Криза погіршила перспективи

Вчора визначився зміст проектів підсумкових заяв XII саміту Україна-Євросоюз. Сьогодні в Брюсселі відбудеться останнє засідання робочої групи з підготовки до саміту, але, швидше за все, основні пункти заяви залишаться незмінними. Співрозмовники в дипломатичних колах підкреслюють, що українська сторона, ймовірно, буде незадоволена, оскільки очікування були дуже амбітні, пише «КоммерсантЪ-Украина».

Під час спільної прес-конференції з віце-президентом США Діком Чейні президент Віктор Ющенко прокоментував перспективи України на саміті Україна—ЄС, який відбудеться 9 вересня у французькому Евіані. «Сподіваюся, Україні будуть дані хороші і позитивні сигнали в рамках цього засідання», — заявив президент. Проте представник головуючої в Євросоюзі Франції Бернар Кушнер заявив, що для подальшого зближення з ЄС Україні слід щонайменше подолати внутрішньополітичну кризу. «Україна розраховувала, що на хвилі грузинських подій ми зможемо щось підписати або гарантувати якусь чітку європерспективу, але війна в Грузії фактично не вплинула на під­сумок переговорів. В той же час політична криза в Україні істотно погіршила перспективи Києва», — сказав на умовах анонімності один з чиновників Єврокомісії.

Єврокомісія не погодилася затвердити політичну частину угоди Україна-ЄС окремо від її економічної частини. Київ і Брюссель мають намір оприлюднити за підсумками зустрічі три офіційні двосторонні заяви.

Перша з них присвячена оцінці перебігу переговорів з узгодження нового договору Україна-ЄС. Другий документ в Брюсселі умовно називають «політичною заявою». До нього увійшли всі дискусійні питання, зокрема про початок переговорів по введенню безвізового режиму для громадян ЄС і європейській перспективі України. Крім того, Київ і Брюссель домовилися обнародувати окрему заяву про ситуацію в Грузії.

Перша заява буде «однозначно позитивною для України». «Буде високо оцінена робота української сторони і офіційно оголошено, що нова угода Україна-ЄС стане договором про асоціацію, — запевняє представник дип­місії однієї з країн-членів ЄС. — Але цей документ є, швидше, формальним. Всі суперечки зараз ведуться навколо другої, «політичної» заяви». Головним супротивником цього є Нідерланди, їх в якійсь мірі підтримали Іспанія і Німеччина, — розповіло джерело в дипкорпусі, який акредитований в Україні. — Причиною протесту Нідерландів є громадська думка. Там правляча партія обіцяла виборцям, що ЄС не розширюватиметься, і тепер вони не хочуть, щоб від імені Євросоюзу обнародувалися заяви про розширення.

«У будь-якому випадку Україні дадуть позитивний сигнал, і ми вважаємо, що він достатній. Питання в тому, як він буде сприйнятий українськими дипломатами і суспільством, адже очікування Києва від саміту були дуже амбітними», — доповнив джерело в одній з європейських інституцій.

Робочий варіант формулювання про перспективи членства України в ЄС складається з двох фраз. Перша з них підкреслює, що договір про асоціацію не дає Україні перспективи членства в ЄС, друга відзначає, що «суть майбутніх відносин України і Євросоюзу залишається відкритою». Таке двояке формулювання стало компромісом між прихильниками і супротивниками надання Києву європейської перспективи.