олігархи втратили понад 25 млрд грн. Це не сподобалося останнім – і депутати ВР від Симоненка, Мороза, Вітренко, Януковича і депутати, які сьогодні вже у Литвина чи в блоці БЮТ (запроданці і вороги завжди засилаються в народні партії) усунули уряд В.Ющенка і відкрили люки для подальшого грабування України. І нині вивозиться щорічно 3 – 5 млрд дол. у Швейцарію, Ізраїль, на Кіпр замість спрямувати їх на розвиток легкої, харчової промисловості і українського села, на створення в Україні нових робочих місць. На совісті цих депутатів більш як 10 млн безпритульних дітей і сиріт, 7 млн українців-заробітчан у чужих землях. На їхній совісті і нищення освітянської галузі економіки. Чому такого нищення не сталося в Польщі, Литві. Латвії, Естонії? Бо вони згуртовані і нікому не дозволили грабувати себе.

Нам потрібно вчитися у євреїв, які йшли до створення своєї незалежної держави понад 2000 років, вони знають, що тільки в незалежній державі може творитися добро для народу. У паспорті поновити графу про національність, а в Конституції України повинна бути встановлена норма представництва депутатів залежно від чисельності представників націй, що проживають в Україні (як в Ізраїлі). І Конституція має ухвалюватися народом, як в Європі – не потайки від народу. Розробляти її повинні не депутати від партій, а фахівці, науковці, які не займаються політикою. Нам потрібно швидше створити Українську ВР, яка справді захищала б інтереси всіх громадян України, і припинити політичний хаос, бо в хаосі, як у мутній воді, добре мільярдами рибка ловиться. Вороги, грабіжники України і Росії використовують будь-яку надуману причину, щоб посварити українця з росіянином, щоб вони самі себе нищили і не заважали їх грабувати, використовують правило «де двоє ворогують, там виграє третій». Придумують мовне, Кримську проблему, питання НАТО тощо, які в цивілізованому світі виїденого яйця не варті.

По-перше. Після розпаду Золотої Орди на базі ординських гарнізонів-поселень 1443 року виникає Кримське ханство, яке з 1475 року стає васалом Туреччини. У результаті війни 1783 року Крим приєднано до Росії. За турецьким істориком Евлієм Челебі, за переписом 1666 року в Кримському ханстві проживало 1127 тис. осіб: татар – близько 180 тисяч, українців – 920 тисяч і 27 тисяч – греки, караїми, євреї та ін. Крим споконвіку був українським. Це підтверджують історики Геродот, Страбон, Кедрін, Зонара та ін. А тепер щодо «»города русской слави», про що кричать шовіністи Росії , але забувають, що в Севастополі (в давнину – Херсонес, Корсунь) є вул. Волинська і кладовище, на якому поховано 3 600 волинян, які полягли у Кримську війну 1853 – 1854 років. Отже, захищали місто волиняни й українці з інших губерній. Таке лицемірство було і в роки Другої світової війни. Хто рахував, скільки українців загинуло в боях за Севастополь, на Сапун-горі та інших місцях? Загинув у цій війні кожен п’ятий українець! І хіба українці забороняють приїжджати росіянам у Крим? Отже, Крим потрібен олігархам у приватну власність, тому вони і розкручують ворожнечу між росіянином і українцем. До речі, сьогодні Чорноморський флот жодного оборонного значення немає.

По-друге. Московське князівство площею 24 тис. кв. км через ненасить верхівки та безперервні загарбницькі війни перетворилося на імперію зла площею 22 млн кв. км. Сьогодні в Росії на 17 млн кв. км тільки 150 млн населення (кожна шоста жінка на теренах колишнього СРСР без чоловіка – їхні потенційні чоловіки лежать у чужих землях!), а поруч – Китай та Індія на площі 12,8 млн кв. км з населенням понад 3 млрд, та ще й з атомною зброєю!). І хіба росіянам мало землі і берегів? Тільки працюй і перетворюворюй їх на квітучий сад! Навіть патріот Poсії Герцен 1851 року застерігав: «Якщо вона (Росія) й надалі прямуватиме петербурзьким шляхом або повернеться до московських традицій, то не матиме іншого призначення, ніж накидатися на Європу як напівварварська, напіврозбещена орда, руйнувати цивілізовані країни й нарешті загинути серед загального спустошення». Задумаймося, росіяни й українці! Повинна задуматися і Європа! Не можна дозволяти порушувати Гельсінкські Угоди, аби не розгрібати руїни, як після Другої світової війни.

По-третє. Історично російська нація сформувалася у ХV ст. Вона має і український складник, який посилено населенням Кубані, Дону, районами Білгорода, Орлова, Пскова, Тюмені, Далекого Сходу, де до цього часу зросійщені українці співають українські пісні. Отже, дружба і взаємодопомога між росіянином і українцем повинна підтримуватися і сьогодні. На підтвердження ось що пише «Союзная Газета», №2, 2002 р.: «Свои геополитические устремления Пекин пытается реализовать в дальневосточном регионе Росии, где осуществляется проникновение китайского капитала, идет активный процесс расселения китайцев в городах Дальнего Востока и Сибири». Сьогодні цей процес активніший. А ворожнечу роздмухують чужі яструби, заховані під українськими і російськими прізвищами, з метою на крові росіянина і українця заробити гроші, прихватизувати землю, а наших дітей і внуків пустити по світу жебраками.

Гарантувати безпеку Росії і нормальне людське життя за європейськими стандартами може тільки колективна безпека в НАТО. Тому Росія вже співпрацює з НАТО в 19 робочих групах, а Україна через ворогів наших співпрацює тільки в п’яти робочих групах. Отже, і Україна, і Росія може зберегтися тільки в НАТО, в колективній безпеці.

Українська нація повинна жити гідно на своїй землі, це і обов’язок перед Богом. Нація як природне соціальне утворення визнана наукою. Нація, як і сім’я, розвивається, коли підтримує лад у своїй хаті. Хочеш, щоб тебе поважали – поважай себе і інших. Отже, забезпечити розвиток незалежної України і вберегти її від соціальних, економічних, демографічних, техногенних катастроф можна змобілізувавши інтелект українського народу. Тому, якщо громадяни України хочуть добра своїм дітям і внукам, то повинні допомагати Президентові В. Ющенку будувати українську Україну, це буде допомога і Росії будувати цивілізовану російську Росію.

 

Юрій ЖУК,
заслужений діяч науки і техніки України,
професор кафедри товарознавства та експертизи продовольчих товарів