Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Карпато-Українська держава та її творці

15 березня 2009 р. громадськість України відзначило одну із героїчних сторінок нашої історії — 70-роковини проголошення Карпатської України. 12 березня 2008 р. Президент України Віктор Ющенко видав Указ «Про відзначення 70- річчя подій, пов’язаних із проголошеням Карпатської України».

На виконання Указу Президента України, Секретаріат Кабінету Міністрів сформував Оргкомітет з відзначення 70-х роковин проголошення Карпатської України. Головою Оркомітету призначено в.о. Голови Українського інституту національної пам’яті, академіка Ігоря Юхновського. 15 березня 2009 р. на Красному полі поблизу Хуста, де 1939 р. відбувалися бої Карпатських Січовиків з угорськими агресорами, було проведено урочистості з нагоди 70-ї річниці проголошення Карпато-Української держави та її героїчної оборони. Протягом поточного року заплановано провести в Україні два наукових форуми з геополітичних проблем Центральної Європи напередодні Другої світової війни в контексті проголошення Карпато-Української держави та захисту її незалежності. Головам обласних та міських державних адміністрацій, доручено встановити па­м’ятні знаки й меморіальні дошки у місцях пов’язаних з життям і діяльністю Президента Карпатської України, доктора Августина Волошина, а також у місцях де загинули захисники Карпатської України. Опрацьовується питання щодо присвоєння окремим навчальним закладам імен доктора Августина Волошина і його соратників, відповідного найменування (перейменування) проспектів, площ, вулиць та парків, створення документального філь­му, де висвітлюватимуться буремні події 1938-1939 рр., пов’язані з проголошенням Карпатської України. Крім того, протягом 2009 р. на Верецькому перевалі планується спорудити монумент захисникам Карпатської України, відкрити в селі Келечин Міжгірського району Закарпатської області меморіальний музей доктора Августина Волошина.

Великою заслугою керівництва Карпатської України було розуміння необхідності відновлення національної державності у формі Карпатської України. Адже у той час територія України була поділена поміж чотирма суміжними державами-окупантами. Завдяки Акту проголошення Соймом державної незалежності Карпатської України створилися умови для формування історичної тяглості процесу українського державотворення, перерваного після поразки національно-визвольних змагань доби УНР (1917-1921 рр.). Оскільки провідні діячі Карпатської України твердо стояли на принципах Соборності України, то молода Карпатська Україна мала стати зародком майбутньої Української Самостійної Собороної Держави. Про це переконливо свідчить Конституційний закон ч.1, прийнятий 15 березня 1939 р. Соймом Карпатської України, яким українську мову затверджено як державну, синю й жовту барви державного прапору, дотеперішній крайовий герб і Тризуб св. Володимира, як державний герб, державний гімн: «Ще не вмерла України і слава і воля».

Рішення Віденського арбітражу і напад угорських та польських терористів на молоду Карпато — Українську державу, підтриманий нацистською Німеччиною, Італією та «п’ятою колонною» в середині краю, були агресією проти українського народу і є свідченням того, що початком Другої світової війни для нас стало не 1 вересня 1939 р., або 22 червня 1941 р., а 15 березня 1941 р.

Неоціненну допомогу у становленні державності Карпатської України та створенні парамілітарної організації «Карпатська Січ» надали провідні члени Організації Українських Націоналістів, досвідчені політики й військовики Олег Кандиба Ольжич, Роман Шухевич, генерали Микола Капустянський та Віктор Курманович, полковник Микола Колодзінський — Гузар, Ярослав Барановський, Ярослав Оршан — Чемеринський, Зенон Косак, Степан Сулятицький, Микола Дорожинський, та інші. Протягом 1934 — 1939 рр. на теренах Закарпаття було створено біля 200-т низових осередків ОУН. Ідейно-світоглядною основою у діяльності Карпатської Січі та діячів Карпатської України тоді виступала переважно ідеологія українського націоналізму. Про­­голошення незалежної «Карпатської України», її героїчна оборона відбувалися під впливом державотворчої ідеології ОУН.

