Захисти нас, Богородице!

14 жовтня у Міжрегіональній Академії управління персоналом відзначали традиційне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Такі події в Академії є одним з найважливіших елементів національно-патріотичного виховання молоді.

Як відомо, культ Богоматері як покровительки нашого народу існує від княжих часів. Марія була земною жінкою, яку вподобав Господь за матір свого сина, щоб у людській подобі він ніс праведне Боже слово до людей. Саме тому люди, прохаючи в Бога помочі, завжди зверталися до своєї заступниці, вважали, що вона, переживши мученицьку смерть сина, не допустить на землі неправди й насильства.

Приводом до запровадження цього свята стало видіння св. Андрія Юродивого, коли Царгород, столицю Візантії, оточили араби. У храмі Пресвятої Богородиці, де зберігалися її риза та покров, правилася всеношна. Переляканий невідомістю й жахами перед напасниками, народ ущент заповнив храм. Між людьми ревно молилися про спасіння народу од вражих орд св. Андрій з учнем Єпифаном. Коли відправа закінчувалася, св. Андрій побачив, що до царських воріт, осяяна світлом, іде Богородиця у супроводі св. Івана Хрестителя та Івана Богослова.

Мати Божа зупинилася над престолом, стала на коліна й ревно молилася, проливаючи сльози. Вставши, вона хусткою (покровом), яку зняла з голови, покрила присутніх. Чутка про цю подію швидко стала відома всім. Люди так кричали, раділи заступництву Богородиці, що перелякані араби відступили без бою. Від тієї хустки-покрови свято і дістало свою назву.

В цей день ми також вшановуємо славних українських козаків, покровителькою яких вважається Богородиця. На Запорозькій Січі була Церква Святої Покрови. Тут щороку всім козацтвом пишно відзначалося це свято й відбувалися вибори нового отамана. За народним переказом, після зруйнування Січі в 1775 році козаки, які пішли за Дунай, взяли з собою й образ Покрови Пресвятої Богородиці. Козацьку традицію вшанування Покрови продовжили воїни УПА, обравши 14 жовтня днем зброї і заснування Української армії.

Своєю покровителькою вважали Покрову і кобзарі та лірники Також це свято пов’язане і з народними традиціями, бо вважалося, що саме до цього дня потрібно було звершувати весілля. І ті дівчата, які бажали вийти заміж, але їх до Покрови ніхто не брав, на свято особливо ревно молилися до Богородиці.

Відзначати свято Покрови та День українського козацтва для багатотисячного колективу та студентів МАУП вже стало традицією.

Урочистості з нагоди свята розпочалися молебнем, який відправив отець Діонісій в академічній каплиці на честь собору дванадцяти апостолів, яку було відкрито саме у цей святковий день. З вітальним словом до численних присутніх – студентів, працівників Академії та гостей – звернувся ректор Микола Головатий: «В цей день ми вшановуємо Божу Матір як Пріснодіву і ту, що народила Сина Божого і Сина Людського. Тож нехай це велике православне свято Покрови Пресвятої Богородиці нагадає нам про справжню радість материнства, про повагу до жінки, про давні українські християнські традиції і звичаї подружнього життя. Бо без духовного відродження української родини неможливо відродити націю в цілому. Побудувати міцну державу можна тільки на міцному духовному підмурівку». Настоятель храму святий отець Діонісій звернувся до присутніх з такими словами: «Дорогі студенти та викладачі, брати і сестри. Сьогодні небо і земля святкують Покрову. У наш час важливо збагачуватися не лише інтелектуально, а й духовно. Розвивайте Божественну благодать. Мудрості Вам і благословення!»

Урочисту частину свята на Площі Знань продовжили показові виступи театрального гурту «Українське козацтво», які демонстрували своє акробатичне вміння та вправну роботу з кіньми. Зігрів душу ніжний спів Марти Шпак, а мелодійна гра на кобзі Василя Нечепи допомогла поринути у світ козацьких часів.

Крім того, наприкінці свята отець Діонісій вручив заступнику голови Наглядової ради МАУП Ростиславу Щокіну Орден Преподобного Іллі Муромця ІІ ст. від Предстоятеля УПЦ Блаженнійшого Митрополита Володимира.

Такі свята – добра традиція в Академії, адже вони сприяють вихованню у студентства почуття патріотизму, поваги до своєї історії, звичаїв та культури.