15 березня 1939 р. о 2.00 годині угорські терористи без оголошення війни перейшли кордони Карпатської України. Цього ж дня о 15 годині 20 хвилин, під гуркіт угорської артилерії й ревіння пікіруючих літаків, розпочав роботу Сойм Карпато-Української Держави. Першим актом законодавства Сойму став його Перший закон, яким проголошувалась державна Незалеж­ність Карпатської України.

Після прийняття головного закону держави, Сойм одноголосно обрав президентом відродженої Української держави доктора Августина Волошина і затвердив Уряд на чолі з Юліаном Реваєм.

Від 15 березня по 14 квітня 1939 р. підрозділи Карпатської Січі вели тяжкі нерівні бої з угорськими й польськими окупантами. Українські під­розділи, що відходили до Карпат паралельно кордону зі Словаччиною і перейшли на територію Польщі, були роззброєні, пограбовані і розстріляні польськими прикордонниками. Карпатська Січ самовіддано боролася за свою країну, за свій народ! Звитяга, героїзм та самопожертва бійців і командирів не могли компенсувати відсутність всіх тих переваг у озброєнні, які були в супротивника. Карпатська Січ продовжувала партизанську боротьбу в гірських районах Карпат. Внаслідок цього першого передвоєнного міжнародного конфлікту, перед початком Другої Світової вій­ни, карпатські українці втратили 5.000 життів.

Героїчна Оборона Карпато-Української Держави, є історичним уроком для всього українського народу, який диктує необхід­ність консолідації української нації, об’єднання національно-патріотичних сил, зміцнення Української ар­мії, підвищення обороноздатності української держави в цілому, забезпечення національної безпеки.

У цьому контексті велике занепокоєння серед патріотичної української громадськості викликає діяльність представників так званого політичного русинства, що має яскраве сепаратистське забарвлення й фінансується з-за меж України. Нині — полі­тичне русинство загрожує національній безпеці, територіальній ціліс­ності та державній незалежності України. Крім того, сепаратистські ігрища, що нині ведуться представниками політичного русинства чітко сигналізують про необхідність збі­ль­­­­шення фінансування Служби Безпеки та зовнішньої розвідки України, на співробітників яких лягає основний тягар боротьби з сепаратистськими рухами у різних регіонах України.

Обороняючи свою молодому незалежну державу, вояки «Карпатської Січі», в т ч. й члени ОУН, першими у Європі із зброєю у руках виступили як супроти угорських фашистів, так і польських терористів, продемонструвавши усьому світові український патріотизм та непримирен­ність до будь-якої агресії.

Проголошення у 1939 р. Карпато-Української держави перетворило Україну із об’єкта у суб’єкт європейської політики. «Українське питання» тоді знову було актуалізовано й включено до «порядку денного» європейської політики.

Лідери політичних пар­тій державницького спрямування та керівники громадсько-політичних організацій, кожен по-своєму, готувалися до відзначення 70-річчя проголошення Карпатської України. І На жаль жодна із політичних партій та громадських організацій так і не змогла представити до Комісії з державних нагород при Президентові України подання для нагородження (посмертно) високими де­ржавними нагородами тих «Січовиків», які березні — квітні 1939 р. загинули, ге­ро­їчно захищаючи незалежність Карпатської України. Ці високі державні нагороди можна було б вручити дітям, братам, сестрам чи онукам незабутніх вояків «Карпатської Січі». Спираючись на історичний досвід Карпатської України, одним із основних завдань Української держави слід на сьогодні визначити забезпечення її національної безпеки, надійний захист свободи й незалежності української нації від будь-яких агресорів. На мій погляд, крім зміцнення Збройних Сил України, необхідною умовою виконання цього завдання є приєднання України до Євроатлантичної системи колективної безпеки та до Європейської співдружності народів.

 

Віталій Матяш,
журналіст, член Оргкомітету Секретаріату Кабінету Міністрів з відзначення 70-її річниці подій, пов’язаних із проголошенням Карпатської України

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com